Олександрійський маяк (Фароський) — споруда, яку вважають одним із семи чудес світу Давнього світу. Конструкція знаходилася на острові Фарос, звідси й походить його друга назва. Фароський маяк розташовувався поблизу міста Александрія, в Єгипті. Сьогодні з цією давньоєгипетською будівлею пов’язано чимало міфів і легенд.
Загальний опис Фароського маяка
Олександрійський маяк координати на Google Картах:
Олександрійський маяк — споруда, що вважається одним із чудес світу. Свою назву він отримав через розташування поблизу міста Александрія, названого на честь давньоєгипетського завойовника Олександра Македонського. Фароський маяк в Александрії зводився для того, щоб освітлювати морську гавань. Як виглядав Фароський маяк:
- нижній ярус конструкції мав квадратну форму, по його кутах знаходилися статуї тритонів. У цій частині споруди мешкали робітники та охоронці. Також нижній ярус використовувався як склад для зберігання запасів пального;
- середній ярус маяка мав форму восьмикутника. По кутах тут також були статуї;
- третій ярус Олександрійського маяка мав форму циліндра. Також він виконував роль ліхтаря, оздобленого колонами та куполом, що мав форму конуса. Зверху знаходилася статуя Ісіди-Фарії, яку в Давньому Єгипті вважали покровителькою мореплавців. У деяких джерелах стверджується, що на верху маяка розміщувалася фігура Посейдона — Бога Моря.
Маяк був не лише дивом світу, він також слугував оборонною фортецею. Ця споруда допомагала охороняти шлях до міста від недоброзичливців. Щоб надійно захищати місцевих жителів, споруда була обнесена стінами, оснащеними баштами, в яких цілодобово перебували охоронці. Конструкція мала й підземний простір, який виконував роль складу для зберігання води та пального. Згідно з джерелами, висота Олександрійського маяка становила 120 м. Його називали найвищою спорудою на планеті.
Будівництво Олександрійського маяка
Фароський маяк був побудований у III столітті до нашої ери. Процес його зведення був задуманий Олександром Македонським. До будівництва споруди він підходив дуже відповідально. Місце для майбутньої споруди обиралося ретельно. Македонський хотів вигідно розташувати маяк, щоб в Александрії було одразу дві гавані. Одна була потрібна для прийому торговельних кораблів, що прибували через Середземне море, інша — для портів, які приходили по Нілу. Окрім самої конструкції, необхідно було звести дамбу, якою робітники змогли б доставляти пальне до маяка. На планування будівництва пішло чимало часу. Македонський хотів зробити з Александрії великий торговельний центр, а маяк мав слугувати його обороною та захистом від недоброзичливців.
У період правління Птолемея I Сотера в Александрії стрімко розвивалася морська торгівля. Гавань для суден була небезпечною, тому вона потребувала доброго освітлення. У результаті правителем було ухвалено рішення розпочати будівництво маяка. Історики вважають, що Олександр Македонський хотів звести його не лише для освітлення шляху й налагодження торгівлі з іншими країнами, а й для ретельної оборони міста.
Через добре освітлення сторожі та робітники могли б бачити наступаючих ворогів і вживати відповідних заходів для протистояння.
Читайте також:
Труднощі, з якими зіткнулися у процесі
Олександрійський маяк мав стати першим маяком у світі, що мав би величезні габарити та багаторівневу конструкцію. Для його будівництва потрібно було витратити чимало ресурсів — матеріальних, інтелектуальних, робочих. На той період Александрія не мала їх у повному обсязі. Птолемей ухвалив рішення завоювати Сирію й узяти євреїв у рабство. Він зробив їх рабами. Таким чином правителю вдалося розв’язати одну проблему — пошук робочої сили для зведення складної морської споруди.
Будівництво маяка в Александрії розпочалося у 285 році до нашої ери. Цей процес перебував під суворим керівництвом Сострата Кнідського. Архітектор і інженер хотів, щоб світ дізнався, хто керував процесом зведення могутньої споруди. Тому ним був висічений відповідний напис на одній зі стін будівлі. Зверху його закрили штукатуркою. На ній уже було увічнено ім’я правителя Птолемея. Шар штукатурки поступово відпадав. У результаті цього місцеві жителі оприлюднили ім’я інженера, який розробив проєкт будівництва маяка, а також керував ним. Спочатку планувалося завершити його зведення за 20 років. Однак інженер Сострат впорався із завданням усього за 5 років.
Вогонь конструкції
Фароський маяк, попри те що був збудований у межах 285–283 років до нашої ери, був запущений лише в I столітті до нашої ери. Увесь цей час єгиптяни розробляли систему сигнальних вогнів. У підсумку було ухвалено рішення використовувати бронзові диски, які спрямовували світло в море. У цей же час будівельниками та інженерами було винайдено спеціальний склад пороху, що виділяв достатню кількість диму. Такі заходи були необхідні для того, щоб дим указував шлях морським суднам удень.
Щоб порт працював стабільно й до нього могли регулярно підпливати судна, необхідно було стабільно підтримувати вогонь. Це завдання для єгиптян було одним із найскладніших. Щодня робітникам доводилося доставляти на острів понад тонну пального, щоб підтримувати роботу споруди.
Додаткові функції будівництва маяка
У багатьох давніх літописах йдеться про те, що Фароський маяк був не лише джерелом світла, а й спостережним пунктом для військових, обсерваторією для вчених. Точного підтвердження цієї інформації немає. Деякі легенди стверджують, що всередині споруди були спеціальні зали для навчання, де знаходився різноманітний науковий інвентар. Деякі очевидці та мандрівники вважали, що всередині величезної будівлі є класи та бібліотеки, де викладаються початкові дисципліни.
Габарити, дальність освітлення Олександрійського маяка
Одним із головних питань, окрім того, де знаходиться Олександрійський маяк, вважається питання про його габарити та дальність освітлення. Висота споруди варіювалася в межах 120 м. Через вдалий вибір місця для будівництва світло вогнів було видно на відстані до 60 км у сонячну погоду. Деякі джерела свідчать про те, що показники зростали до 100 км. У туманну та похмуру погоду верхній відсік із вогнищем міг освітити до 50 км морського простору.
Доля споруди
Фароський маяк в Александрії став справжнім дивом світу. Усі мандрівники та моряки, які прибували до міста, захоплювалися ним і вважали його однією з найкращих споруд світу. Фароський маяк, одне з чудес світу, простояв близько 1000 років. Далі конструкція почала поступово руйнуватися. У всьому були винні землетруси та інші стихійні лиха, що періодично обрушувалися на Єгипет.
Крім того, на той час маяк практично перестав використовуватися за призначенням, оскільки александрійська бухта сильно залилася.
У 796 році верхня частина споруди була повністю зруйнована. У цей період гавань остаточно занепала. Бронзові пластини, які спрямовували світло в море, місцеві жителі переплавили, щоб виготовити монети й коштовності. Від маяка залишився лише фундамент, який повністю зруйнувався у XV столітті. Конструкцію кілька разів намагалися відновити й зробити з неї фортецю. У деякі періоди вона слугувала житлом для деяких мешканців острова Олександрійського маяка.
Будівля маяка в наші дні
Олександрійський маяк на карті сьогодні можуть знайти всі охочі туристи. На сучасних картах він позначається як форт Кайт-Бей. Це фортеця, яку було збудовано на руїнах зруйнованого маяка. Сьогодні поглянути на одне з чудес світу бажають багато мандрівників, тому єгипетські турагентства охоче організовують тематичні тури. Щоправда, від самої споруди практично нічого не залишилося. Вона повністю втратила свою колишню форму.
З моменту руйнування від будівлі залишився лише нижній ярус, який використовувався як склад. У наші дні споруду було відреставровано та повністю перебудовано.
Плани відновлення
Вигляд Фароського маяка був давно втрачений. На його місці знаходиться колишня середньовічна фортеця, яка сьогодні використовується як база для військово-морського флоту. Нещодавно єгиптяни поділилися новиною про бажання відновити легендарну пам’ятку. Єгипетську владу підтримали деякі країни Євросоюзу. Наприклад, Німеччина, Італія, Франція. За підрахунками, для реалізації цієї ідеї владі доведеться витратити близько 40 мільйонів доларів. При цьому додатково на території буде збудовано розважальні комплекси, готелі та дитячі центри.
Читайте також:
Олександрійський маяк у сучасній культурі
Фароський маяк вважається однією з найбільш обговорюваних давньоєгипетських споруд. Про нього знято чимало передач, написано безліч статей і книг. Згадки про цей об’єкт можна знайти в таких кінострічках:
- «Час істини. 7 чудес світу. Олександрійський маяк» — це документальна передача, учасниками якої стали кандидати історичних наук.
- «Discovery: Сім чудес світу. Олександрійський маяк. Мавзолей у Галікарнасі» — документальний фільм Пітера Спрай Левертона, що вийшов у прокат у 1998 році.
- «Александрія» (2004) — документальний фільм, у якому загалом розповідається про відкриття Александрії, плани Македонського. У центрі сюжету — археологи, які досліджують руїни давньоєгипетського світу. Вони поступово відкривають для себе все нову й нову інформацію про колись успішну та багату Александрію. Фільм присвячено місту, однак у ньому згадуються головні його пам’ятки — Олександрійський маяк та Олександрійська бібліотека.
- «Дива світу. Олександрійський маяк» (2003–2008) — ознайомитися з особливостями давньоєгипетської споруди можуть і діти. Для них було випущено спеціальну серію розвивальних мультфільмів про визнані дива світу. У стрічці розповідається про призначення споруди, її зовнішній вигляд, основні функції.
Про сьоме диво світу написано книгу, яка називається «Олександрійський маяк», видану видавництвом Ріпол Класик. Тут читачі зможуть дізнатися всю інформацію про легендарну споруду — дати будівництва, труднощі, що виникали на шляху, таємниці, які допомогли маяку протриматися близько тисячі років. У книзі розповідається про багато загадок. Наприклад, про те, для чого насправді будувався маяк: для освітлення гавані чи для оборони від ворогів. Кожен, хто цікавиться історією, зможе знайти в цій праці для себе щось нове.
Висновок
Фароський маяк — сьоме диво світу, об’єкт, який розташовувався на острові Фарос, що в Єгипті. Будівництво споруди було задумане Олександром Македонським. Однак втілити його мрію в життя зміг Птолемей. Будівля виконувала функцію не лише джерела світла, а й складу, обсерваторії. Згідно з легендами, на її території могли розташовуватися бібліотеки та зали для навчання. Споруда простояла близько 1000 років, після чого була зруйнована землетрусом. Сьогодні на її місці знаходиться середньовічна фортеця, яку було реконструйовано в наші дні.
