Колос Родоський — одне з найзахопливіших чудес світу серед усіх, створених в античні часи. Побудована в 294—282 роках до н. е. гігантська фігура прикрашала однойменний острів, і мандрівники могли побачити її ще перебуваючи на кораблях. Статуя стала справжньою окрасою острова.
Кілька тисяч років тому філософи давнини склали список найвидатніших архітектурних споруд. До 7 чудес світу Колос Родоський увійшов цілком заслужено, адже повторити подібну споруду навіть із сучасними технологіями може виявитися непросто.
Передісторія виникнення Колоса Родоського
Острів Родос мав важливе стратегічне значення протягом усього періоду античності та раннього Середньовіччя. Вигідне розташування дозволяло мешканцям процвітати завдяки торгівлі. Столицею острова було місто Родос, яке отримало особливо помітний поштовх до розвитку в IV–III століттях до н. е.
Острів Родос на мапі Google:
Імперія Олександра Македонського, що простягалася від Греції до кордонів долини Інду, зрештою виявилася вкрай нестійким утворенням. Після його загадкової загибелі (він міг померти від хвороби або отруєння недругами), могутня грецька держава почала розриватися між намісниками та воєначальниками Олександра, які намагалися захопити владу в окремих провінціях.
З одного боку, всі ці завоювання сприяли розширенню грецького світу й появі унікальних культур. Родос хоч і не став центром своєрідного розквіту культури, проте протягом усієї своєї історії залишався важливим портом. Це розуміли й діадохи, які почали боротьбу за владу над островом.
Четверта війна діадохів почалася через незадовільний мирний договір, укладений у 311 році до н. е. Смерть легітимного спадкоємця Олександра в Македонії лише підлила масла у вогонь війни. Розпочатий конфлікт між греками та елліністичною династією Птолемеїв у Єгипті змусив родосців також вступити у війну на одному з боків. Вони виступили на боці єгиптян. У 306 році до н. е. Деметрій I, син Антигона Одноокого, зробив спробу захопити Єгипет, однак невдалу, оскільки Птолемей банально підкупив частину македонського війська й зупинив їхнє просування.
Початок облоги та спроби прориву Родосу
Зазнавши поразки, македонці звернули свій погляд на островних союзників Єгипту, які допомагали їм своїм флотом. Першим упав Кіпр, куди висадилася армія в кілька десятків тисяч осіб. Після цього погляд македонців зосередився на Родосі. Будучи союзниками єгиптян, родосці активно торгували з ними й саме на цьому збагачувалися. Деметрій хотів схилити їх до військового союзу та змусити розпочати війну проти його ворогів, фактично перетворивши на власних васалів. Свободолюбні містяни відмовилися від мирної пропозиції, яку їм приніс сам Деметрій, і вирішили покластися на звістку від Птолемея, який пообіцяв надіслати їм підмогу.
У 305 році до н. е. розпочалася облога міста. Перший штурм здійснювався з моря. Облогові башти, встановлені на вантажних судах, здіймалися над мурами гавані, й македонці майже прорвали лінію оборони, однак родосцям удалося відбити напад і знищити ворога.
Тоді Деметрій вирішив розпочати штурм із суші. Окрім звичайних облогових знарядь, він наказав звести Геліополіс — величезну облогову башту висотою 44 метри й шириною основи 22 метри. На її першому поверсі розміщувалися дві катапульти, що метали ядра вагою 82 кг, і ще одна катапульта для метання 27 кг каменів. Аналогічні катапульти були встановлені на другому поверсі, а на решті п’яти поверхів стояли катапульти, що метали ядра вагою 14 кг. Для захисту від запальних снарядів обшивку башти зробили з залізних пластин. Це величезне диво військової інженерії жахнуло родосців, однак вони встигли звести другу стіну в місці прориву, коли розпочався черговий штурм міста. Паралельно з цим родосці знищили підкопи, які вели під мури.
Кінець бою та мирний договір
Ближче до початку 304 року до н. е. Деметрій здійснив ще одну спробу штурму, однак цього разу родосці та надіслані солдати Птолемея змогли відбити атаку з великими втратами. Місто залишилося в жалюгідному стані: стіни були пробиті, війська виснажені. Проте й македонці не почувалися краще, а розпочаті проблеми в Греції змусили Деметрія піти на переговори. У підсумку Родос ставав військовим союзником Македонії, однак при цьому зберігав самостійність і отримував право не брати участі у війнах проти Єгипту.
Радісні містяни вирішили, що лише завдяки втручанню свого бога — Геліоса — їм вдалося здобути перемогу, і вирішили звести на його честь величезного колоса. А отримати для цього гроші планувалося з продажу спорядження та облогових знарядь, залишених македонцями. Серед іншого в списку була й облогова башта Геліополіс, яку розібрали на частини та продали заради того, щоб створити нове диво світу — «Колос Родоський».
Читайте также:
Колос Родоський — опис, розташування, будівництво
Де знаходиться Колос Родоський, точніше — де він знаходився? Щодо цього й досі немає точних даних. Завдяки гравюрам, картинам і описам, що збереглися до нашого часу, тривалий час домінувала теорія про те, що статуя розташовувалася над брамою прибережної частини гавані Родоса. Проте це виявилося фізично неможливим. Висота Колоса Родоського становила 33 метри, а відстань між берегами перевищувала 400 метрів. Також розсипається в прах припущення про використання великого земляного насипу в гавані — для цього було б потрібно величезну кількість місця, яким будівельники не володіли.
Найімовірніше, статую могли звести на березі гавані. У такому разі її можна було помітити здалеку з моря, а величезні габарити вселяли жах у серця потенційних загарбників. На користь цього припущення свідчить ще один факт — на дні біля берега вченим удалося знайти частину статуї, кисть, яка могла впасти туди під час її руйнування.
Існує також версія про розташування статуї вглибині острова, неподалік від храму Геліоса. Згідно з технологією будівництва, яку використовували давні греки, таке диво світу, як «Колос Родоський», могло бути зведене лише на великому земляному насипі. Передбачуваного простору для цього було достатньо. Будівництво тривало 12 років, протягом яких доводилося підвозити додаткові матеріали. На честь бога було зведено Колоса Родоського, і від його ж гніву він, можливо, і загинув — як свідчив дельфійський оракул.
Колос – що це таке?
Колос Родоський отримав свою назву від бога сонця — Геліоса, який запізнився на створення світу, оскільки займався його освітленням. У цей час інші боги Олімпу на чолі із Зевсом дали бій титанам і здобули перемогу, надавши світові форму й поділивши його між собою. Геліос закономірно нічого не отримав. Засмучений цим фактом, заручившись благословенням інших богів, він підняв з морських глибин острів і назвав його на честь своєї дружини. Люди, які згодом оселилися на ньому, приділяли багато уваги поклонінню Геліосу, вважаючи його покровителем острова. Понад пів століття статуя бога сонця Геліоса прикрашала Родос, а потім землетрус поклав край ідилії. Диво перетворилося на руїни.
Як виглядав Колос Родоський?
Історичних свідчень практично не залишилося. Сучасні історики спираються у своїх працях на твори Плінія та Філонія. Саме вони вказали, як виглядала статуя Геліоса.
І знову в справу вступили міфи. Детальний опис зовнішнього вигляду статуї відсутній. Через це відтворити диво «Колос Родоський» не вдасться. В мистецтві прийнято зображати колоса з високо піднятою рукою, що суперечить інженерним розрахункам. Під час будівництва використовувалися важкі матеріали, і таке розташування кінцівки неминуче зруйнувало б статую.
Знахідка барельєфа, що датується II століттям до н. е., дозволила пролити світло на зовнішній вигляд статуї. Згідно з останніми припущеннями, Колос Родоський виглядав як юнак із вінцем на голові. Його ліва рука притримує покривало, що спадає до землі, а права прикладена до чола, ніби він вдивляється вдалечінь. Покривало мало слугувати опорою, щоб статуя не зламалася під власною вагою.
Читайте також:
Процес будівництва та завершення
Зведення колоса тривало 12 років. Над статуєю працював найнятий мешканцями острова Харес, учень Лісіппа — одного з найвідоміших архітекторів свого часу.
За початковим планом, колос мав бути заввишки близько 18 метрів. Але невдовзі родосці передумали й поставили перед Харесом нові умови — статуя мала «вирости» до 33 метрів. Знадобилося набагато більше матеріалів, які доводилося доставляти через найважливішу артерію острова — його порт. Згідно із записами Філона Візантійського, на виготовлення статуї пішло 13 тонн бронзи й 8 тонн заліза.
Передбачалося, що колос був литим, але англійський скульптор Меріон, який провів ретельні дослідження всієї доступної інформації про колоса, дійшов інших висновків. Йому вдалося обчислити товщину бронзового листа, яким була покрита поверхня статуї, — не менш як 1,5 мм.
Для полегшення будівництва Харес створив глиняну модель майбутньої статуї розміром з людський зріст. Саме на неї й орієнтувалися під час робіт. Це нагадувало складну головоломку.
Як приблизно відбувалася збірка колоса:
- греки викопали велику яму й облицювали її дошками;
- на схилах пагорба також зводили настил із дощок, де й відбувалося монтування статуї, ярус за ярусом;
- каркас, що складався з залізних прутів і ободів, поступово зростав угору разом із настилом. Діставатися до каркаса було невдячною справою — до нього вели вузькі помости, з яких легко було впасти;
- деталі кожного фрагмента акуратно переносилися з глиняної копії на поступово зростаючий оригінал. Перед архітектором стояло складне завдання — кожен шматок мав бути зібраний правильно;
- деталі фрагментів знімалися з глиняної копії й у натуральну величину виготовлялися в гіпсі, після чого вже з цього фрагмента робили дерев’яні шаблони, за якими й карбували бронзові листи;
- охолоджена й відполірована деталь кріпилася на відповідному місці статуї, після чого робітники замазували шви;
- після завершення будівництва земляний пагорб зрили, а настил майстра облицювали мармуровими плитами.
Фінансова сторона підприємства виявилася найважчою — після збільшення розмірів статуї хитрі родосці дали лише вдвічі більше грошей, тоді як матеріалів потрібно було вісім разів більше. Це змусило архітектора влізти у кредити та борги, розрахуватися з якими він не зміг. Через це будівництво великого дива світу було затьмарене жорстокою смертю творця.
Однак учені досі ведуть суперечки щодо того, яким чином загинув Харес. Точних відомостей немає. Загальноприйнята теорія стверджує, що він покінчив життя самогубством через борги, проте існує альтернативна точка зору, що він міг померти ще до завершення будівництва.
Руйнування Колоса Родоського
У 220 році до н. е. сталося Родоське землетрус, яке поставило жирну крапку в історії колоса. Коліна статуї надломилися, і вона впала. Однак навіть повалений гігант продовжував приваблювати людей з усієї Греції — багато видатних діячів відвідували Родос, щоб на власні очі побачити диво архітектури.
У родосців була можливість відновлення статуї, правителі сусідніх держав пропонували великі гроші на ремонт і повторне встановлення колоса. Але дельфійський оракул завадив угоді відбутися, передбачивши гнів божества. Згідно з джерелами, забобонні мешканці острова відмовили всім і залишили статую лежати на землі.
Що трапилося з останками Колоса?
Понад 900 років статуя лежала на землі. Вона приваблювала величезну кількість людей, багато хто прагнув побачити таке диво архітектури, хоч і в не найкращому стані. У IX столітті острів потрапив під владу арабів. Колос був остаточно розібраний на частини та проданий одному багатому купцю, якому знадобилося понад 900 верблюдів, щоб доставити всі частини до гавані. Після цього метал було переправлено до Сирії та продано єврейським купцям, які переплавили його.
Спроба реконструкції
Враховуючи руйнування статуї «Колос Родоський», фото в наш час не побачиш. Проте з 2008 по 2015 роки було зроблено кілька спроб відтворення статуї:
- Проєкт учених. У 2008 році поціновувач мистецтва Герт Хоф та ще кілька спонсорів профінансували створення нової статуї. Її розміри мали сягати 100 метрів.
- Проєкт молодих архітекторів. Амбітний проєкт, який з’явився у 2015 році. Згідно з планом, розміри статуї мали сягати 150 метрів. У ній планували розмістити кафе, ресторани та інші заклади, а електроенергію для цього забезпечували б сонячні панелі, встановлені на статуї.
- Проєкт Церетелі. Зураб Церетелі у 2008 році запропонував власний проєкт відновлення дива світу. Це робилося для спеціального конкурсу, який проводили грецькі влади. Згідно з проєктом скульптора, розміри статуї Геліоса мали сягати 120 метрів.
Жоден із проєктів так і не вдалося довести до кінця, тож Колоса Родоського сьогодні туристи побачити не можуть.
Читайте також:
Де з'являвся Колос Родоський у сучасній культурі?
Про Колоса Родоського у 1961 році знято однойменний фільм. Жахливий Ксеркс пригнічує власне населення, а новоприбулому афінянину належить кинути виклик тирані.
Його образ використовувався у таких іграх:
- Rise of Nations;
- серия игр Civilization;
- Civil War;
- God of War 2.
У коміксах Marvel присутній персонаж Колос, який є відсилкою до Колоса Родоського. Однак він належить лише до Землі-616.
Колос Родоський. Цікаві факти
Вислів «колос на глиняних ногах» саме стосується падіння Колоса Родоського. Зараз його використовують для позначення будь-яких великих конструкцій, які на перший погляд міцні, але насправді дуже крихкі.
Висота статуї «Колос Родоський» могла бути значно більшою. За свідченнями сучасників, великий палець статуї не можна було охопити двома руками. Якщо при створенні враховувалися пропорції тіла, то остаточна висота колоса могла перевищувати 60 метрів.
