Сфінкс у Єгипті - історія, загадки Сфінкса та фото

Вже багато років давній Сфінкс у Єгипті породжує небачені суперечки серед учених. Ця статуя вважається однією з найдавніших світових реліквій. Її таємниця й досі залишається нерозгаданою. Чому вона має саме такий вигляд: жіночу голову, лев’яче тіло й лапи? Навіть здалеку вона виглядає монументально й велично. Давньоєгипетські майстри висікали статую просто з скелі.

Зміст

Походження статуї

Світова давнина розташувалася на західному березі Нілу, на плато Гіза поруч з єгипетськими пірамідами, у передмісті Каїра. Свій погляд він звернув до сонця. Сфінкс — лев, що присів, з людським обличчям, прикрашеним немесом. Разом із пірамідами в Гізі вважається архітектурно-монументальним комплексом, який перебуває під охороною ЮНЕСКО.

Ученим досі не вдалося встановити точну дату створення Сфінкса. Також невідомо, хто став ініціатором спорудження цієї статуї. Проте найчастіше дослідники називають ім’я давньоєгипетського фараона — Хефрена. На користь цієї версії свідчить те, що як у піраміді фараона, так і в статуї використовувалися одні й ті ж самі камені. Крім того, археологи саме біля Сфінкса знайшли зображення Хефрена.

Однак існує й інша теорія, згідно з якою піраміди молодші за статую. Багато дослідників вважають, що на поверхні Сфінкса збереглися сліди ушкодження водою, а це означає, що Сфінкс був збудований ще до Великого потопу (6 тисячоліття до нашої ери).

Багато століть тому Сфінкс був пофарбований. Про це свідчать залишки червоної фарби на обличчі статуї, а на тілі — синьої та жовтої. Нині ж статуя має сіро-піщаний колір.

Та все ж її велич і історія вражають. Розміри статуї:

Не менш гарячі суперечки серед єгиптологів викликає й призначення Сфінкса. Навіщо було будувати цю унікальну й незвичну статую? Чи присвячена вона конкретному фараону, чи покликана охороняти спокій усіх давніх правителів Єгипту? Існує версія, що створення цієї скульптури присвячене священній річці Ніл і богу Сонця Амону. Недарма лев у більшості давніх східних цивілізацій символізує денне світило. Ще частіше єгиптяни зображали фараона в образі лева.

Інша версія розповідає, що Сфінкс символізує чотири пори року: тіло лева — весну, невидимі крила — осінь, лапи — літо, а обличчя — зиму. Науковці вважають, що єгипетську статую не можна назвати традиційним сфінксом. Адже згідно з давньогрецькими міфами, сфінкс — це істота з крилами. А в Гізі стоїть андросфінкс, тобто сфінкс із людським обличчям, але без крил.

Багато вчених припускають, що статую створено не лише руками людей, а передусім самою природою й пустелею. Раби лише обтесали та обробили скелю, яка за формою нагадувала лева, що лежить.

Загадки Сфінкса

Загадка №1

Чиє обличчя має статуя? Єгиптологи часто стверджують, що у Сфінкса обличчя фараона Хефрена, який правив у 2574–2465 роках до нашої ери. Але проти цієї версії виступають багато дослідників, зазначаючи, що обличчя має негроїдні риси, що зовсім не схоже на портрети Хефрена, які збереглися до нашого часу. Інші вчені вважають, що в обличчі статуї поєднано риси кількох єгипетських фараонів, а також богів — Тота, бога мудрості й знань, і Ра (Амона-Ра), бога Сонця. Геолог Роберт Шох висунув теорію, згідно з якою спочатку Сфінкс мав морду лева, але один із фараонів вирішив увічнити себе і наказав висікти своє обличчя. Проте ця версія не має широкої підтримки серед науковців.

Загадка №2

Таємнича кімната. Японські вчені, застосувавши сучасне обладнання, виявили під лівою лапою Сфінкса невелике прямокутне приміщення. Це виявився вхід до вузького тунелю, який розташований на глибині двох метрів. Як показали подальші дослідження, коридор веде до піраміди Хефрена, але його детальніше вивчення наразі неможливе через заборону з боку єгипетської влади. Вони, зі свого боку, побоюються можливого пошкодження статуї.

Загадка №3

Куди зник Сфінкс У 445 році до н.е. до Єгипту прибув давньогрецький філософ Геродот. У своїх описах подорожі він детально розповідає про будівництво пірамід, зазначає, скільки рабів працювали над ними, чим їх годували, — але жодного разу не згадує про монументальну скульптуру Сфінкса. Дослідники творчості філософа вважають, що таке можливо лише в одному випадку: якщо Геродот не бачив Сфінкса. Це цілком ймовірно, якщо на той момент статуя була повністю занесена піском, і легенди про неї не дійшли до вух мандрівника. Також не згадує про Сфінкса у своїй «Географії» давньоримський вчений Страбон. Проте в одній зі своїх книг він пише про сфінксів, що були занесені піском — саме у множині. Водночас, описуючи піраміди Гізи, він знову "забуває" про Сфінкса. Це може свідчити про те, що скульптура на той час була повністю занесена піском, і навіть легенди про неї втратилися. Пустеля не раз засипала знамениту статую, і не раз її викопували місцеві жителі. Для них Сфінкс був талісманом, від якого залежали врожай і добробут. З часом ця знакова скульптура втратила свою містичність, і догляд за нею став менш ретельним. Хоча різні правителі наказували очищати Сфінкса, частіше за все він стояв по плечі в піску. У XIV столітті до нашої ери фараон Тутмос IV наказав знову очистити Сфінкса, і на честь цього між його лапами була встановлена гранітна стела. На ній розповідається, що спонукало фараона до цього вчинку. Ще принцом, Тутмос побачив сон, у якому лев із людським обличчям наказав йому звільнити його від піску, обіцяючи натомість зробити його фараоном Єгипту. Молодий принц виконав наказ і справді посів трон, хоча не був прямим спадкоємцем. Але пустеля не здавалася. За останні два століття статую звільняли від піску щонайменше тричі. У XX столітті, у 1925 році, Сфінкса повністю відкопали, і тоді ж були виявлені залишки давньоєгипетських поселень, які, як виявилося, старші за самі єгипетські піраміди.

Цікаві факти про Сфінкса

Це цікаво: Біля статуї зведено три піраміди — гробниці фараонів Хеопса, Хефрена та Мікеріна.

Це цікаво: Сфінкс — грецьке слово й означає «душителька». Чому саме так давні єгиптяни назвали цю статую — невідомо. Вона захищає гробниці єгипетських фараонів — піраміди — та охороняє вхід до царства мертвих.

Це цікаво: До нашої ери монументальну скульптуру називали «Статуя великого Хепрі». Після того як за наказом Тутмоса IV її відкопали з-під піску, статую почали називати Хорем-Ахет. У середньовіччі Сфінкса називали «балхіб» або «білхоу».

Це цікаво: Рабів, задіяних у будівництві статуї, добре годували. Про це свідчать проведені розкопки. Вчені встановили, що робітників регулярно годували м’ясом.

Куди зник ніс у Сфінкса?

Одним із головних питань, на які вчені багато років шукають відповідь, але поки безуспішно — коли і чому зник ніс Сфінкса. Раніше його ширина становила приблизно півтора метра. Існує багато версій, але жодна з них не має стовідсоткового підтвердження.

Згідно з однією з теорій, ніс було втрачено під час битви турків із військами Наполеона у 1798 році. Водночас існують свідчення данського мандрівника Нордена, згідно з якими носа вже не було у 1737 році. Ще одна версія стверджує, що ця частина була знищена ще у XIV столітті, коли релігійний фанатик спотворив скульптуру, виконуючи настанову пророка Мухаммеда, який забороняв зображення людських облич.

Крім носа, у початкового Сфінкса була також накладна церемоніальна борода. Її фрагменти сьогодні можна побачити в музеях Британії та Каїра. Це також є предметом гарячих суперечок серед учених. Деякі дослідники вважають, що борода була створена значно пізніше, під час епохи Нового царства. Інші ж переконані, що давні єгиптяни не могли додавати окремі частини до монументів пізніше, а отже, борода була створена одночасно з усією скульптурою.

Час не пощадив і інші частини статуї. Уже немає головного убору у вигляді кобри, яка колись здіймалася до обличчя. На початку XX століття у Великого Сфінкса відпала частина цього головного убору, пошкодивши голову та шию. У 1931 році влада Єгипту розпочала реставрацію статуї. Проте тоді використовували непридатні матеріали, і вже через 50 років частина плеча обвалилася, ледь не вбивши людину.

У 1990-х роках почалася чергова реконструкція, яка тривала майже 10 років. У 2014 році знамениту споруду знову відкрили для відвідувачів.

У Єгипті скульптура Сфінкса зазнала багатьох руйнувань як через час, так і з вини людини. Проте під час реставрацій було зроблено чимало відкриттів. Так, японські археологи висунули припущення, що Сфінкс був зведений задовго до появи пірамід. Крім того, вони виявили тунель, що веде до піраміди Хефрена. Він розташований під лівою лапою Сфінкса.

Сфінкс не самотній

У 2018 році з Єгипту надійшло повідомлення, що археологи знайшли ще одну статую, схожу на знаменитого Сфінкса. Вона розташована між Луксорським і Карнакським храмами. Виявили її випадково під час проведення дорожніх робіт. Науковці припускають, що скульптура була створена приблизно у 2500 році до нашої ери. З огляду на вік знайденої статуї, археологи вирішили не розкопувати її повністю. Перебуваючи в землі, під піском і камінням, вона має більше шансів зберегтися довше. Зміна температурного режиму може призвести до пошкодження знахідки. Тому туристи можуть побачити лише місце розкопок.

Читайте також:

Стівен Кінг

Легенди великого Сфінкса

Легенда №1

У наш час до Великих пірамід і статуї Сфінкса приходить багато туристів, а в давнину до цих місць могли потрапити лише жерці та раби-будівельники. Звичайним єгиптянам вхід на плато Гіза був заборонений. Для цього потрібно було вигадати якусь причину, через яку люди самі не захочуть сюди приходити. Згідно з однією легендою, саме для цього і був побудований Сфінкс. Давні єгиптяни дуже боялися цього страшного створіння — то чи звіра, то чи людину. Тому й не наважувалися наближатися до нього. А отже, й до гробниць фараонів, де, крім мумій, зберігалося безліч скарбів. На жаль, Сфінкс не зміг уберегти гробниці від пограбування, коли Давній Єгипет упав. Усі піраміди зазнали мародерства. Сам же «охоронець» не постраждав, бо в ньому не зберігалося жодних скарбів.

Легенда №2

Другу легенду про виникнення Великого Сфінкса може перевірити навіть сучасний турист. Дослідники статуї виявили, що двічі на рік промені сонця падають на обличчя Сфінкса строго під прямим кутом. Крім того, щороку тіні пірамід і статуї з’єднуються на піску. Науковці вважають, що давні єгиптяни використовували статую як календар, відзначаючи таким чином дні зимового та літнього сонцестояння. Біля підніжжя Сфінкса розташований давній храм. У давнину в ньому було 24 колони, що символізували години доби. Крім того, вони означали життя і смерть, наш світ і царство мертвих. Легенда розповідає, що в цьому храмі через Сфінкса можна було спілкуватися з мертвими. На підтвердження цієї розповіді в храмі існує двері, які нікуди не ведуть. Давні єгиптяни саме так створювали місця для переходу мертвих в інший світ.

Легенда №3

Найкрасивішою легендою про Сфінкса є теорія про сузір’я Оріона. Вчені називають її найменш обґрунтованою. Ті, хто вірить у цю теорію, стверджують, що піраміди та Сфінкс точно відтворюють пояс Оріона, де Ніл — це Чумацький Шлях, піраміди — три головні зорі, а Сфінкс — це сузір’я Лева. Об’єднавши всі ці елементи, нібито можна дізнатися, як виглядало сузір’я Оріона десять тисяч років до нашої ери.

Ожила легенда Сфінкса

На Землі живуть тварини, які носять ім’я давньої реліквії. Вони — таємниця, загадка, на яку досі не знайдено відповіді. Їхні витончені лінії, чарівний погляд проникають прямо в серце. Гладячи цю істоту, починаєш розуміти давніх єгиптян, які обрали їх тваринами-тотемами. Вони дуже схожі на людей: не терплять самотності, люблять спати під ковдрою, дивляться просто в очі, не відводячи погляду.

Це кішки — найсвятіші тварини Давнього Єгипту. За легендою, охоронцем святилища Давнього Єгипту був білий сфінкс. Давні єгиптяни понад усе цінували котів, які мешкали повсюди — і в бідних хатинах, і в багатих храмах. Їм віддавали найкращу їжу. Для них у спеціальних водоймах вирощували рибу без луски.

У країні навіть існували храми, де кішкам прислуговували персональні жерці — це вважалося дуже почесним, а сан передавався у спадок. У небагатих родинах ці тварини також були шанованими. Якщо кішка помирала, їй влаштовували пишний похорон. Уся родина на знак скорботи за улюбленцем збривала волосся на голові. Часто похорон кішки був урочистішим, ніж у померлих людей. Якщо в домі ставався пожежа — насамперед мали рятувати кішок, і лише потім — людей та гасити вогонь.