У Тихому океані, на острові Пасхи існує місце, оповите давніми таємницями й легендами. Усамітнений куточок, загублений у водах, приваблює археологів, дослідників, мандрівників та науковців з усього світу. Саме тут розташоване рідкісне архітектурне диво, створене рапануйцями кілька століть тому.
Відомі кам’яні статуї моаї стали головним надбанням острова та цінною знахідкою для всієї світової історії й культури. Десятиліттями найкращі мислителі намагалися привідкрити завісу життя давніх аборигенів, щоб зрозуміти, з якою метою були виготовлені загадкові гіганти і чому монументи височіють уздовж усього узбережжя.
Де знаходиться острів Пасхи?
Земля під назвою Рапа Нуї складається з вулканічної лави, яка утворилася внаслідок виверження вулкана приблизно 3 мільйони років тому. Просторі території завжди були прихильні до місцевих жителів завдяки своїм густим і пишним лісам, дивовижній фауні та родючим ґрунтам, на яких можна було вирощувати найсмачніші овочі й фрукти. Тихий океан також щедро дарував свої багатства, тому аборигени будували човни й виходили у безкрайні океанські води, щоб зловити рибу й принести її до племені.
Ось де знаходиться острів Пасхи на мапі
Одного разу перед великим православним святом Воскресіння Христового адмірал Якоб Роггевен випадково пришвартувався до раніше невідомого людям острова, який згодом запропонував назвати на честь наближення урочистості з нагоди Пасхи. Зробивши перший крок на розпечений пісок, ватажок експедиції виявив кам’янистий степ із випаленою під яскравим сонцем рослинністю.
Удалині Якоб побачив ветхі хатини з очерету, що віддалено нагадували перевернуті плетені кошики. Острів’яни, які мешкали на такому віддаленому клаптику планети, спочивали вночі на циновках, а під голови підкладали брили твердого каміння. Попри дикий спосіб життя, місцеве населення виявило доброзичливість і товариськість, радо зустрівши непроханого гостя. Чисельність аборигенів на той час становила не більше ніж 3000 осіб.
Саме тоді людському погляду вперше відкрилися загадкові велетні з непропорційно великими людськими головами, висіченими з міцного й, на перший погляд, витривалого каменю. У той час мандрівникові, який потрапив на загублені землі, не вдалося з’ясувати, хто і з якою метою створив ці скульптури, тому незабаром експедиція повернулася на батьківщину.
Минуло 50 років, і на сушу висадилися іспанці, які згодом анексували територію та всупереч волі змусили всіх жителів присягнути на вірність Королівству. Після цього острів Пасхи пережив низку дивовижних історичних подій. Землі Рапа Нуї встигли відвідати експедиційні групи під проводом Джеймса Кука, Жана Лаперуза, а також Юрія Лисянського.
Коли землі перейшли у володіння Чилі, багато кам’яних монументів уже лежали обличчям донизу, зсунуті зі своїх постаментів. Уже тоді було помітно, що зведення монументів було припинено раптово й стрімко, що викликало ще більше запитань щодо призначення статуй. Сучасні дослідники виявили, що 700 моаї були покинуті в кар’єрах і на дорогах, які вели до узбережжя.
Читайте також:
Історія виникнення моаї та розкопки статуй острова Пасхи
Цивілізація, що проживала на території Рапа Нуї, залишила нащадкам різноманітні фігури ідолів, які вражали уяву своїми масштабами й гігантськими розмірами. Сама ж цивілізація зникла з лиця землі внаслідок екологічної катастрофи ще задовго до того, як на давню землю вперше ступила нога дослідників. Європейці, які побували там, встигли знищити майже всі реліквії, що збереглися на той момент. Саме тому вчені так довго не могли розгадати таємниці острова Рапа Нуї.
Дослідники вважають, що приблизний час появи кам’яних статуй острова Пасхи — 1250–1500 роки. Існує припущення, що на узбережжі розташовувалося понад мільйон скульптур різного розміру, розкиданих по всіх куточках Рапа Нуї.
Розгадати таємницю моаї зміг мандрівник Тур Хейєрдал, який створив Норвезьку археологічну експедицію. Дослідник палко прагнув дізнатися, яким чином і з якою метою були виготовлені ці статуї. Результат експедиції вразив увесь світ. Як з’ясувалося, острів Рапа Нуї колись населяли 2 туземні племена:
- довговухих;
- коротковухих.
Скульпторами, які висікали моаї, виявилася малочисельна й нині вимираюча спільнота «довговухих», прозвана так через свою багаторічну традицію подовжувати мочки вух за допомогою масивних ювелірних прикрас. Протягом десятків років плем’я ретельно оберігало принципи створення гігантів і передавало їх із покоління в покоління, вводячи в оману весь інший світ.
Щоб переконатися в правдивості висунутої теорії, Тур Хейєрдал попросив останніх представників клану на чолі з лідером Педро Атоном власноруч виготовити моаї за допомогою кам’яного молотка. Статую моаї вагою 12 тонн було висічено в найближчому каменоломні. Спочатку скульптори вирізьблювали з велетенської брили обличчя, далі переходили до боків, вух, рук і, врешті-решт, живота.
Дотягнути велетня до платформи місцевим жителям вдалося за допомогою саней і мотузок, сплетених із дерев, що росли поблизу. Представники клану зазначили, що не всім ідолам вдавалося дістатися до призначеного місця — багато статуй ламалися або розбивалися дорогою. У такому разі моаї залишали просто там.
Після встановлення на підніжжя скульптуру доробляли. Така робота вимагала певної майстерності та вмінь. В останню чергу на ідолів Пасхи встановлювали капелюхи. Таким чином, усі таємниці навколо моаї були повністю розкриті.
Зовнішній вигляд статуї моаї з острова Пасхи
Давні племена сотні років жили в повній відчуженості від навколишнього світу. У корінних жителів не було жодного художнього прикладу чи зразка, тому скульптори вирізьблювали кам’яні скульптури відповідно до власного естетичного смаку.
Стиль статуй острова Пасхи з’явився не одразу. Спочатку творці «пройшли» кілька більш ранніх етапів, доводячи власні вміння та навички до досконалості шляхом багаторічної практики:
- перший тип моаї являє собою чотиригранні, іноді досить сплющені людські голови з острова Пасхи, що мають прямокутний перетин. Тулуб у перших статуй був відсутній. Як матеріал скульптори використовували сірувато-жовтий туф;
- другий тип велетнів передбачав висічення непропорційно довгого тулуба з коротенькими ногами та малореалістичним людським обличчям. Деякі статуї мали одразу дві голови. Дослідникам вдалося виявити лише один завершений зразок статуї. Також на острові присутні два незавершені зразки. Таких моаї виготовляли з червоної пемзи;
- третій тип — це єдиний і неповторний реалістичний та на колінах схилений велетень із жовто-сірого туфу Рано Рараку;
- четвертий тип — найпоширеніший серед статуй з острова Пасхи. Такі кам’яні витвори мають вигляд людей із витягнутим торсом, довгими головами та носами. Ідолів раннього періоду висікали з міцного чорного або сірого базальту, червоної пемзи, сіро-жовтого туфу або ж муджериту. Основна відмінність цих скульптур — випукла, а іноді й гостра основа. Ці статуї не призначалися для встановлення на платформи, а закопувалися глибоко в землю. Кам’яні людські обличчя не мали окремого пукао (волосся, шапка) чи подовжених мочок.
Середній період ознаменувався більш удосконаленими та масштабними варіантами моаї. Висічені риси обличчя свідчать про те, що за основу скульптур на острові Пасхи було взято зовнішність полінезійської раси. Надмірно витягнуті голови з’явилися згодом у гонитві за більшими розмірами. Однак, попри це, співвідношення довжини до ширини носа залишилося «азійським». Тонкі руки й кисті кам’яних ідолів майже непомітні.
Окрім цього, дослідники виявили поблизу монументів велику кількість пігменту червоного кольору, який використовувався для розфарбування скульптур.
Моаї, розташовані по всьому периметру острова Рапа Нуї, мають різний розмір і вагу:
- малі та середні скульптури сягають 3–5 метрів у висоту й важать приблизно 5–7 тонн;
- найвищі велетні мають висоту 5–10 метрів і важать 10–12 тонн.
Найважча статуя острова Пасхи вагою 80 тонн розташована на землі поблизу морського узбережжя. Маленькі охоронці розкидані по всій території Рапа Нуї, а середні й великі зосереджені у східній частині.
На багатьох велетнях надіті пукао — неймовірні шапки червоного кольору, що імітують руде волосся. Вага такого головного убору може сягати 15 тонн. Тіло фігури на острові Пасхи та пукао завжди виготовляли з різних вулканічних порід.
Основні факти про кам’яні статуї на острові Пасхи:
- Дата створення: приблизно 900–1700 роки;
- Архітектурний стиль: мегалітична статуя;
- Використовуваний матеріал: вулканічна порода;
- Творці: корінні мешканці рапануйці.
Церемоніальні платформи
Статуї моаї розташовані по всій землі Рапа Нуї на різних церемоніальних платформах, що зваються аху. Релігія остров’ян стверджує, що такі постаменти є містичною точкою, у якій відбувається дотик світу живих зі світом мертвих. Під час розкопок археологи виявили близько 255 платформ різної конструкції, форми й ваги. Більшість майданчиків було зведено поблизу морського узбережжя. Площа церемоніальних аху коливається від 10 до 100 метрів.
Найвідоміші платформи, на яких розташовані статуї моаї:
- Комплекс Аху Тонгарікі. Цей майданчик є найбільшим серед інших, а також найпопулярнішим і найвідвідуванішим серед туристів, які приїжджають з усього світу. Комплекс був створений із каменоломні вулкана Рано Рараку, з базальтових порід якого давнє плем’я висікло більшість фігур. У священному місці Аху Тонгарікі розташовано 15 ідеально збережених архітектурних зразків моаї, розміщених в один ряд. Погляд усіх кам’яних велетнів спрямований углиб таємничого острова Рапа Нуї;
- Церемоніальна платформа Аху Аківі. Величну площадку вдалося відновити у 1960 році. На сьогодні в Аху Аківі розташовано 7 монументів, кожен з яких сягає майже 4 метрів у висоту та важить приблизно 18 тонн. Платформа зацікавила дослідників тим, що всі моаї були спрямовані обличчям до Тихого океану, а не до острова Рапа Нуї. Існує теорія, згідно з якою ці статуї з Аху Аківі використовувалися як астрономічний годинник;
- Аху Нау Нау. На церемоніальній платформі Аху Нау Нау розташовані найгарніші та найгармонійніші велетні моаї, кількість яких сягає 7 екземплярів. Під час реставрації було встановлено, що очі людських фігур виготовлялися з коралів білосніжного та багряного відтінків, що надавало статуям особливого шарму та витонченості. Побачити цей комплекс можна на північній частині острова, біля пляжу Анакена;
- Аху Тахай, Аху Вай Урі, Аху Ко Те Ріку. Один із найбільших комплексів включає одразу 3 платформи, розташовані на північному заході. Ці майданчики є одними з найдавніших та найцікавіших. Дослідники вважають, що розташовані тут моаї були висічені приблизно у VII столітті.
Сьогодні на острові археологам вдалося виявити, відновити та встановити на церемоніальні платформи аху 887 кам’яних велетнів моаї. Тим не менше, дослідники припускають, що половина статуй досі прихована від людських очей, оскільки перебуває в надрах землі.
Давні статуї моаї острова Пасхи в культурі
Культ рапануйців і створені аборигенами кам’яні витвори з людськими рисами стали джерелом натхнення для багатьох діячів культури. Образ скульптур неодноразово фігурував у різних кінострічках, на полотнах великих художників, у творах геніальних письменників, а також у постановках талановитих режисерів.
Сьогодні науковцям вдалося розгадати головну загадку острова Пасхи, однак це не згасило творчий запал людей, які й досі вміщують моаї у власні шедеври.
Кіно та живопис
Статуї на острові Пасхи приваблювали кінорежисерів не лише завдяки багатій і насиченій історії, а й завдяки цікавому зовнішньому вигляду. Завдяки величним кам’яним велетням творці фільмів могли відтворити таємничу атмосферу, що тримає глядача в напрузі:
- Стрічка «Сонця острова Пасхи», що вийшла на екрани у 1972 році. Режисер П'єр Каст став першим, хто згадав моаї у світі кінематографа. Сюжет фільму заснований на шести взаємопов’язаних долях різних людей, які зустрілися на землях Пасхи.
- Американська кінострічка «Рапа Нуї: Втрачений рай», що побачила світ у 1994 році. Художній фільм про острів Пасхи точно відтворює всю долю давніх статуй, розповідаючи про початок створення моаї рапануйцями та подальшу долю кам’яних велетнів. На тлі оповіді глядачі можуть побачити любовний трикутник, який згодом визначить життєвий шлях давніх племен, а також дізнатися, де знаходиться острів Пасхи.
- «Чарівний острів». Анімаційний мультфільм Алехандро Рохаса вийшов у прокат у 2002 році. У центрі сюжету — хлопчик, якому в дитинстві тато розповідав легенди про чарівний острів під назвою Рапа Нуї. Щоб розгадати загадки острова, хлопчик вирішує вирушити в далеку подорож. Знайшовши по дорозі товариша, головний герой на власні очі побачить каменоломні Рано-Рараку, в яких давнє плем’я створювало кам’яні статуї.
Художники також не оминули такої містичної й своєрідної теми. Англійський живописець Рональд Лампітт, натхненний образом моаї, створив ілюстрацію для журналу «Look and Learn».
Зовнішній вигляд голів на острові Пасхи використовували у своїй творчості й такі художники, як Генрі Мур та Анрі Годьє-Бжеска.
Читайте також:
Література про статуї з острова Пасхи
Величні статуї острова Пасхи стали головним епіцентром для досліджень. Отримані знання вчені та археологи виклали у власних книгах:
- Т. Хейєрдал — «Мистецтво острова Пасхи»;
- А. Матанцев — «Таємниці статуй з острова Пасхи»;
- Ф. Мазьєр — «Загадковий острів Пасхи» та інші.
У більшості книг можна побачити фото статуй острова Пасхи, а також дізнатися, де знаходиться острів Пасхи на мапі. Найвідоміший американський поет Роберт Фрост присвятив давнім моаї цілий вірш, якому дав назву «Поганий острів Пасха».
Ігри, пов’язані з островом Великодня
Побачити на власні очі кам’яні скульптури з людськими рисами можна й завдяки деяким відеоіграм:
- Civilization V;
- Моаї 4. Незвідана земля;
- Spelunky;
- Giants: таємниці острова Пасхи;
- Alawar – Моаї. Будівельники мрії.
Висновки
Статуї моаї, розташовані на острові Рапа Нуї, по праву увійшли до фонду всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Величні кам’яні монументи й досі вражають допитливих туристів, які з’їжджаються на острів з усіх куточків планети, щоб помилуватися унікальними витворами, а також морськими заходами й сходами сонця.
Таємнича доля велетнів і незвичайний зовнішній вигляд ще не раз будуть згадані у світі історії та мистецтва. Моаї — це легендарний архітектурний витвір, створений людськими руками за допомогою саморобного кам’яного молотка.
Статуї острова Пасхи фото
