Загадкова й дощова Шотландія славиться своїми пам’ятками та давніми замками, розсипаними по всій території країни. Фортеці, що височіють над найчистішими озерами, високими горами й густими лісами, здатні вразити будь-якого туриста, який відвідає Шотландію. За різними оцінками, тут налічується близько 300 замків, кожен з яких має власну унікальну й неповторну архітектуру.
У центрі шотландської столиці розташувався палац, оповитий таємницями й легендами. Едінбурзький замок по праву вважається найкрасивішим і найцікавішим, адже має не лише незвичний вигляд, а й захопливу, сповнену подій історію.
Розташування Единбурзького замку
Едінбурзький палац розташований на вершині згаслого вулкана, що проявляв активність понад 350 мільйонів років тому. Протягом тривалого часу люди не наважувалися піднятися на вершину гори, остерігаючись можливої лави й вогню. Перші поселенці прийшли на вулканічну скелю ще в бронзовому віці. Саме з цього періоду й почалася історія замку.
Едінбурзький замок на мапі
Едінбурзька фортеця, від якої бере свій початок всесвітньо відома «Королівська вулиця», велично височіє на 133 метри над рівнем моря. Піднявшись до споруди, людському погляду відкриється чудовий краєвид на водні простори та ландшафт столиці Шотландії.
Замок Едінбург недаремно став улюбленим місцем фотографів, художників і режисерів. Кам’яна та неприступна фортеця викликає безліч непередаваних емоцій і відчуття захоплення.
Історія королівського палацу
Сучасні дослідники висувають кілька теорій щодо походження кам’яного палацу. У XX столітті група археологів виявила артефакти, які доводять, що Едінбурзький замок у Шотландії був збудований ще в 600-х роках нашої ери. У той час на території згаслого вулкана оселилося кельтське плем’я Вотадін, літописці якого не раз згадували фортецю під назвою Дін Ейдін у своїх працях.
Трохи згодом південно-східні землі Шотландії заселили представники англосаксонського королівства Нортумбрія, правителем якого був Едвін Святий. Так фортеця Дін Ейдін з часом трансформувалася в замок Едвіна, а згодом — в Едінбурзький палац.
Нортумбрійці прожили на території пам’ятки та затоки ще три століття, однак доволі швидко земля втратила самостійність і почала страждати від численних набігів з боку вікінгів, а згодом і від правителів Альби. Зрештою, замок перейшов у володіння Шотландії.
У XII столітті королівська монархія остаточно перемістилася до Едінбурзького замку, розпочавши грандіозну перебудову давнього палацу. За правління Давида I Святого була зведена каплиця Святої Маргарити, яка збереглася до нашого часу.
Середньовіччя принесло Шотландському королівству чимало випробувань у нескінченній боротьбі за бажану автономність, що позначилося й на головній пам’ятці королівства. В одному з боїв Вільгельма I було взято в полон англійцями, які змусили правителя підписати мирну угоду, за якою 4 замки передавалися англійській короні, зокрема й палац столиці — Едінбург. Нові власники в найкоротші терміни вивезли всі наявні у споруді коштовності, регалії та архіви.
Бажану самостійність було викуплено у Річарда Левове Серце. Успішна угода подарувала палацу понад сто років спокійного існування. Однак король Едуард I вирішив знову підкорити королівство, завдавши непоправної шкоди архітектурному диву Шотландії. Замок перебував під жорстокою облогою впродовж кількох днів, руйнуючись від пострілів катапульт і требушетів.
Ще не раз резиденція переходила з рук у руки, перебуваючи то під владою англійської, то шотландської корони.
Особливий період в історії Едінбурзького замку припав на епоху Ренесансу, коли до влади прийшов Давид II і взявся за реставрацію напівзруйнованої споруди. Король ознаменував нову віху в існуванні палацового комплексу, звівши Вежу Давида. Спочатку конструкцію задумували як головний вхід, однак згодом до неї прибудували житлові приміщення для знаті, що гостювала.
Правитель Роберт II звів у королівському комплексі Комендантську вежу та відновив церкву Святої Марії. Трохи згодом у палаці з’явилася гармата, а також було збудовано ще низку споруд.
Читайте також:
Століттями замок у Шотландії вірно служив королівській монархії, захищаючи від ворогів міцними, надійними й високими стінами. У період правління Марії Стюарт палац ознаменувався трагічними та руйнівними подіями, що принесли всьому королівству чимало горя. Під час «Довгої облоги» резиденція зазнала значних втрат:
- спочатку замок втратив Вежу Констебля;
- трохи згодом вороги зруйнували Вежу Давида;
- далі було втрачено криницю, що змусило гарнізон визнати поразку.
Споруда постраждала більш ніж від 3000 снарядів, які падали на фортецю протягом 10 діб. За реставрацію взялися одразу після «Довгої облоги». Тим не менше, наступні монархи не надто полюбляли Едінбурзький замок, адже були не лише шотландськими, а й англійськими правителями.
Під час війни з Наполеоном, а також Семирічної війни, королівську фортецю переобладнали на в’язницю для військовополонених, яка діяла понад 60 років.
Нова хвиля уваги дісталася королівській фортеці завдяки шотландському письменнику й поету Вальтеру Скотту, який вирушив до королівства в пошуках давніх регалій. Архіви стверджували, що учасники шотландського парламенту сховали на землях Шотландії корону, меч і скіпетр. Так, завдяки Вальтеру археологи виявили безліч реліквій, що стало поштовхом до перевтілення резиденції в національний музей, який можна відвідати будь-якого дня за квитком, вартість якого вказана на офіційному сайті.
Зовнішній вигляд Единбурзького замку
Едінбурзький замок, що став серцем Шотландії, являє собою давню фортецю, оточену неприступними скелями з трьох боків. У середньовічні часи наблизитися до споруди можна було лише з одного боку — того, який прострілювався й оглядався з усіх напрямків. Сьогодні на цій ділянці урочисто організовують і проводять щорічний Королівський едінбурзький парад військових оркестрів.
Зовнішній вигляд королівського палацу нагадує маленьке містечко, поділене на нижній, середній і верхній двір.
На території об’єкта розташовано чимало цінних для Шотландії та столиці пам’яток, позначених на мапі комплексу:
- Найдавніша будівля Едінбурга і майже всього королівства — каплиця Святої Марії. Католицький храм діє й донині та відкритий для відвідування, тож побачити на власні очі архітектурне диво може кожен охочий. Саме священне місце являє собою невеличку споруду, всередині якої розташований вівтар. Крізь вітражні вікна яскравим світлом пробиваються промені, освітлюючи внутрішні стіни та все приміщення. Іноді тут грають весілля та проводять обряди вінчання.
- Особливу увагу туристів привертає «Годинникова гармата». Щоденно з артилерійського знаряддя вартовий здійснює постріл у визначений час;
- Великий Церемоніальний зал. Головна пам’ятка Великого залу — ідеально збережена початкова стеля. Дослідники й досі дивуються, як після стількох облог і битв дерев’яна стеля змогла так добре зберегтися й дійти до нашого часу. У залі також розташовані камін, колекція зброї та обладунків, призначених для драгунів. Захоплення викликають і вітражі, на яких зображено шотландський та англійський герби.
- Королівський палац. Усередині Едінбурзького замку, у найвищій точці Королівського палацу, під ретельною охороною зберігаються виявлені археологами регалії та знаменитий Камінь Долі;
- Будівництво правительки Анни;
- Декілька музеїв;
- Військова в'язниця, що діяла в епоху Середньовіччя;
- Скарбниця монархії;
- Батарея Півмісяця;
- Могильник, збудований спеціально для собак офіцерів гарнізону;
- Житло Коменданта.
На території давньої фортеці розташована одна з найважливіших шотландських реліквій — Камінь Долі, також знаний як Скунський камінь. Навколо цього блока пісковику масою 152 кг виникло чимало міських легенд, адже така порода не трапляється в жодному куточку британських земель.
Над архітектурою замку працювали найкращі будівельники свого часу. Зрештою королівська резиденція була зведена з округлих і гладко оброблених валунів. Окремо були побудовані високі вежі, що прорізають щільні хмари, а згодом — і численні прибудови. Додаткові оздоблення практично відсутні, тому зовні палац виглядає суворо й стримано, зберігаючи в своїх стінах історію шотландської корони.
Існує кілька цікавих фактів про Едінбурзький замок:
- друга назва фортеці — «замок дів»;
- певний час у фортеці утримували Александра Стюарта, звинуваченого в чаклунстві. Юнакові вдалося втекти, напоївши вином усіх вартових;
- з військової в’язниці палацу вдалося втекти одразу 49 ув’язненим.
Легенди та привиди Единбурзького замку
Едінбурзький палац славиться в усьому світі не лише багатою культурною спадщиною, а й різноманітними містичними загадками.
- Глухий кут Мері Кінг. Як відомо, під королівською фортецею знаходиться цілий підземний лабіринт, вулички якого приховують чимало цікавих переказів. Шотландці вірять, що колись у глухому куті підземного міста жив адвокат на ім’я Кінг разом зі своєю донькою Мері. Одного разу в місті спалахнула чума, яка вразила кожен квартал. Мертвих ставало настільки багато, що їх просто не встигали ховати й спалювати. Тоді почали ширитися чутки, що в стінах глухого кута почали живцем замуровувати заражених чумою людей. Деякі туристи, які побували там, стверджують, що чули жалібні стогони помираючих і навіть бачили привидів.
- Дух маленького волинщика. За повір’ям, якось батьки відправили свого малого сина пройти таємним коридором палацу, граючи при цьому на волинці. Дорослі мали стежити за його маршрутом, орієнтуючись на звуки музики. Проте в якийсь момент усе стихло — повітря наповнила гробова тиша. Дитина безслідно зникла, залишивши по собі лише відлуння волинки, що лунала в темряві.
Шотландські дослідники проводили цілий експеримент, відправляючи добровольців у місце, де розташований замок Едінбург, аби ті спробували знайти духів і привидів, що блукають численними кімнатами та коридорами. Проте отримані результати виявилися неоднозначними, тож не набули широкого розголосу.
Единбурзький замок та культура
Замок, розташований у столиці Шотландії, став джерелом натхнення для багатьох діячів світової культури. Так, кінорежисери часто зверталися до таємничого образу королівського палацу у власних роботах, підкреслюючи, чим знаменитий Едінбурзький замок:
- документальний фільм "Таємниці британських замків";
- кінострічка «Шотландія: Единбурзький замок»;
- «Trainspotting»;
- «Історія замків і королів. Едінбурзький замок — серце Шотландії» та інші.
До величного й неприступного палацу також зверталися відомі художники. Живописець Володимир Лаповок переніс на полотно прекрасні пейзажі, розгорнуті біля фортеці. Резиденція англійських королів, зображена на картині, отримала назву «Шотландія: замок в Единбурзі».
Дізнатися про те, де розташований Единбурзький замок, можна завдяки книзі Мортона Генрі «Шотландські замки. Від Единбурга до Інвернеса».
Багато сучасних художників приїжджають до Шотландії, щоб написати пейзажі палацу. Згодом митці залишають роботи для власної колекції або продають.
Побачити кам’яну фортецю можна в онлайн-грі «Words Of Wonders», яка має кілька рівнів складності. Щоб відгадати загадки палацу й відкрити фото Единбурзького замку, гравцям доведеться трохи поміркувати.
Читайте також:
Висновок
Замок в Единбурзі — серце не лише столиці, а й усієї Шотландії. У стінах королівського палацу протягом багатьох десятиліть ухвалювалися найважливіші й найвеличніші рішення, що визначили хід історії.
