Поява багатомовності — одна з найбільших загадок людського буття. Дотепер вчені не можуть дійти єдиної згоди, ведучи невтомні дискусії про те, чи виникли мови еволюційним шляхом зі звуків, чи були дані людям згори, Богом. Жодна з нині висунутих дослідниками теорій не здатна дати однозначної відповіді на таке складне й спірне питання.
Оповідь про Вавилонську вежу багато що пояснює і розставляє по своїх місцях. Згідно з давнім біблійним переказом, саме зі спорудження «небесних воріт» почалося розділення людей на раси, а як наслідок — виникнення зовсім різних один від одного діалектів.
Історія Вавилонської вежі
Перші згадки про Вавилонську вежу зустрічаються в Книзі Буття — першій викладеній історії після всесвітнього потопу. Сучасній людині важко уявити, що колись усі люди, які населяли Землю, були однією великою й єдиною родиною. Кожна людина була пов’язана з іншими невидимою ниткою, бо була прямим нащадком Ноя, який вижив після Великого потопу. Тоді чисельність людства становила всього 70 осіб.
Усі легко спілкувалися між собою однією мовою, тому могли без зусиль створювати щось справді величне і цінне. У ті часи люди діяли спільно, докладаючи зусиль до спільної справи й вносячи рівноцінну долю в той чи інший процес. За наказом Бога тоді єдиною метою чоловіків і жінок мала бути щаслива й необтяжена життя, спрямована на розмноження і наповнення суші новими людьми.
Однак одного разу людство настільки зухвало, що вирішило увіковічити власне ім’я і перевершити самого Творця, створивши величне місто з вежею до самого небосхилу. Об’єднавшись, люди з великим завзяттям почали зводити грандіозну споруду, яка мала обессмертити людство і стати справжнім архітектурним шедевром.
Як іронічно свідчить легенда про Вавилонську вежу, Господь мусив «знизитись» зі свого трону, щоб побачити цей зухвалий задум і оцінити найвизначнішу споруду того часу. Побачивши масштаб будівництва, Бог ухвалив рішення завадити людям звести Вавилонську вежу. Відтоді у сучасних дослідників виникає питання: чому будівництво Вавилонської вежі вважалося гріхом?
Промисел Бога був хитрим і підступним. Щоб досягти бажаного і покарати своїх нерозумних синів і дочок, Господь послав людству різні мови. Прокинувшись вранці, будівельники виявили, що не можуть розуміти один одного.
Згодом люди розсіялися по всій землі і назавжди забули про спорудження вежі. Саме тому слово «Вавилон» трактують як давньоєврейське balal, що означає «змішання», або шумерське «врата Бога». Таким чином, схожі за звучанням слова стали відображати історичну реальність. Сьогодні значення фразеологізму «вавилонське столпотворіння» позначає зайву метушню і плутанину, слугуючи нагадуванням про людську сутність і гріховність.
На сьогодні залишки збереженої конструкції стали символом Божого гніву, а також наочним підтвердженням біблійних текстів. Варто зазначити, що за легендою будівництвом вежі займався Німрод, якого часто ототожнюють з великаном-мисливцем Оріоном. Це одна з найважливіших деталей, що визначила прихід «комети-возмезддя» на нічному небі. Вавилонське столпотворіння — це значення не лише людської гордині, а й Божої кари.
Де знаходиться Вавилонська вежа?
Будівництво архітектурного дива велося в найбільшому політичному, релігійному та економічному центрі давнього світу — Вавилоні. Споруда розташовувалася на обширній території сучасного Іраку, приблизно за 90 км на південь від Багдада, на лівому березі річки під назвою Євфрат. Саме на цьому місці знаходилася давня Месопотамія та процвітаюча Вавилонія. Царювання країни тривало майже 1,5 тис. років.
Перші експедиції з пошуку місцезнаходження Вавилонської вежі були розпочаті німецьким археологом і архітектором Робертом Кольдевеєм. Досліднику вдалося виявити кілька невеликих розфарбованих уламків цегляної фрески. Така цікава знахідка дала поштовх до фінансування подальших розкопок.
Вивчення давнього міста та біблійної конструкції значно ускладнював високий рівень ґрунтових вод. Лише через 15 років археологи все ж таки змогли звільнити від численних нашарувань кілька добре збережених сходинок і частину фундаменту. Таким чином, питання про те, де знаходилася Вавилонська вежа, було закрите.
Серед археологічних знахідок було й кілька клинописних табличок, датованих приблизно 605–560 рр. до н. е. На одній з них було зображення царя Навуходоносора ІІ, а також максимально детальний і точний опис семиярусної споруди. Також було додано архітектурний план конструкції, розташованої на рівнині, з усім внутрішнім розташуванням і виглядом збоку.
Зовнішній вигляд біблійної споруди
Як відомо, у тому місці, де знаходиться Вавилонська вежа, на той час спостерігався дефіцит каменю та деревини. Як основний матеріал для будівництва вежі використовували цеглу. Будівельники попередньо обпалювали камінь вогнем для більшої міцності та зносостійкості, а потім скріплювали цеглини між собою за допомогою мулу. Завдяки такому способу велося будівництво не лише зіккурату, а й усієї Вавилонії. Робота будівельників була дуже продуктивною й швидкою, оскільки всі діяли спільно, чітко розподіляючи обов’язки та ролі.
Опис зовнішнього вигляду архітектурного творіння вів давньогрецький історик Геродот. Мислитель з особливою уважністю оглядав споруду, помічаючи навіть найменші деталі. Існує думка, що Геродоту вдалося побувати не лише внизу вежі, а й на самій вершині небесних врат. Досі дослідник вважається єдиним реальним очевидцем рукотворного шедевра, який документально зафіксував вигляд споруди.
Читайте також:
Згідно з описом Геродота, зовнішній вигляд Вавилонської вежі вразить будь-яку людину:
- Масивна основа споруди мала форму ідеального квадрата. Наразі відомо, що фундамент займав площу 360 м і мав загальну висоту близько 90 м;
- Конструкція складалася з 7 ярусів;
- Усі поверхи оточувала зовнішня меморіальна сходи, яка дозволяла піднятися на саму вершину;
- Кожна з семи веж була пофарбована в різні кольори: чорний, білий, пурпурово-червоний, синій, яскраво-червоний, сріблястий і золотистий;
- За зовнішнім виглядом Вавилонська вежа мала велику схожість із зіккуратом Етеменанкі. Саме він вважається прототипом біблійної споруди.
Дістатися до самого верху вежі було доволі нелегко. Щоб полегшити шлях до неба, будівельники розмістили лавки в кількох точках, які дозволяли присісти й трохи відпочити.
Завдяки наявним біблійним записам і сучасним технологіям учені підрахували, що небесні врата могли сягати висоти в 3200 м. Найвищою на сьогоднішній день будівлею є Бурдж-Халіфа, яка досягає 828 м у висоту. Фізики обчислили, що для будівництва настільки масштабного творіння давнім інженерам знадобилося б понад 90 млн обпалених у печі цеглин.
Подальша доля вежі
Надалі доля Вавилонії та створеного архітектурного дива склалася досить трагічно. Місто часто зазнавало нападів і розграбувань. Від самої Вавилонської вежі залишилася лише наполовину згоріла й оплавлена до склоподібного стану, чудовиськи високою температурою, конструкція. Споруда постраждала від вогню не лише зовні, а й зсередини.
Через бушуюче полум’я більшість ярусів буквально випарувалися на очах, а вся решта частина оплавилася від тліючого жару. Сучасні дослідники так і не змогли висунути ідею, яка б пояснила виникнення вогню, здатного розжарити й розплавити тисячі цеглин і глиняні стіни.
Православні християни вважають, що саме так Бог обрушив на людей праведний гнів, власноруч спрямувавши блискавки на Вавилонську вежу. Найкращі уми людства сходяться на думці, що причиною виникнення немислимих температур міг стати лише ядерний вибух, який обрушився на всю Вавилонію.
Такий потужний розряд і вивільнена в його результаті енергія накрили місто й за лічені секунди перетворили його на руїни. Фото Вавилонської вежі в наш час яскраво відображають трагічну загибель процвітаючої Месопотамії та грандіозної вежі.
Втілення Вавилонської вежі у культурі
Біблійний міф про Вавилонську вежу став джерелом натхнення в багатьох сферах мистецтва. Сьогодні Вавилонську вежу можна побачити в деяких кінокартинах, на фресках соборів і храмів, а також на полотнах найвеличніших художників. Під впливом переказу було створено чимало театральних постановок, музичних творів, літературних і поетичних творів.
Образотворче мистецтво
Досить часто художники беруть за основу своєї творчої діяльності біблійні мотиви та образи. Сакральний образ Вавилонської вежі можна побачити на мініатюрах, написаних у середньовіччі. На багатьох полотнах конструкція зображувалася у вигляді стовпа. Найвідомішою картиною, створеною за мотивами притчі про Вавилонську вежу та гнів Божий, є творіння Пітера Брейгеля Старшого.
За головним задумом художника, вежа перебуває одночасно у двох станах: одна половина будівлі тішить глядача своїм первісним виглядом, а друга — знаходиться в напівзруйнованому стані. Мистецтвознавці відзначають, що архітектура вежі Брейгеля дуже схожа з Колізеєм. Таким чином, художник прагнув підкреслити, наскільки масштабною була споруда. Особливу увагу Пітер приділив деталям, чим і створив унікальний образ, що став еталоном образотворчого мистецтва.
Біблійна притча про Вавилонську вежу була втілена на полотнах і деяких інших художників:
- Хендрік ван Клеве;
- Хендрік ван дер Борхт;
- Йос де Момпер;
- Атанасіус Кірхер;
- Герард Ху;
- Пітер Шубрук;
- Лукас ван Фалькенборх;
- Герард Хут;
- Абель Гріммер;
- Мауріц Корнеліс Ешер;
- Антон Моцарт;
- Ян та Каспар Люйкени;
- Мартін ван Фалькенборх;
- Дезідеріо Монсу.
Образ і значення Вавилонського стовпотворіння присутні й у християнській іконографії. Вежа з Вавилона втілена в численних гравюрах, мініатюрах, картинах і на мозаїках релігійного спрямування.
Література
Широкого поширення історія Вавилонської вежі набула і в літературних творах. Зарубіжні та вітчизняні письменники не раз згадували її у власних творіннях. Зазвичай вежа відображає метафоричне значення чогось величного й могутнього зовні, але крихкого всередині:
- Федор Михайлович Достоевский упомянул образ древнего архитектурного шедевра во внушительном романе «Братья Карамазовы»;
- Франц Кафка та написана ним притча «Міський герб»;
- Томас Манн відобразив біблійне сказання в романі-тетралогії «Йосиф і його брати»;
- Клайв Льюїс, «Огидна могутність»;
- Андрій Платонов, «Котлован»;
- Тед Чан, «Вавилонська вежа»;
- Ніл Стівенсон, «Лавина»;
- Віктор Пєлєвін, «Покоління П»;
- Олександр Рудазов, «Сіра чума»;
- Френсіс Скотт Фіцджеральд, «Знову у Вавилоні».
Таким чином можна побачити, що тема стародавнього міста Вавилона та зведеної в ньому вежі надихнула багатьох геніальних письменників увічнити прославлену легенду у власних літературних творах. Також було створено дитячу Біблію про Вавилонську вежу. Завдяки цьому письму дитина зможе дізнатися багато корисної й цікавої інформації про давню архітектурну споруду.
Читайте також:
Музика
Музыканты и композиторы также обращались к легенде о Вавилонской башне, создав поистине шедевральные оперы и песни:
- Ігор Стравинський, оркестрова притча під назвою «Babel»;
- Антон Рубінштейн, музично-драматичний твір для хорового оркестру «Вавилонська вежа»;
- Хіт Елтона Джона «Tower of Babel», що увійшов до знаменитого альбому «Captain Fantastic and the Brown Dirt Cowboy»;
- Вокальна опера-імпровізація «Bobble» від джазового виконавця Боббі Макферріна;
- Пісня «Skyscraper», написана панк-гуртом Bad Religion;
- Російський співак Олександр Малінін згадав Вавилонське стовпотворіння в композиції «О, Вавилон»;
- Гурт «Акваріум» випустив диск «Гіперборея», у якому присутня пісня «Вавилонська вежа»;
- Сингл «Вавилон» гурту «Кіпєлов» підкорив серця багатьох слухачів;
- Іспанський виконавець Давід Бісбаль представив світові популярну пісню «Torre De Babel»;
- Репер Oxxxymiron з Росії випустив альбом «Горгород», на обкладинці якого зображена конструкція зі стародавньої Вавилонії;
- Відомий гурт 25/17 також розмістив зображення Вавилонської вежі на обкладинці альбому «Єва їде до Вавилона»;
- Легендарна американська виконавиця Леді Гага втілила образ давнього архітектурного творіння в пісні «Babylon».
Театр та кіно
З’явилося чимало театральних постановок, основою яких стало біблійне сказання про Вавилонську вежу. Серед вистав є спектаклі для дітей, комедійні та драматичні п’єси, мюзикли й вистави:
- Американський хореограф і постановник Адам Даріус реалізував театральну постановку в Лондоні «Institute of Contemporary Arts», зробивши акцент на виникненні багатомовності;
- Молодіжна сатира показала на сцені виставу «Вавилонська вежа», побудовану на творах Олени Семенової, Вікторії Фролової, Андрія Макаєнка;
- опера-цирк українського режисера Владислава Троїцького під назвою «Вавилон»;
- талліннське театралізоване дійство «Вавилонська вежа», що розповідає про марність мови.
Міф про Вавилонське стовпотворіння зафіксований і в деяких кінокартинах:
- Американський серіал "Supernatural";
- Стрічка німецького походження від кінорежисера Фріца Ланга «Метрополіс»;
- Фільм «Люди Ікс: Апокаліпсис», створений на основі коміксів всесвіту Marvel;
- Телекомпанія Globo випустила серіал «Вавилонська вежа»;
- Аніме «Nadia: The Secret of Blue Water».
Читайте також:
Ігри
Дізнатися, що таке Вавилонська вежа, можна й завдяки низці відеоігор, у яких за допомогою цифрових технологій розробники відтворили образ конструкції до найменших подробиць:
- Prince of Persia: The Two Thrones;
- Serious Sam: The Second Encounter;
- Painkiller;
- Babel Rising;
- Lineage 2;
- Final Fantasy IV;
- Sid Meier’s Civilization.
Висновок
Хоч Вавилонська вежа і не увійшла до традиційного списку чудес світу, вона по праву має статус однієї з найцінніших і найпрекрасніших споруд, зведених людськими руками. Завдяки виявленим розкопкам можна побачити, що зіккурат мав величезне значення для давніх вавилонян.
Історія створення та подальшої загибелі Вавилонії й небесних врат досі оповита завісою таємниці й займає найкращі уми людства. Міф про Вавилонську вежу назавжди увічнений у світовій культурі засобами образотворчого мистецтва, музики, кіно, літератури та театру.
