Жанна д’Арк – це французька героїня XV століття, образ сильної жінки, що надихнув середньовічну Францію відстояти свою незалежність у боротьбі з англійцями.
Читайте також:
В яку епоху жила героїня?
Жанна д’Арк була уродженкою Франції епохи Столітньої війни, яку було розпочато ще у 1337 році, коли на французькі землі напали війська короля Англії Едварда III. Війна тривала довго й болісно. До 1415 року перевага була на боці англійців. До зовнішніх проблем Франції додавались і внутрішні: країною формально керував нестійкий Карл VI, а за владу боролися різні угруповання, що вели міжусобні війни.
У 1415 році Франція зазнала нищівної поразки: війська були повністю розбиті. Також було укладено договір, за яким спадкоємець престолу Карл позбавлявся права правити Францією. За умовами договору майбутнім королем мав стати представник Англії Генріх V, проте він несподівано помер, тож це право перейшло до його малолітнього сина Генріха VI, регентом при якому став англійський дворянин Бедфорд.
До 1428 року Англія контролювала більшу частину території Франції. Останнім оборонним пунктом залишалося місто Орлеан, взяття якого мало вирішити долю Франції. Історія Жанни д’Арк починається саме звідси.
Зовнішність Жанни
Існує безліч описів, як словесних, так і зображувальних. Проте мало яким із них взагалі можна довіряти. Тривають суперечки навіть щодо кольору волосся. На багатьох зображеннях Жанна Французька постає рудоволосою дівчиною, однак насправді є свідчення, що підтверджують, що її волосся було темного відтінку.
Загалом зовнішність героїні можна охарактеризувати як тендітну дитину, ким вона і була. Таку характеристику наводить придворний короля Карла:
«Статурою витончена; тримається по-чоловічому, говорить небагато, у промовах виявляє розсудливість; має приємний голос. Їсть мало, п’є ще менше. Їй подобаються коні й зброя. Вона любить товариство воїнів і ненавидить багатолюдні зборища. Рясно проливає сльози, обличчя в неї зазвичай веселе».
Рання біографія Жанни д’Арк
Хто така Жанна д’Арк? Існують різні версії щодо року народження дівчини. Традиційно історики схиляються до 1412 року. Однак Католицька церква дотримується більш ранньої дати — 6 січня 1408 року.
Жанна д’Арк жила в селі Домремі на кордоні провінції Лотарингія в заможній селянській родині. Її батьки — Жак д’Арк та Ізабелла де Вутон. При цьому діва ніколи не вживала свого прізвища в розмовах чи листах, а називала себе «Жанною Дівою».
За твердженням дівчини, з дитинства вона спілкувалася зі святими образами, зокрема з архангелом Михаїлом.
Після облоги Орлеана англійцями образи повідомили Жанні її призначення: визволити Францію від англійців.
Читайте також:
Зустріч із дофіном Карлом
У 16 років юна діва поїхала до голови міста Вокулер Робера де Бодрікура й розповіла про свої наміри та бажання допомогти. Звісно, її слова не були сприйняті серйозно. Але вона виявилася наполегливою й за рік здійснила ще одну спробу.
Вдруге капітан, вражений тим, що дівчині вдалося передбачити результат минулого бою, вирішив дати їй шанс проявити себе.
Полководець дав їй людей і відправив до короля, при цьому сказав Жанні переодягтися в чоловічий одяг. Згодом діва зізнавалася, що їй справді зручніше в чоловічому вбранні. На зустріч із королем разом із дівчиною поїхали й її майбутні лицарі – Жан де Мец і Бертран де Пуланжі.
У березні 1429 року дівчина та її люди прибули до замку-резиденції справжнього спадкоємця престолу Франції – Карла. Він уже був обізнаний про діву, яка говорить із Богом. Тим паче, що сама діва писала йому листа, в якому стверджувала, що обов’язково впізнає короля.
Карл вирішив перевірити здібності Жанни й посадив на трон свого соратника, а сам став у залі серед інших підданих. Дівчина справді впізнала короля. Вражений Карл провів із Жанною тривалу бесіду, подробиці якої не розголошувалися. Однак спадкоємець після зустрічі з юною дівою був особливо натхненний.
Вона залишилася при дворі в Шиноні, де не раз показувала себе з різних боків. Так, усі були вражені її вмінням верхової їзди, грою в «кільця», знаннями з історії та інших наук. Створювалося враження, що дівчину виховували не в селі, а в найкращих школах Європи.
Карл, попри свою симпатію до Жанни, сумнівався, адже на кону стояло його життя й доля Франції. Її піддали кільком перевіркам, зокрема й на цноту. У підсумку, не знайшовши підстав для підозр, Карл призначив Жанну головнокомандувачем і відправив її в Орлеан.
Жанна – рятівниця Франції
Після призначення для Жанни підготували індивідуальні обладунки, а також відзнаки полководця — знамено й хоругву. Меч для Жанни був узятий із церкви Сент-Катрін-де-Ф’єрбуа. Духи повідомили Жанні, що ця зброя належала французькому королю, засновнику династії Карлу Великому. Так починається похід Жанни д’Арк на Орлеан.
Звістки про те, що в Орлеан на допомогу обложеним вирушає посланниця Бога, підняли бойовий дух і згуртували солдатів. Наприкінці квітня 1429 року героїня пробирається до Орлеана, а вже за кілька днів було відбито одну з ключових точок — бастіон Сен-Лу. Далі послідував ще ряд нищівних перемог, унаслідок яких англійці зняли облогу з міста.
Саме після цих подій за Жанною закріпилося прізвисько «Орлеанська діва». За свої успіхи вона отримала дворянський титул. Орлеан остаточно закріпив за собою статус міста Жанни д’Арк.
Далі, протягом літа, Жанна взяла кілька укріплень англійців. Походи Жанни д’Арк мали небувалий успіх. Також відбулася битва при Пате, в ході якої було взято в полон одного з полководців англійців, а їхнє військо повністю розгромлене.
29 червня було здійснено так званий «безкровний похід» у бік Реймса — міста, де мала відбутися коронація Карла, яка й сталася 17 липня. При цьому представник Бургундії Філіп на церемонію не приїхав, що не завадило Жанні написати йому відкритого листа з проханням налагодити стосунки з Карлом.
Після цієї знакової події для вже короля Карла між ним і Жанною виникає нерозуміння. Героїня просить короля дати їй змогу виступити на Париж, поки англійці не зібрали нове військо, однак Карл зволікає з відповіддю, і облога важливого міста починається лише восени. У цьому бою вона зазнає поранення в плече, а Карл наказує відступити. Час Жанни д’Арк добігав кінця.
Армія відновлює свої бойові дії лише навесні наступного року. Проте колишніх успіхів не було видно. Під час одного з боїв полководиця та її люди опинилися в оточенні внаслідок зради частини незадоволених французів. Орлеанську діву було захоплено бургундцями, які вимагали від короля викуп. Карл вирішив не платити викуп за свого полководця, тому бургундці передали її англійцям.
Інквізиція та страта Жанни д’Арк
За що спалили Жанну д’Арк? Судовий процес над Жанною розпочався 21 лютого 1431 року. Навіть у той час англійці не приховували своєї причетності до контролю над судом. Якщо детальніше розглянути обвинувачення, то стає зрозуміло, що Жанну намагалися засудити як єретичку, а процесом керував Пʼєр Кошон — прихильник англійців.
Проте цей процес не був швидким і простим, яким його хотіли бачити англійці — Орлеанська діва не бажала визнавати свою вину й усіляко заперечувала будь-які доводи обвинувачення. Тоді англійці обрали іншу тактику й почали звинувачувати Жанну у відступництві від волі церкви, носінні чоловічого одягу. Також діві не дозволили звернутися безпосередньо до Папи Римського з проханням про перегляд справи.
Полонянка стійко терпіла тортури й знущання з боку англійців. Попри те, що її судила церква, вона утримувалася в камері для тих, хто порушив державний закон. Вона не визнає себе винною й наполягає на своєму зв’язку з Богом.
Єпископ усвідомлював, що якщо він стратить Жанну без доказів і підписаного документа про визнання вини — це буде поразка, адже тоді у французів з’явиться можливість використати образ діви як мучениці, вбитої руками підлих англійців.
Смерть Жанни не мала виглядати саме так. Тоді інквізитор удався до хитрощів. Показавши місце майбутнього вогнища, він запропонував полонянці більш людяні умови утримання й помилування, якщо вона підпише папір про те, що обіцяє виконувати вказівки церкви. Документ зрештою підмінили, а Жанна, будучи малограмотною, підписала цей папір. Ні про яке помилування там не йшлося — лише про повне визнання провини.
Через деякий час полонянку було засуджено до страти, оскільки вона повністю визнала вину й не збирається повертатися до ідеалів церкви. 30 травня 1431 року Жанну д’Арк було спалено живцем у Руані. На дівчину наділи пов’язку з написом «Єретичка, відступниця, ідолопоклонниця».
Перед спаленням діва виголосила фразу, звернену до інквізитора, в якій звинувачує його у своїй смерті й каже, що на нього чекає Божий суд. Потім вона попросила ката дати їй хрест. Їй передали два перев’язані прутики. Після спалення прах діви було розвіяно над річкою.
Образ Жанни після смерті
Англійці розраховували на те, що спалення символу боротьби Франції завдасть удару по моральному духу армії противника. Проте образ Мучениці Жанни лише надав французам більше сил для продовження війни.
Англійський представник і регент при юному Генріхові дуже пізно зрозумів, що необхідно провести власну коронацію. Тому лише в грудні 1431 року в Парижі Генріха було проголошено королем Франції. Жителі Франції сприйняли це як невдалу спробу взяти країну під свій контроль.
Вже за рік французькі війська взяли кілька провідних укріплень, де закріпилися англійці.
Через кілька років померли англійські регенти Бедфорд та Ізабелла Баварська. У вересні 1435 року відбулася подія, до якої Орлеанська діва давно готувала обидві сторони — Карл і представники Бургундії підписали мирну угоду й остаточно закопали сокиру війни. Тепер вони разом воюють проти англійців. У наступні роки боротьба точилася зі змінним успіхом. Проте в 1449 році французи вступили на територію колишньої їхньої землі — Нормандії. Цей похід завершився поразкою англійської кампанії в запеклій битві поблизу французького містечка.
Після остаточної перемоги король наказав переглянути справу Жанни. Судді проголосили Жанну невинною. Як докази були заслухані свідчення очевидців, які підтвердили зв’язок діви з Богом, а також її наміри й дії на службі своїй країні. Її репутацію було відновлено.
Уже в новітній історії, у 1909 році Папа Римський Пій X проголосив Жанну блаженною, що фактично означає її приналежність до релігії. Також у 1920 році Бенедикт XV канонізував її. Майже в кожній церкві Франції є образ Жанни.
Образ Жанни в літературі та музиці
ChatGPT сказал:
Образ юної діви — визволительки Франції — був широко відомий сучасникам. Життю та подвигам Жанни присвячено кілька книг і повістей, зокрема:
- Поема «Слово про Жанну» французької письменниці Крістини Пізанської, написана після страти героїні;
- Біографії «Дзеркало достойних жінок», «Галантні дами» письменника епохи Відродження Пʼєра де Бурдейля;
- «Корабель доброчесних жінок» французького поета й хірурга Сімфорьєна Шамп’є;
- «Щоденник подорожі до Італії» французького письменника й філософа Мішеля де Монтеня, який уперше у своєму творі називає Жанну Орлеанською дівою;
- «Генріх VI», Вільям Шекспір;
- «Діва, або Визволена Франція», Жан Шаплен;
- «Засудження Жанни д’Арк», Жозеф Фабр;
- «Орлеанська діва», Вольтер та інші.
Книги про Жанну д’Арк — це не єдине втілення її образу в мистецтві. Образу Жанни присвячено також і музичні твори таких композиторів, як Верді, Чайковський, Россіні, Онеггер, Гуно, Томазі.
Читайте також:
Образ Жанни у сучасній культурі
Перший фільм про Жанну д’Арк і подвиги французької героїні вийшов ще у 1899 році, де роль Жанни зіграла акторка д’Альсі. Кінематограф налічує понад 70 екранізацій про життя Орлеанської діви, найвідоміший — однойменний фільм 1999 року режисера Люка Бессона, у головній ролі — Мілла Йовович. Також великої популярності набув серіал «Нова Жанна д’Арк».
Жанна, як образ і історична постать, часто з’являється як камео в анімації та аніме. Так, вона з’являється в одному з епізодів американського мультсеріалу «Сімпсони», в аніме та манзі «Скитальці», в епізоді аніме «Хеталія», аніме «Жанна д’Арк і алхімік-лицар» та інших.
Також Жанна або атрибути, пов’язані з нею, часто фігурують у комп’ютерних іграх, таких як:
- Age of Empires II: The Age Of Kings;
- Lionheart: Legacy of the Crusader;
- Civilization 3;
- Wars & Warriors: Joan of Arc;
- Assassin’s Creed та ін.
