У Святому Письмі святий Михаїл представлений як один із верховних ангелів Божого Царства, які перебувають у метафізичному світі й відіграють роль духовних наставників і помічників людей. Приставку «архи» використовують при згадуванні тих заступників, які займають вищу посаду в небесному воїнстві ангелів. Архангел Михаїл, згідно з канонічними текстами Біблії, приносив людям вісті, з’являючись їм уві сні та наяву в різних образах; як і святий Гавриїл, після вигнання Люцифера залишився в Божому Царстві провідним захисником його спокою.
Михаїл у християнській традиції
Подібно до них, він створений думками Господа; у цих писаннях уперше з’являється поняття «однодумець», що означає «єдиний з іншими Божими думками» або «рівний іншим задумам Бога». Спочатку поняття «однодумці» застосовували щодо архангелів, які всі разом стояли на сторожі Божого Закону й захищали людей від диявольських нападів.
Акафісти, молитви
Християнське вчення відводить Михаїлу архангелу покровителю один із найвищих рангів серед усіх представників Божого почту. Через це до нього звернені не лише найрізноманітніші молитви, а й тропарі з цілими акафістами.
У чому архангел Михаїл виступає як помічник людині:
- для захисту від хвороб;
«О святий Михаїле Архангеле, помилуй нас, грішних, які потребують твого заступництва, збережи нас, рабів Божих (імена), від усіх видимих і невидимих ворогів, особливо ж укріпи від страху смертного і від спокуси диявольської, і сподоби нас непосоромлено стати перед Творцем нашим у годину страшного і праведного Його Суду. О всесвятий, великий Михаїле Архістратиже! Не зневаж нас, грішних, що моляться тобі про допомогу і заступництво твоє в цьому віці й у майбутньому, але сподоби нас там разом із тобою славити Отця і Сина і Святого Духа на віки віків».
- для відвернення неприємностей у близьких, друзів і родичів;
- у особистих та трудових досягненнях.
Образ Михайла в іконографії
На більшості ікон архангел Михаїл постає з списом у правій руці, і хоругвою або фініковою гілкою – у лівій. Палаючий меч, так само як і щит – не менш знамениті атрибути його образу. Іконописці незмінно вкладали в нього особливу войовничість, що гармоніювала з найвищим ступенем праведності та людинолюбства.
Один з найпоширеніших сюжетних мотивів, що наочно демонструють ікони, – скинення архістратигом Михаїлом Сатани, який насмілився змагатися з Богом. Архістратиг топче диявола ногами та списом, проганяючи того від воріт до храму Господа.
Читайте також:
Архістратиг: чому архангела так називають і що це означає
У православних християн архангела Михаїла називають архістратигом. «Архістратиг» – у перекладі з грецької – це означає старший воїн, головний борець проти диявольських спокус і безчинств. Наприклад, у книзі Одкровення архангел перемагає Сатану в іпостасі дракона та ангелів, що перейшли на бік останнього; у Старому Завіті пророк Даниїл отримує звістку про неминуче заступництво архангела Михаїла перед Божим народом у час пришестя Антихриста, і він же допомагає ізраїльтянам досягти Обіцяної землі. В деяких частинах Писання його так і називають – «вождь воїнства Господнього», божественний «меч» і навіть «князь». Ще згідно з грецькими переказами, коли візантійські землі складали єдину «житницю» і «кузню» ортодоксального християнства, Михаїла архангела величали вірним супутником людини в час її сновидінь, а також під час її смерті.
Із старозавітних текстів та афонських переказів випливає: небесний заступник не лише готує душі покійників перед входом до Царства Божого, а й розподіляє їх на грішників і праведних людей. Він також клопоче перед Богом за відмолення душ деяких із грішників, які за життя встигли звершити недостатньо значущі, але все ж благі справи: він виступає провідником з лівого краю в правий. Тому для людей православного, істинно візантійського віросповідання образ Михаїла архангела як архістратига – головнокомандувача військом ангелів у сутичці з людськими слабкостями та диявольськими хитрощами – такий шанований і високо цінний упродовж цілої тисячі років.
Архангел Михаїл і святий Гавриїл
Архангели Михаїл і Гавриїл наділені схожими в багатьох аспектах здібностями та рисами – не дивно, що навіть віруючі люди мало розрізняють їхні життєописи й згадані в Біблії заслуги. Якщо святого Михаїла уявляють у образі войовничого «меча Господа», праведного борця за чистоту людських помислів, то святого Гавриїла сприймають радше як мудрого провідника й учителя в житті. Це простежується навіть у роботах іконописців: Гавриїл зображується з запаленим ліхтарем у одній руці (символ надії й відкритого сміливого серця християнина, і водночас – ніжно оберігуваного таїнства), в іншій – кам’яним дзеркалом (що означає: «Вдивись у своє відображення – і пізнаєш себе, пізнаєш істину.»)
Саме святий Гавриїл заступник частіше за інших своїх братів виступає в ролі тихого вісника миру й благоденства; на іконах святий може тримати в руках не лише дзеркало, а й квітучу гілку або лілію. Деякі старці припускають, що його образ перегукується з анімалістичним образом голуба, який приніс Ною та всій його родині оливкову гілку на знак закінчення страшного потопу й настання спокою.
Протистояння архангела Михаїла і Люцифера
Михаїл, Гавриїл і Люцифер – брати, яких створив Бог силою думки. Трійця архангелів досить довго була міцним союзом «однодумців», доки Люцифер не уявив себе розумнішим, відважнішим і благороднішим за Михаїла, якого Господь поставив на чолі охорони райських воріт. Архангелу Люциферу не подобалося, що Отець Небесний бачить свого наступника в Михаїлі, а не в ньому.
Люцифер приступив до зваблення інших ангелів і архангелів, обіцяючи їм велику нагороду взамін на допомогу в поваленні Господа. Заручившись підтримкою деяких із них, він влаштував заколот у Небесному Єрусалимі. Побачивши наслідки посіяної смути, Господь вигнав Люцифера з його спільниками. Бог позбавив архангела його справжнього імені, і відтоді того нарікають лише Дияволом, чортом, падшим ангелом і наклепником. У підпорядкуванні Сатани могли перебувати лише такі самі падші херувими й люди.
Зраджений братом, Михаїл із наполегливістю й навіть ласкою переконував колишнього архангела зректися неправедних думок, своєї пихи й гордині. У відповідь святий отримував лише численні звинувачення в рабському існуванні та сліпому поклонінні ангелів, що залишилися вірними Господу. Бачачи, що іншого шляху немає, архангел Михаїл верхи на коні Господньому повів небесне військо проти сатани й його посіпак.
Згадки у чудових оповіданнях
Чудесні оповіді – оповіді про чудотворення святого – практично повністю становлять життєпис архангела і показують його справжні здібності. 6 з них – найвідоміші, відображені в канонічних текстах або розказані як перекази:
- Колоське чудотворення
У місті Колосси звели храм на честь архангела Михаїла – це зробили за щирим бажанням вівтарника храму Архіппа Херотопського, адже завдяки воді з місцевого джерела (яке освятив архангел) дочка колоського мецената зцілилася від тяжкої хвороби. Єретики, що блукали околицями, недолюблювали Архіппа, а тому вирішили з’єднати дві стрімкі ріки, що живили живе джерело, в одну. Вони прорили величезний рів і висміяли побожного вівтарника.
Архіпп помолився святому Михаїлу, і архангел одним ударом свого списа спрямував воду вниз у розколину. Так Колосси стали називати Хони, що й означає «розколина».
- Італійська чума
Чума, що лютувала в Римі в 590 році, припинилася завдяки чудесній появі архангела на даху імператорського мавзолею. Історія й легенда переплітаються тут максимально тісно; за переконанням віруючих старців, святого прикликав Папа під час загального молебню.
- Свята грішниця
Римлянка Євдокія, що жила за часів правління Траяна, славилася своєю нечуваною красою. Однак якою вона була красунею, такою ж була й грішницею: довгі роки вона віддавалася безладним статевим зв’язкам. Євдокія й надалі б падала все нижче, якби одного дня не почула шепіт архангела. Римлянка покаялася, увірувавши в Отця Небесного, і закінчила свої земні дні в пості та молитві. За це ангели вознесли її на небо.
- Диво у місті Сіпонт
Під час облоги італійського містечка Сіпонт місцевий єпископ зустрів явленого йому з втіхою святого Михаїла покровителя. Язичники, що оселилися в Сіпонті, також могли бачити його; після такого явлення вони, як розповідає переказ, зреклися своїх ідолів і прийняли істинну релігію.
- Порятунок Новгорода
Переказ гласить: у період набігів татар на руські землі ханові Батию з’явилися одночасно двоє святих. Це була сама Богородиця з архангелом Михаїлом, лик якого хан побачив на київській фресці незадовго до нашестя. Батий був настільки вражений і наляканий, що повернув військо назад.
- Орлеанська Діва та голоси в її голові
Натхненням для легендарного подвигу Жанни д’Арк був постійний хор ангельських голосів, який вона чула аж до самої смерті. Цей хор доповнював і голос святого Михаїла.
Свята
Первісно у 4 столітті Церква розпорядилася встановити спільну пам’ятну дату – 8(21) листопада – для поминання всієї свити архангелів на чолі зі святим Михаїлом. Традиція збереглася й сьогодні: цю дату не прив’язують до вшанування якогось конкретного святого, 21-й листопадовий день присвячений усім небесним заступникам людей. Виключно старовіри відзначають день архістратига в листопаді.
Офіційно день Михаїла архангела покровителя РПЦ святкують 19 вересня. Він приурочений до звершеного чуда, яке архістратиг створив у Колоссах.
Читайте також:
В окультних та язичницьких практиках
Сьогодні дедалі частіше відбувається злиття атрибутики язичницьких духовних практик з елементами християнської релігії.
Попри те, що ворожіння були прерогативою виключно язичницьких вірувань, уже в наші дні вони пройшли крізь органічний симбіоз із традиціями найвідомішої релігійної конфесії. Так, наприклад, образ архістратига Михаїла плавно трансформувався в символ безмежної любові й доброти. Із канонічного смиренного святого архангела Михаїла – легкою рукою окультистів і неоязичників – залишився лише романтичний помічник у питаннях будь-якого характеру.
Ворожіння з оракулу
Наразі існує безліч різноманітних ворожінь із відповідями від архангела Михаїла та посібників-додатків для їх тлумачення.
Одним із яскравих представників серед «магічних оракулів» вважається праця консультантки з духовної практики Д. Верче. Її «Послання архангела Михаїла» можна використовувати щодня незалежно від складності поточного становища клієнта – оракул здивує порадою або передбаченням. Йдеться саме про ворожіння у форматі онлайн: слід обрати віртуальну магічну карту, натиснути на її іконку, і користувач отримає своє передбачення.
Ворожіння такого типу добре діє під час опрацювання й програвання в голові непростого етапу життя. Що показово, у оракула з таким типовим набором карт є в арсеналі не лише коротка рекомендація на день і годину, а й відбувається персональний підбір конкретної молитви для кожного користувача. Спочатку клієнт має поставити запитання, на яке найбільше бажає отримати відповідь, а потім, перетасувавши віртуальну колоду, клікнути на вподобану трійку карт. Далі потрібно «підняти» обрані карти й переглянути, яку молитву з порадою дня приготував архангел Михаїл для людини.
Михаїл Архангел у світській культурі
Полотно Рафаеля Санті. Світло й тінь Рафаель робить надмірно різкими, контрастними. Так створюється експресія й виражається невтомність Михаїла архістратига в одвічній боротьбі з Сатаною за людські душі та долі. Тут архангел зображений зовсім молодим, майже юним; але саме так глядачеві ще виразніше передається натхненність отрока Божого й непохитність юного стражника перед остаточним боєм. Ангел-заступник покладається на свою перемогу й силу, і глядачі разом із ним.
Картина Віктора Васнєцова. Васнєцов уміло синтезує на своїх полотнах речі суто християнської спадщини, і водночас елементи язичницької релігії. У крайніх своїх проявах – це абсолютно два різні світогляди. З цієї причини геніальність живописця лише підкріплюється наочними аргументами.
Література:
- «Втрачений рай»
- Романс Ф.Г. Локі «Сан-Мігель»
- Трагедія І. Ґете «Фауст»
- Новела Гі де Мопассана «Легенда про гору Святого Михаїла»
У яких музичних композиціях трапляється згадка про архангела Михаїла:
- Рок-опера з якнайвлучнішою назвою «Жанна д’Арк»
- Рок-опера «Елоя», де Михаїл заступник виступає як головний герой
- Заспівана Караченцовим пісня «Архангел Михаїл» на вірші О. Борисової
Образ архангела Михаїла як одне з головних натхнень епохи популізму
Подібно до багатьох інших – чи то героїв-вікінгів зі стародавніх літературних переказів, суперлюдей із фільмів минулого століття, знаменитих діячів культури й мистецтва або просто суперечливих історичних постатей – архістратиг Михаїл як зразкова персона давно минулих епох зазнає з віку в вік цілих спіралей перероджень. Це може бути дещо інша подача його образу, трохи інше сприйняття його вчинків і зрештою зовсім відмінне від колишнього уявлення про його особистість загалом.
Тату архангел Михаїл
Читайте також:
Кінематограф
У ряду найпримітніших проєктів кіноіндустрії, що найекстравагантніше використали образ архангела Михаїла як матеріал для натхнення, знаходяться такі стрічки (серіали):
Шоуранери телепроекту «Надприродне» спочатку задали досить високу планку: що не образ головних персонажів — то це обов’язково харизматичні демони й демонеси за Данте та Гете. Але серіал пішов ще далі – образу Михаїла архангела як такого тут практично немає. Головні герої, в особі мандрівних братів, тривалий час самі, окремо, становлять сутність святого, слугуючи своєрідними посудинами для упокоєння, що тужить через зраду Люцифера, духа.
Те, як архангел Михаїл показаний тут, після уважного перегляду не залишить байдужими навіть найжорсткіших критиків. Річ у тім, що автори серіалу пов’язують канонічного архістратига з представленим у «Знаменнях» найміцнішим і найзрозумілішим зв’язком під філософським «соусом» метафізики: ангели й святі не являли собою щось матеріальне, а отже, суто земних рис і вдач вони, згідно з тим самим Писанням, не мали; вони не ділилися на касти, вікові групи чи статеві маркери; і самі лики святих писалися так, що всі образи були надзвичайно схожими один на одного. Усе це вказує просто на такий висновок: на роль архангела Михаїла було обрано людину з «нестандартною», навіть гендерно-нейтральною зовнішністю – адже це пряма й неповторна відсилка до давніх текстів Біблії.
Цитата:
«У Христі всі єдині: і чоловіче, і жіноче; і старе, і молоде; і пишне, і скоромне».
Святий Михаїл у своєму знаменитому образі архістратига фрагментарно показаний у серіалі іспанського виробництва «Ангел чи демон».
Жінка середнього віку з родини демоніс — Алексия — розповідає непосвяченому, ведучи його до головної зали особняка, про гарне полотно, що звисає до підлоги. Це аж ніяк не ікона, а повноцінний станковий живопис на добре впізнаваний релігійний мотив – перемога архістратига Михаїла над Сатаною. Непосвячений юнак упізнає цю картину одразу й запитує, чи правильно здогадався про архангела. Лише тоді Алексия поблажливо зауважує: жодного святого Михаїла ніколи не було, а той, хто здобуває перемогу над самим Дияволом, — її колишній наставник Натаель, який, на відміну від неї самої, навіть через тисячоліття не може зрадити своє ангельське покликання.
Ілюстрація та графіка 21-го століття
Комікси – чи не найзмістовніше й маловитратне рішення для того, щоб поділитися своїми творчими ідеями з іншими. Не дивно, що ці графічні новели ще десятиліття тому стали незамінними помічниками для поціновувачів воскресити багатьох героїв або модернізувати їхні образи майже до невпізнаваності.
Таким чином, наприклад, з’явився Майкл (Мікаель) Деміург – вигаданий герой для серії коміксів «Люцифер» у всесвіті DC. Промальовкою цього персонажа займалися Джон Болтон і Ніл Ґейман; створення Деміурга й його успіх зокрема – результат переосмислення звичного образу святого Михаїла покровителя.
Архангелу Деміургу не бракує здібностей його «першоджерела»: він наділений надлюдською силою, може набувати будь-якої форми, існувати в метафізичній реальності й водночас змінювати поточну. Має виняткову витривалість, і йому немає рівних у володінні мечем (з цієї причини він не вдається до бойових прийомів «голими руками»). Майкл вирізняється високим рівнем інтелекту, але питання етики й моралі вважає для себе проблемними, складними темами.
