Вуду – загальна умовна назва синкретичних культів, що отримали велике поширення на території Західної Африки, США та Карибського моря. Вважається, що вуду виникла близько 10 000 років тому і швидко поширилася серед народів он, наго, імо, мандинги та інших.
Через художню пропаганду люди пов’язують вудичну культуру лише з кривавими жертвоприношеннями, чорними обрядами та шаманами, у тіла яких здатні проникати духи-посередники. Однак мало хто знає, що африканська релігія наповнена не лише похмурими, але й світлими сторонами. Саме тому варто уважніше розібратися в тому, хто такі вуду і який вплив цей напрямок має на сучасну культуру.
Зміст
ToggleЧитайте також:
Що це voodoo та хто це вудуїсти
Вуду – одна з найдавніших і унікальних релігій афро-карибського континенту. Саме слово «voodoo» у перекладі з мови цивілізації фон означає «дух», «божество» і повністю відображає суть містичного вчення.
Навколо вуду існує безліч легенд і міфів. Багато людей пов’язують цю релігійну традицію з чорною африканською магією та різними ритуалами, здатними впливати як на ментальне, так і на фізичне здоров’я людини. Насправді наведенням і зняттям проклять, зціленням хворих та іншими обрядами у вуду займається вища каста жерців і чаклунів. Слід зазначити, що в міру розвитку синкретичного культу у нього з’явилося кілька відгалужень:
- сантерія;
- макумба;
- кандомбле.
Як духовна практика вуду зародилася на Гаїті в період французького колоніального рабства, коли африканців різного етнічного походження силою перевозили на острів для важкої фізичної праці. Під впливом католицизму та християнства вуду набула свого традиційного вигляду і міцно закріпилася серед темношкірого населення. Примітно, що всі перелічені релігії мають кілька спільних характеристик: поклоняються єдиному Вищому Господу, вірять у існування паранормальних істот, а також у існування після смерті і переродження душі.
Велике значення у вуду мають Лоа – духи-посередники між Богом і людьми. Вважається, що кожен із них має власну сферу впливу, знак, призначення та ім’я. Навіть сьогодні послідовники вчення вірять, що Лоа живуть серед нас і підштовхують до тих чи інших дій. Помітити такого духа практично неможливо, оскільки він здатний приймати людську оболонку та копіювати поведінку свого носія. Задобрити або розташувати до себе Лоа можна через криваві жертвоприношення, а також дари у вигляді спиртних напоїв, їжі або матеріальних благ.
Сьогодні вуду має статус державної релігії на території деяких країн Західної Африки і активно практикується населенням ева. Варто зазначити, що на території республіки Комо зародилася та поширилася система вірувань під назвою худу, що дозволяє переміщатися в тіла інших людей, управляти свідомістю тощо. Незважаючи на те, що жерці вуду запозичили з цього культу деякі ритуали та обряди, у певному сенсі вони є антагоністичними. На даний момент віра в худу визнана психічним розладом, оскільки в деяких випадках здатна призвести до смерті, наприклад, якщо жертва на 100% переконана, що перебуває під впливом чорного прокляття.
Ритуали та маги вуду
Ключовою частиною вуду як релігії є містичні ритуали та обряди, які протягом століть охоронялися вищою кастою жерців і передавалися з покоління в покоління. Вважається, що під впливом спеціалізованих трав, музики та танців чаклуни вуду здатні входити в стан трансу, спілкуватися з духами та предками, просити їхньої допомоги та сприяння. У якості святилищ вудуїсти використовують звичайне житло (хунфор).
Будь-який темний ритуал вуду починається зі звуку 3 барабанів, що відбивають чіткий і безперервний ритм. Далі дія доповнюється співом прохання, зверненого до Лоа Легбе – сторожа доріг, дверей і воріт. Під час танцю навколо шесту у вигляді стовпа чаклунка та майстри вуду за допомогою невеликого струменя води створюють магічне коло, присвячене Папі Легбі та охоронцям дому Огуна Феррея. Таким чином вони відганяють злих духів. Після цього священик посипає поверхню підлоги білим борошном і малює веве (символи Лоа). На завершення всі присутні поринають в екстатичний танець (білонго).
Усього в культі існують 4 касти жерців. Майстри вуду:
- унган – священик;
- мамбо – священик у жіночому образі;
- бокор - темний маг;
- бабалаво - світлий маг.
Досить часто для таких обрядів потрібне принесення жертви, завдяки якій людина зможе повністю очистити власне тіло та душу від будь-якого негативу. Сьогодні для поклоніння божествам використовують домашніх птахів або тварин. Окрім цього, завдяки жертвоприношенню відбувається обмін енергією жерця та Лоа, що дозволяє підтримувати надприродний контакт протягом певного часу. Також існують темні ритуали вуду для знищення людини, руйнування її життя або стосунків, а також смерті.
Духи вуду
У розумінні того, що таке вуду, важливу роль відіграє також вивчення основних божеств цієї релігійної течії. Пантеон синкретичного вчення досить обширний і не піддається жодній суворій класифікації, як у християнстві чи католицизмі. У ньому присутні як самобутні африканські божества, так і істоти, запозичені з інших вірувань. Окрім цього, кожна громада може організувати поклоніння богам місцевого призначення, якими часто стають керівники племені. Згідно з містичним вченням, навколишній світ створив всемогутній Бонді. З часом бог відійшов від свого творіння і перестав втручатися в справи людей, передавши всі свої обов’язки Лоа.
Основні божества вуду:
- Агве – дух водної стихії, покровитель мореплавців і мандрівників.
- Барон Субота – Володар Цвинтаря.
- Мама Бриджит – Господиня Цвинтаря, покровителька знахарок.
- Барон Каррефур – заступник чорного чаклунства, дух людських нещасть і невдач.
- Дамбала – бог неба, творець усього живого та старійший Лоа Великої змії.
- Папа Легба – хранитель пекла, зв’язуюче ланка між світом живих і мертвих.
- Ерзулі Фреда – символ кохання та краси.
- Сімбі – провідник душ.
- Огун – божество війни та заліза, покровитель стихійних лих і катаклізмів.
- Марасса – найдавніші Лоа, божественні близнюки, перші діти бога.
- Мадемуазель Шарлот – покровителька молодих дівчат.
- Согбо – дух блискавок.
- Гранс Буa – суддя та покровитель природи.
Слід розуміти, що багато сучасних ритуалів дещо відрізняються від корінних африканських. Це пов’язано з тим, що ще кілька століть тому вудуїсти поклонялися богові військового мистецтва Кокоу, який допомагав захопити те чи інше плем’я. Сьогодні ж послідовники вчення частіше звертаються до інших божеств і духів.
Примітно, що всі покровителі релігії вуду заздрять один одному і в певному сенсі змагаються. Досить суперечливо вони ставляться і до смертних, тому можуть як допомогти, так і навести якусь напасть.
Читайте також:
З чого складається вчення і що таке магія вуду для звичайної людини
Африканська магія вуду складається з кількох атрибутів. Вони допомагають зв’язуватися з духами та виконувати заповітні бажання. Вважається, що виготовити подібний предмет може будь-хто охочий, головне – дотримуватися всіх передбачених інструкцій і не порушувати священні правила.
Гри-грі
Грі-грі являють собою талісмани, виконані з полотняного мішечка з додаванням:
Наповнення такого амулета може змінюватися залежно від того, чого саме хоче досягти людина. Діють гри-грі досить недовго, тому після закінчення певного терміну їх знімають і закопують у затишному місці.
Гри-грі може виконувати функцію як талісмана, так і магічної настоянки, зокрема й потужного приворотного зілля. При виконанні певних маніпуляцій цей атрибут можна перетворити на сильну отруту чи порошок. Сьогодні використання гри-грі офіційно заборонено. Безпечно подивитися, що саме являє собою подібний амулет, можна лише у спеціалізованих музеях. Саме туди вирушають туристи, які бажають дізнатися, що таке приворот вуду.
Проте є жерці й чаклуни, які навіть сьогодні на власний страх і ризик практикують виготовлення гри-грі. Цікавий той факт, що створенням творчих амулетів займається бабалао, а от якщо людині знадобиться проклятий талісман, за справу візьметься бокор.
Магія вуду та лялька
Важливою частиною темної африканської магії вуду є так звані вольти – саморобні ляльки з воску, соломи чи дерева. Саме тому необхідно зрозуміти, що таке вуду в магії. Після виготовлення вольта в нього обов’язково додають частину хазяїна: волосину, часточку нігтя чи зуба, кілька крапель крові тощо. Лялька вуду повинна бути максимально схожою на жертву чаклунського ритуалу, тому її намагаються наділити певними рисами обличчя, фігури, а також одягнути в подобу людського вбрання.
Щоб встановити енергетичний зв’язок, вольту дають ім’я, після чого приступають до ритуалу. Під час обряду маг проводить над вольтом низку насильницьких маніпуляцій: проколює голками чи ножем, відриває частини тіла й волосся, підпалює, топче тощо. Для потрібного ефекту чаклун читає спеціальне заклинання вуду давньою мовою.
Сильні та досвідчені маги можуть не лише навести якісь фізичні каліцтва, а й повністю підкорити собі людину, її розум, волю та почуття. Чорна магія ляльки вуду є однією з наймогутніших і найдієвіших у всьому світі.
Подібні ритуали були в ужитку і в давніх слов’ян, а також інших народностей. На території Росії такі ляльки робили не з чорного воску, а з пряжі. Здебільшого обряди з використанням вольта у слов’ян мали любовний характер і застосовувалися для привороту чоловіків.
Зомбі
Особливу увагу в магії вуду відводять так званим зомбі – піднятим із могили мерцям, яких бокори змушують служити на догоду власним бажанням. У деяких афро-карибських племенах це жорстоке дійство практикується й досі. Для такого обряду чорний чаклун вуду заздалегідь обирає покійника, якого спеціально умертвив ворог чи хтось інший.
Після цього людині вводять спеціальну ін’єкцію або дають напій, що вводить у стан трансу, і «забирають душу». Таким чином жертва втрачає будь-який опір і починає виконувати доручення свого хазяїна.
За наказом бокора зомбі може працювати цілодобово, убивати чи грабувати. У деяких випадках жертва може стати захисником шамана вуду або цілого племені.
Вудуїсти відзначають, що в умілих руках давня магія здатна на великі речі:
- знищити чи зцілити людину;
- навести чи зняти прокляття;
- залучити чи відлякати любов;
- зруйнувати чужий союз;
- зробити жінку бездітною;
- забрати в жертви всі гроші та можливості;
- викликати страшні хвороби та ін.
Саме тому використовувати її необхідно лише підготовленим людям, які володіють сильною енергетикою та певним життєвим запасом. Результат після подібних обрядів настає практично миттєво і має агресивний характер впливу. Якщо ж під час ритуалу маг допустив помилки, йому слід остерігатися зворотного ефекту, оскільки в такому разі чаклунство обернеться проти нього самого.
Цікаві факти про релігію вуду
Багато людей уявляють собі релігію вуду в дещо гіпертрофованому вигляді. Існує кілька достовірних фактів про африканський синкретичний культ:
- Погану славу давнє вчення здобуло через рабовласників, які намагалися виправдати власні злочини за рахунок очорнення релігії темношкірих.
- Протягом тривалого часу вуду була єдиним джерелом сили для поневолених рабів, які зазнавали жорстоких і практично нелюдських умов праці.
- Оскільки у XVIII столітті привезених рабів охрестили католиками, вудійська культура доповнилася католицькими звичаями та традиціями.
- У цій релігії не існує чітких правил, писань та пророцтв.
- Ритуали вуду не поділяються на чорні та білі.
Особливе місце в історії релігійного напрямку займає випадок, що стався на Гаїті у 1791 році, коли адепти вчення вирішили скористатися зломленим духом французів і розпочати власну боротьбу. Здійснивши криваву жертву, вони впали в транс і почали нападати на господарів. Історики відзначають, що ця подія була надзвичайно жорстокою та трагічною, оскільки від рук обезумілих вудуїстів гинули не лише рабовласники, а й беззахисні жінки, а також маленькі діти й немовлята.
Перебуваючи в подобі одержимості, темношкірі змогли захопити кілька міст і приєднати до себе десятки пригноблених. Повстання тривало до того часу, поки поблизу не залишилося жодної білої людини. Припинити розгорнутий безлад вдалося лише у 1804 році, коли Гаїті отримала статус незалежної республіки, а вуду стала національною релігією.
Розвинені та вільні країни не хотіли підтримувати отриману таким шляхом незалежність, тому протягом тривалого часу держава перебувала під економічною блокадою. Ізоляція Гаїті була знята лише тоді, коли місцева влада дозволила католицьким священникам безперешкодно відвідувати землі Гаїті.
Мері Лаво
Найзначнішою фігурою в історії американського синкретичного напрямку була Мері Лаво, більш відома як «Королева вуду». Завдяки старовинним ритуалам вона мала сильний вплив як серед звичайного народу, так і серед аристократичного дворянства, що майже неймовірно для чорної жінки за часів рабства.
Легенда свідчить, що досить заможний джентльмен із Нового Орлеана у 1830 році був неймовірно стурбований за долю власного сина, звинуваченого в жорстокому вбивстві. Щоб хоч якось вирішити складну ситуацію, він вирішив звернутися до темношкірої дівчини, відомої своїм паранормальним даром. В обмін на надану допомогу він пообіцяв відписати Мері розкішний особняк на вулиці Святої Анни у В’є Кер. Очевидці стверджують, що в день правосуддя жінка вирушила до католицької церкви і все рання провела в молінні до божеств, тримаючи при цьому в роті 3 гвінейських перці.
Після ритуалу Мері Лаво попросила прибиральницю пройти до ще порожнього залу і сховала там заговорені магічні атрибути. Після засідання джентльмен вийшов із будівлі разом із сином, якого повністю виправдали. Цей випадок прославив Богиню вуду і породив масу чуток далеко за межами міста. До жінки почала звертатися вся місцева еліта, зокрема французькі та іспанські аристократи. На власному прикладі чаклунка змогла продемонструвати, що це магія вуду і яким чином вона впливає на людей.
Мері Лаво померла у 1881 році. Могила жінки знаходиться на цвинтарі Святого Луї. Часто тут можна побачити послідовників вуду та допитливих мандрівників. Дехто залишає на місці поховання Мері невеликі вівтарі та жертви, а також малює хрести та інші символи.
Читайте також:
Втілення у культурі
Релігія вуду справила величезний вплив на світову культуру. Незвичайне вчення десятиліттями привертало до себе увагу як істориків, так і творчих діячів. Протягом тривалого часу режисери та сценаристи вивчали африканську культуру і ретельно аналізували отриману інформацію, структуруючи її в єдину сюжетну лінію. Завдяки виконаній роботі у широкий прокат вийшло кілька дуже цікавих та захопливих фільмів, які розповідають усе про релігію вуду та її прояви:
- «Серце ангела», 1987. Головний герой Гаррі Ейнджел вже кілька років працює приватним детективом. Одного разу до чоловіка звертається певний Луїс Сайфер із проханням відшукати зниклого талановитого музиканта. Отримавши аванс, Гаррі приступає до роботи, проте починає стикатися зі стародавніми таємницями.
- «Дитячі ігри», 1988. Любителі гострих відчуттів сповна насолодяться оповіддю фільму, побудованою навколо культу вуду. Серійний вбивця Чарльз Лі Рей був відомим шанувальником містичного вчення. Після проведення ритуалу та молитви божеству чоловік перевтілився на ляльку Чакі і продовжив свою криваву місію.
Дізнатися про виникнення та розвиток африканського містичного культу можна й завдяки літературним творам вітчизняних, а також зарубіжних авторів. Книги про релігію вуду:
Своє відображення релігія вуду знайшла й у світі музики: «Voodoo People». Легендарна пісня британської групи The Prodigy припала до смаку аудиторії та займала лідируючі позиції у всіх світових чартах, ставши справжнім бестселером.
Відлуння вудійської культури присутні й у деяких комп’ютерних іграх:
- 1Gabriel Knight: Sins of the Fathers.
- Risen 2: Dark Waters.
- Risen 3: Titan Lords, Shadow Man.
- Smite.
- Full Mojo Rampage.
- The Sims 4.
Ці твори дадуть глибші знання з питання, хто такий вуду, і розширять світогляд будь-якої людини
Африканська магія вуду в тату
Відобразилася естетика африканського містичного вірування й на сфері татуювань. Ескізи майстрів значно поповнилися зображеннями ляльок вуду, талісманів, таємничих символів тощо. Значення подібних татуювань досить широке і може змінюватися залежно від віри людини, її національності та світогляду. Здебільшого малюнки з тими чи іншими елементами вуду відображають:
- таємні знання;
- символ віри в долю та вищі божества;
- силу характеру;
- прихильність до певної релігії та ін.
Такі татуювання наносять як чоловіки, так і жінки. Найкраще зображення, виконані в тематиці синкретичного напрямку, виглядають на великих частинах тіла, наприклад, на спині чи грудях. У такому разі майстер зможе повністю проявити фантазію та творчу жилку, а також максимально ефектно відобразити задуману разом із клієнтом ідею. Татуювання виконуються як у чорно-білому, так і кольоровому варіанті.
Якщо з серця вольта видно кілька гострих голок, це свідчить про закоханість носія. Можливо, він страждає від нерозділених почуттів, пережив болісне розставання або взагалі не бажає вступати у стосунки. Розглядати таке татуювання можна й з позиції чаклуна. У такому разі малюнок демонструє вміння майстерно володіти маніпуляціями та іншими прихованими техніками.
Висновок
Вуду – це досить незвичайний і суперечливий релігійний напрямок. Народившись серед темношкірих, він швидко поширився по інших континентах і міцно вкорінився в оточуючому середовищі. Навіть сьогодні дослідники ведуть численні дискусії навколо цього самобутнього феномену та намагаються глибше зануритися в історію його розвитку.
Дізнатися все про вуду можна не лише з першоджерел, а й з художніх фільмів та творів. Книги про релігію вуду можна придбати в будь-якому букінистичному магазині або знайти у вільному доступі. Автори намагалися доступною мовою викласти всі відомі факти про синкретичне вчення та наочно продемонструвати його природу.
Вуду, фото та картинки
Відео
Наскільки корисним був цей пост?
Натисніть на зірочку, щоб оцінити!
Середня оцінка 5 / 5. Підрахунок голосів: 6
Поки що немає голосів! Будьте першим, хто оцінить цю публікацію.
We are sorry that this post was not useful for you!
Let us improve this post!
Tell us how we can improve this post?























