Недарма Єрусалим отримав звання святого міста. Саме тут знаходяться найдавніші церкви, гробниці, місця євангельських чудес і храми. Єрусалимські землі наскрізь просякнуті стародавніми міфами та біблійними писаннями, серед яких легенда про величний Храм царя Соломона. У поетичних текстах його часто називають «Леванон» (з івриту «білий») та «Аріель» (у перекладі «Божественний лев»), адже саме у будівництво цієї пам’ятки будівельники вклали все найкраще, що існувало на той період часу в архітектурі.
Історія Єрусалимського Храму здатна захопити навіть найвибагливіших мандрівників та затятих скептиків, захоплених масонством та іншими таємними вченнями. Багато людей цікавляться, скільки ж Храмів Єрусалиму було насправді і чи збереглися які-небудь реальні архіви, що свідчать про будівництво головної божественної пам’ятки всіх віруючих християн. Саме тут бере свій початок писання про Ісуса Христа та велику жертву Авраама.
- Країна: Ізраїль
- Місто: Єрусалим
- Засноване: 950-586 рік до н. е.
- Засновник: цар Давид та Соломон
- Тип: стародавня святиня
- Матеріал: кедри і кипариси, піщаник, мідь, срібло, золото.
Історія Єрусалимського Храму
Біблія стверджує, що після виходу євреїв із території Єгипту тимчасовим місцем для молитов і богослужінь для них була Скинія зборів, зовнішній вигляд якої нагадував переносний намет, зібраний з численних килимів і шкір. Вона слугувала для кількох цілей:
- жертвоприношень;
- як сховище Ковчега Завіту, у якому заховані Скрижалі Завіту з Десятьма печатями.
Саме Скинія є прообразом усіх релігійних споруд у християн, іудеїв та мусульман.
Багато хто не знає, хто побудував Єрусалимський Храм і придумав такий масштабний і величний архітектурний план. Відомо, що до приходу євреїв божественні землі Єрусалима були заселені іевусеями, яких захопив цар Давид. У нову столицю він переніс Скинію і вирішив побудувати розкішний Храм, у якому всі євреї могли б зібратися разом для поклонінь Богу. Нова святиня мала стати символом об’єднання Ізраїльського царства та зміцнити цю єдність.
Згідно з однією з версій, Творець заборонив Давиду будувати святиню, оскільки цар заплямував себе в очах Всевишнього через численні криваві війни та перелюбства. За іншою теорією, правитель вирішив слідувати пророцтву Натана і залишив таке значиме для всього народу призначення своєму спадкоємцю, майбутньому царю Соломону.
Незважаючи на те, що зведення Храму було відкладене, Давид самостійно обрав місце для будівництва, повністю викупивши гору Морія. Щоб зупинити раптово спалахнувшу епідемію, він збудував на самій вершині скелі жертівник Творцю і спільно з Верховним Судом склав детальний проект майбутнього святилища. Саме з цього моменту й розпочалася велика історія Єрусалимського Храму.
Перший Храм у Єрусалимі та хто побудував Храм Бога Яхве в Єрусалимі
За роки свого царювання Давид зробив суттєві приготування для будівництва майбутнього Храму. Добуті в битвах, а також отримані в дар дорогоцінні метали та камені, він повністю присвятив Господу. Завдяки підприємливості батька, Соломон отримав у спадок колосальні запаси золота, срібла, заліза та міді. Передаючи свій трон спадкоємцю, Давид заповів йому побудувати великий Храм, а також наказав усім своїм помічникам допомагати йому у виконанні такої великої та складної справи.
Перед смертю правитель скликав представників усіх колін і запропонував їм пожертвувати власні заощадження на користь будівництва. Після цього Давид передав Соломону архітектурний план і промовив: «Усе це (сказано) в писанні від Господа, — який навчив мене про всі роботи, переднакреслені.»
Будівництво Храму в Єрусалимі розпочалося за 4 роки правління Соломона, у 480 році. Тирський і біблійський цар Хірам надіслав на допомогу новому правителю великого майстра Хірама Абіффа, а також найвміліших теслярів, каменярів і ремісників. Над будівництвом Храму працювали близько 7 років найкращі та досвідченіші зодчі.
Під час своєї роботи Хірам прийняв кілька досить оригінальних рішень, завдяки яким будівельники змогли обійти непередбачено виниклі складнощі. Навіть сам фундамент майбутньої будівлі потребував величезних зусиль з боку архітекторів, оскільки гору Морія довелося підняти штучним шляхом більш ніж на сімсот футів (близько двохсот тридцяти метрів).
Основу будівлі склали найдорожчі на той період часу матеріали: кедри і кипариси, які спеціально доставляли з Лівану. Кам’яні блоки видобували на горі Морія, а мідь і все необхідне начиння постачали з мідних копалень Соломона в Едомі. Таким чином можна зрозуміти, що зведення нового місця для поклонінь Всевишньому було справою величезної важливості для всього християнського світу. Люди вірили, що святиня допоможе віруючим наблизитися до Бога і відмолити всі скоєні людством гріхи. Для уряду комплекс мав більш стратегічне значення, оскільки мав стати центром життя не тільки Єрусалима, але й усього Ізраїлю. Саме тут паломники з усього світу повинні були знайти дім і з’єднатися разом в одній молитві.
Будівництво Храму завершилося у 950 році до н. е., а через рік його освятили та помазали єлеєм. Ковчег Завіту було встановлено у Святая святих (згідно з біблійними писаннями, тут знаходився Кутовий камінь, з якого Бог розпочав створення всього нашого світу).
Святкування Єрусалимського Храму було проведено з величезною урочистістю та пишністю протягом 14 днів за участю старійшин, усіх колін та древніх родів. Це була одна з найважливіших подій в історії всього Ізраїлю. Святиня вразила всіх присутніх своїм небаченим раніше багатством. Складається вона з 3 частин:
- святилища;
- притвора;
- Свята святих.
Перший Єрусалимський Храм був частиною величезного палацового комплексу і вигідно домінував над іншими спорудами. Недалеко від нього Соломон збудував літню резиденцію, а також палац для своєї дружини, спадкоємиці єгипетського фараона. Зовні Храм був оздоблений білим мармуром, а всередині – деревом кедра та кипариса з золотими листями.
Стіни будівлі прикрашали зображення херувимів та рослинні орнаменти у вигляді квітів і пальм (у давні часи пальми символізували райські дерева, велич і моральну чистоту). Зовнішній вигляд комплексу вражав своєю масштабністю. Недарма майстерні будівельники працювали кілька років над внутрішнім та зовнішнім оздобленням будівлі, вкладаючи в нього всі наявні архітектурні знання, навички та вміння.
У священних писаннях Храм Соломона зображений близьким до вавилонської архітектури з характерними зубчастими прикрасами на фасаді. Загалом комплекс повторював структуру Скинії.
Подальша доля храму
Храм Соломона в найкоротші строки перетворився на серце релігійного, культурного і навіть економічного життя всього Ізраїлю. У традицію місцевих жителів увійшов новий звичай – тричі на рік підніматися до Єрусалимської святині. У Біблії є кілька описів богослужінь, що відбувалися в Храмі. Усі вони відзначалися особливою пишністю та грандіозністю. Коли люди сходилися на свято і починали поступово заповнювати внутрішній двір, хори виконували псалми, а музиканти грали божественні композиції.
Кожен житель Єрусалима мінімум 1 раз на рік повинен був принести в дар 1/10 частину свого доходу, який ішов на утримання Першого Храму в Єрусалимі та його служителів. У ті періоди, коли царська скарбниця була порожньою, царі позичали гроші саме з цих запасів. Перед великими релігійними або будь-якими іншими урочистими святами на ці збори могли ремонтувати дороги, завдяки чому до міста могли приїхати євреї з усіх куточків Ізраїлю.
Справжньому возвеличенню комплексу заважали інші святині, розташовані на території Єрусалима. Цар Єзекія робив спроби зруйнувати всі молільні, видавши закон, згідно з яким поклонятися Богу дозволялося тільки в палаці Соломона. Однак виданий указ проіснував лише до його смерті, після якої новий правитель Манасія взявся відновлювати язичницькі святині.
Очистити святі землі від язичницьких культів вдалося лише під час царювання Йосії, який зміг перетворити Єрусалимський Храм на цілісний осередок єврейських паломництв.
Храм царя Соломона в Єрусалимі був побудований для виконання одразу кількох функцій:
- був домом Господа, коли Він перебував на Землі;
- для поклонінь, молитви та наближення людини до Всевишнього;
- щоб приносити жертви, проводити священні церемонії та спокутувати гріхи;
- щоб зберігати сувої Тори, Ковчег Завіту, дари та церковну скарбницю.
Читайте також:
Руйнування храму в Єрусалимі
Перший Єрусалимський Храм височів над святими землями майже три з половиною століття і був зруйнований у VI ст. до н. е., коли цар Вавилонії Навуходоносор II захопив місто. Саме він першим осквернив святиню та викрав усі збережені там регалії та стародавні артефакти. Через кілька років вавилоняни знову напали на Єрусалим і спалили храмовий комплекс, повністю стерши його з лиця землі.
Багатьох місцевих жителів загарбники вбили та взяли в рабство. Згідно з біблійними переказами, саме тоді був загублений Ковчег Завіту, а єврейський народ опинився в полоні на найближчі 70 років. Після сходження на трон перський цар Кир дозволив вигнанцям повернутися на батьківщину та відновити свої святі місця. Таким чином стає відомо, хто зруйнував Храм Соломона в Єрусалимі.
Другий Храм у Єрусалимі та відновлення Храму Соломона в Єрусалимі
Після повернення до Єрусалима місцеві жителі спрямували всі свої сили та ресурси на реконструкцію Храму Соломона, яка тривала 19 років. Спочатку архітектори планували повністю відтворити первісний вигляд комплексу, однак Другий Єрусалимський Храм вийшов не таким величним і виглядав значно біднішим.
Тим не менше, масштаб будівництва вражає навіть сучасних дослідників. Спершу територію колишньої пам’ятки повністю очистили від уламків і попелу, після чого там встановили Жертівник всеспалення та відновили жертвоприношення. Тисячі возів перевозили готові частини Храму до місця будівництва, де каменярі збирали каркас майбутнього храму. Керував процесом Зоровавель – нащадок Давида та первосвященик Йехошуа.
Руйнування Другого Храму
Подальша доля святині була не менш насиченою та цікавою. Під час завоювань Олександра Македонського вся Юдея потрапила під владу греків. Елліністичні правителі ставилися до Храму з великою повагою та надсилали туди щедрі дари. Ставлення до священного місця різко змінилося з приходом Антіоха IV Епіфана, який вторгся на територію комплексу та вкрав усі дорогоцінні судини, що там знаходилися. Через кілька років Антіох вдруге осквернив Храм, встановивши на Жертівнику всеспалення невеликий вівтар Зевса.
Наступний цар Юди Маккавей очистив святиню від язичницької скверни та повністю відновив її. Однак згодом комплекс ще не раз зазнавав нових ударів, що призвело до руйнування Другого Храму в Єрусалимі. Так, під час тримісячної облоги Помпей зміг штурмом захопити укріплену будівлю і вкрив двори комплексу численними тілами. Період існування Другого Храму охоплює досить великий часовий пласт, під час якого будівля ставала епіцентром облог і військових дій. Згодом Єрусалим перейшов під владу Ірода, який зробив величезний внесок у будівництво пам’ятки.
Чи був третій храм Соломона?
Ірод прикрасив Єрусалим новими величними будівлями, на тлі яких напівзруйнований і вимочений кров’ю Храм виглядав зовсім занепалим і бідним. Посеред свого правління новий цар вирішив перебудувати Храмову гору та весь палацовий комплекс, бажаючи таким чином здобути любов народу, який його не приймав. Окрім цього, Ірод хотів відновити ті частини святині, які сам же й зруйнував під час захоплення міста. Цар вважав, що завдяки новому Храму в Єрусалимі він зможе здобути славу Соломона і назавжди залишити слід в історії.
Щоб уникнути повстань та невдоволення, спершу Ірод підготував усі необхідні для будівництва матеріали та завершив підготовчі етапи.
Протягом наступних 8 років цар із великим завзяттям перебудовував внутрішні двори комплексу, зводив галереї та облаштовував зовнішні території. Люди, які хочуть дізнатися, як виглядає Храм у Єрусалимі, можуть прочитати праці Йосипа Флавія. Великий давньоєврейський історик писав: «Храм Ірода сяяв так яскраво, що ніхто довго не міг на нього дивитися. Здалеку він виглядав як гірська вершина, що блищить снігами».
Оздоблення та доопрацювання деяких частин тривали вже після смерті Ірода. Повністю будівництво Єрусалимського Храму завершилося лише за Агриппи II.
Під час реставрації будівлі Ірод спирався на греко-римську архітектуру, однак враховував і побажання священиків. Таким чином Храмова гора стала справжнім домом для єврейської нації.
Руйнування храму Ірода в Єрусалимі
Подальше антиримське повстання залишило на святині незгладимий слід. Від самого початку воєнні дії зосередилися біля Храму, облоги та бої за який тривали протягом 5 місяців. Повстанці, що захищали комплекс, билися до самого кінця, однак невдовзі вороги підпалили стіни будівлі. Вогонь палав ще 10 діб, а наприкінці битви весь Єрусалим лежав у руїнах.
Спалення головної пам’ятки та завоювання міста стали початком розсіювання єврейської нації по всьому світу. Талмуди говорять, що коли комплекс був повністю спалений, усі Небесні Ворота, окрім одних — Воріт Сліз, — зачинилися. Західна стіна, що збереглася від Храму, отримала назву «Стіна Плачу», адже саме тут усі євреї оплакували свою святиню. І до сьогодні місцеві жителі не можуть змиритися з втратою храмового комплексу й щодня сумують біля руїн колись величного й неперевершеного священного місця.
Сьогоднішній час і чи буде Третій Храм Соломона в Єрусалимі?
Сьогодні Храм Соломона в Єрусалимі має особливе значення для всього релігійного світу. У ІІ столітті Єрусалим отримав звання святої землі, адже саме сюди прийшов, а потім був узятий та розіп’ятий Ісус Христос. Згодом божественність міста визнали й мусульмани, збудувавши на одній із гір мечеть для поклоніння Всевишньому.
Існує кілька цікавих фактів про палац Соломона в Єрусалимі:
- На місці зведення святині не було чути жодного удару молотком чи будь-якого іншого шуму, оскільки всі роботи з обробки дерева й каменю велися в Лівані;
- Як і Скинію, євреї називали Єрусалимський Храм Домом (Байт);
- Будівля, зведена царем Соломоном, була досить скромних розмірів: 31,5 метра в довжину, 10,5 метра в ширину і 15,75 метра у висоту;
- В юдаїзмі комплекс Соломона символізує вершину всіх мислимих досконалостей;
- Історія Єрусалимських Храмів – це історія не лише єврейського народу, а й усього світу;
- Пильну увагу палацу приділив Ісаак Ньютон, який вважав Храм царя Соломона прототипом усіх існуючих храмів світу.
Багато християнських та єврейських релігійних служителів періодично закликають відновити Єрусалимський Храм. На місці святині вже були відновлені: менора, шофар, вінець священика, стіл хлібів та багато іншого. Фахівці стверджують, що готові розпочати будівництво 3-го Храму в Єрусалимі прямо зараз. Місцеві жителі підтримують цей проєкт і сподіваються, що уряд усе-таки вирішить звести новий центр богослужінь.
Перший Храм Соломона та масони
Пристрій Єрусалимського Храму справив величезний вплив на ідеї масонства. Протягом століть святиня є центральним символом таємного товариства, оскільки згідно з масонськими вченнями, саме з будівництва Храму Соломона почалася історія таємної ложі.
Збережені писання свідчать, що під час зведення головної пам’ятки Єрусалима великий майстер Хірам поділив робітників на кілька груп:
- учні;
- підмайстер;
- майстри.
Завдяки такій класифікації майстер міг стежити за роботою кожного будівельника та встановлювати оплату відповідно до його навичок і вмінь. Вважається, що саме в цей період виникли перші масонські знаки й символи, які послідовники секретного вчення використовують донині.
Вплив тамплієрів
Суттєвий вплив Храм Соломона справив і на орден тамплієрів. Згідно зі старовинними писаннями, у лицарів-монахів не було власного притулку, тому цар дав їм право тимчасово проживати в мечеті, названій Купол Скелі, яка розташовувалася на місці зруйнованого Храму. Саме звідси братство й отримало свою назву “temple”, що перекладається як «храм».
Головною своєю задачею тамплієри вважали охорону всіх християн. Поряд із цим у ордену була й секретна місія – відновити Єрусалимський храм за зразком, описаним Йехезкіелем.
Втілення у культурі
Єрусалимський храм вплинув на всю світову культуру, мистецтво та архітектуру. Його багата та насичена історія приваблювала творчих діячів усіх часів. Протягом багатьох років вони намагалися розгадати таємниці, приховані у стінах комплексу. Багато режисерів використовували образ будівлі у своїх роботах, завдяки чому глядачі можуть дізнатися про 3 Храми Соломона:
- «Цар Соломон. Наймудріший з Мудрих». Серіал розповідає про життя великого пророка, правління якого називали «Божественним даром», надісланим людям. Ще за життя він прославився у всьому світі своєю мудрістю та розсудливістю, володів величезними багатствами та побудував величний Єрусалимський Храм, зробивши свою країну могутньою та процвітаючою державою;
- «Жертівник Авраама». Режисер відобразив у фільмі легендарне писання про жертівник Авраама, який є прародителем більшості народів. На долю чоловіка випало нелегке випробування: щоб довести Богу свою вірність та слухняність, він мусив принести в жертву свого довгоочікуваного первістка, сина Ісаака. У самому серці Єрусалима знаходиться святе для всіх християн місце – Храмова гора. Згідно з біблійними сюжетами, саме тут Авраам готував сина до жертвоприношення.
«Третій Храм Соломона в Єрусалимі зараз». У документальному фільмі відображена доля комплексу та можливість відродження головної святині Ізраїлю.
«Паломництво на Святу землю». Сценарій картини базується на історії колись скромного міста Назарет, звідки почалися всі релігійні розповіді, розрісся Єрусалим і з’явився прекрасний Храм.
Більш детально дізнатися про місто, де цар Соломон зведе величний Храм, можна після перегляду деяких не менш захопливих і цікавих фільмів: «Марія Магдалина», «Воскресіння Христа», «Єрусалим», «З широко відкритими очима» та ін.
Важливе значення біблійна пам’ятка має й для літератури. Згадки про комплекс можна зустріти у багатьох поетів і прозаїків:
- Олександр Мень;
- Ерік Форд;
- Сан Лайт;
- Даулі Т. та ін.
Автори зробили величезну роботу, відобразивши у своїх творах усе «закулісся» глобального будівництва та руху «вольних каменярів», а також детально описали всі етапи відновлення Храму Соломона в Єрусалимі і спробували передбачити його подальшу долю.
Храм Єрусалиму був одним із найживописніших місць у всьому світі. Багате оздоблення комплексу завоювало серця найвідоміших живописців: Рафаеля Санті, Олексія Вознесенського, Семюела Колмена та ін. Художники змогли передати образ будівлі, підкресливши всю її красу та неперевершеність. Таким чином, люди мають змогу власними очима побачити, як виглядав Храм у Єрусалимі.
Читайте також:
Татуювання
Особливою популярністю у сучасному світі користуються татуювання, що зображують головні архітектурні пам’ятки. Тату з Єрусалимським Храмом прекрасно прикрасить як жіноче, так і чоловіче тіло. Головне – відповідально підійти до вибору ескізу, оскільки будь-яке татуювання має стати продовженням особистості, гармоніювати з характером та зовнішнім виглядом людини.
Значення такого зображення значною мірою залежатиме від поглядів його власника. Зазвичай татуювання з комплексом є відображенням божественної віри, релігії та таємних знань. У деяких випадках подібні татуювання можуть свідчити про любов людини до історії та архітектури. Для чоловіків зображення з Храмом Соломона можуть символізувати:
- прихильність до фізичної праці;
- витривалість;
- благополуччя;
- шлях істини;
- силу.
Для жінок такі татуювання можуть означати переродження, оскільки головна пам’ятка Єрусалима неодноразово страждала від руйнувань і, немов птах Фенікс, кілька разів відроджувалася з попелу. Багато хто відзначає, що таке татуювання здатне наділяти свого власника життєвою енергією, звільняти від залежностей і оберігати від ворогів.
Сакральний сенс Храм Соломона несе для всіх послідовників масонського вчення. Саме ця будівля стала відправною точкою для створення таємного товариства та його подальшого поширення по всьому світу. Навколо Єрусалимської святині було створено безліч секретних уявлень, які протягом століть передавалися від одного покоління до іншого, від одного братства до наступного. Саме тому робити таке татуювання слід обдумано та свідомо.
Висновок
Єрусалимський Храм – це справжнє диво світу, що нагадує людині про щиру віру в Бога та зв’язок усього сущого. Палац, що загубився в давнину, абсолютно заслужено в народі отримав звання справжнього дива світу і шанується всіма віруючими християнами. Історія Храму Соломона базується не лише на реальних фактах, а й на старовинних легендах, відсилки до яких знаходять своє осмислення в біблійних писаннях.
На жаль, сучасні туристи не можуть на власні очі побачити прекрасну архітектуру та оздоблення комплексу. Тим не менш, вчені та творчі діячі вірять, що рано чи пізно Третій Храм у Єрусалимі знову відродиться і здобуде звання нового світового центру релігії.
Єрусалимські храми – картинки:
