Її ще називають «Лакедемон» — це антична держава, розташована в Греції, на півдні Пелопоннесу, у долині Еврота. Про них складають романи, знімають фільми, використовують в ігровій індустрії. Чим же так славляться доблесні спартанці? Давайте спробуємо розібратися в їхній історії.
Як влаштовано державу Спарти?
Спарта була зразком аристократії, коли влада зосереджувалася в руках меншості, однак вона досить успішно зберігала рівність серед самих спартанців. Влада складалася з двох вождів із різних племен, існувала рада старійшин, а також народні збори. Уже в VI столітті зміцнився вплив громади завдяки рівним економічним і політичним правам, що зрештою перетворило Спарту на військовий табір.
Главою держави були два царі (архаґети), яких обирали, гадаючи за зірками. У їхньому підпорядкуванні було ціле військо, вони мали право на більшу частину здобичі, могли карати або милувати.
Розглянемо посади й органи влади в Спарті — їх було шість:
- Апелла — зібрання всіх повноправних спартанців віком від 30 років;
- Царі — два правителі Спарти;
- Ефори — п’ятеро осіб, які здійснювали судову владу;
- Герусія — рада старійшин із 30 осіб, двоє з яких — царі, а решта — радники віком понад 60 років;
- Наварх — найвища військова посада, командувач спартанського флоту з широкими повноваженнями;
- Гіппагрети — трійка юнаків віком 30 років і 300 юнаків молодших за 30.
Історія Спарти
Все почалося з того, що на лаконські землі, де мешкав народ «лелегів», прибуло плем’я «ахейців». Після завоювання «дорійцями» півострова Пелопоннес лаконські землі дісталися синам Аристодема — Проклу і Еврісфену, від обох у майбутньому виникли династії Агадів і Єврипонтидів (царські династії, простіше кажучи).
У Лаконії утворилося місто Спарта. Населення складалося з ахейців, вільного населення периеків і рабів ілотів.
Спарта підкорила Мессенію, а її людей перетворила на ілотів (рабів). Вона стала першою державою в Греції, яка після 660 року до н.е. змусила місто Тегея укласти військовий союз. Спартанці поваляли тиранів, які намагалися насильницьким шляхом захопити владу у VII столітті. Вигнавши народи з Афін, Сікіона, Фокіди, Коринфа та кількох земель в Егейському морі, спартанці здобули корисних союзників.
Читайте також:
Місто Аргос сильно суперничало зі Спартою і було розгромлене царем Клеоменом, після чого трималося подалі від територій спартанців. Спарта уклала мир із кількома областями, і в утвореному союзі повне керівництво належало саме їй. Вона не чіпала вільні держави, вони навіть не платили їй данину, а спартанці не намагалися поширити свою владу на весь Пелопоннес.
Під час війни з персами всі держави, крім Аргоса, перейшли під командування Спарти. Коли небезпека минула, спартанці не мали сил вести бій з персами далеко від своїх кордонів, тож довелося передати керівництво Афінам. Але пізніше між ними почалася війна, яка завершилася миром. Прагнучи розширити свій вплив на захід у 431 році до н.е., Афіни втратили свою могутність, а Спарта здобула керівництво, але порушила свої традиції.
Державний переворот у 397 році до н.е. не вдався. Цар Спарти Агесілай переніс владу на Малу Азію і добре протистояв персам. Після низки поразок Спарта в союзі з Персією намагалася зберегти первенство. Фіви позбавили Спарту цієї можливості, не підкорившись такому миру. Згодом Афіни взяли керівництво на себе, а спартанці повільно занепадали з приходом римської епохи і, на знак пам’яті про колишню славу, управляли лише своєю територією.
Армія та виховання спартанців
Агогé — це виховання, що застосовувалося до повноправних громадян. Для інших це була привілея для отримання повного громадянства.
Хлопців навчали короткій, влучній і точній промові (лаконічній). Немовлята спали в грубих і незручних колисках. З семи років хлопці перебували у військових таборах, де вчилися виживати. Спали на соломі, одяг могли носити лише з дванадцяти років, зігрівалися кропивою, якщо було холодно. Проходили сильні фізичні навантаження, вчилися володіти мечем і списом. Їжу шукали самостійно.
Хлопці могли влаштовувати набіги на села: грабували, вбивали як людей, так і худобу. У сімнадцять років чекало останнє випробування у храмі Артеміди, де тих, хто дійшов, прив’язували й били батогом. Якщо воїн не видавав жодного звуку під час катування, його вважали сильним і відпускали. Тих, хто кричав і не міг стримати крику, били до смерті або доти, поки не зацементували рот.
Таким чином відсіювали сильних від слабких. Усі випробування розвивали велику витривалість. З дівчатами було інакше: вони займалися спортом і рідко вчилися користуватися зброєю.
Спартанці озброювалися списом і коротким мечем. Для захисту використовували круглий щит, шолом, нагрудний панцир і поножі — загальною вагою близько 30 кг. Легковоозброєні воїни мали легкий спис, лук і дротик. Кількість гоплітів становила 5–6000 воїнів.
Спартанці шикувалися у фаланги довжиною до 1 кілометра. Такий лад був непереможним — аж до битви при Левктрах. Їхня тактика була проста: все вирішували фізична сила й хоробрість.
Яскравий приклад їхньої мужності проявився в битві в ущелині Фермопіли, де 300 гоплітів (та ще близько 1000 грецьких воїнів) довго стримували армію Ксеркса I.
Спадщиною Спарти стали лаконічність і дисципліна — запорука добре організованих воїнів.
Образ спартанців у культурах
Кіно:
- Триста спартанців 1962;
- Гладіатори Спарти 1964;
- 300 спартанців 2007 та 2013 року.
Ігри:
- Sparta: War of Empires;
- God of War (головний герой - спартанець Кратос);
- Rome: Total War (столиця Спарти);
- Halo (елітні солдати);
- AC Odyssey (фракція Спарта).
Історія давньої Спарти:
