Є похованнями імператорів династії Мін, збудованими на площі 40 квадратних кілометрів у районі Чанпін, на північний захід від Пекіна. Імператори були членами однієї великої родини.
Із шістнадцяти імператорів, які правили з 1368 по 1644 роки до н. е., лише троє не були поховані разом з іншими (двоє — у невідомих місцях, а третій зник безвісти). Тринадцять поховань були зведені відповідно до принципів фен-шуй, щоб гармонійно вписати кожного імператора в навколишнє середовище. На будівництво всіх споруд знадобилося приблизно 200 років.
Може здатися, що могили були розташовані випадково. Насправді ж місця для поховань обиралися дуже ретельно та з високою точністю, і розташовувалися на тлі мальовничих пейзажів. Зали будували з нанму — особливого «імператорського» дерева, яке часто використовують у Китаї.
Другим будівельним матеріалом були цеглини. На кожній із них було вирізано напис «довговічність», і важила така цеглина приблизно 25 кг. Щороку на будівництво потрібно було близько мільйона цеглин. Вони були якісні, міцні й гладкі. Імена відповідальних осіб карбували на кожній цеглині, щоб у разі чого було відомо, хто саме працював над спорудами.
Цей некрополь розташований біля підніжжя гір Тяньшоу, що означає «небесне довголіття». Раніше ці гори мали назву Хуанту — «жовта земля».
Найчастіше туристи відвідують могили імператора Юнле (1424 рік) — Чанлін, та імператора Чжу Їцзюня (1620 рік) — Динлін.
Читайте також:
Юнлэ був важливою постаттю в історії Китаю. Саме він переніс столицю з Нанкіна до Пекіна. Його місце поховання стало взірцем і надихало на будівництво інших усипальниць. Імператор і його імператриця були поховані під великим курганом, під землею, як того вимагали китайські традиції. Споруди були щільно запечатані, щоб грабіжники не змогли туди проникнути.
Однією з найвражаючих пам’яток цього району є Священний шлях — дорога довжиною приблизно 7 кілометрів, обабіч якої розташовані великі фігури, вирізані з гранітних блоків (тварини, люди). Залежно від династії, вигляд і кількість фігур відрізнялися.
Поруч із могилами розміщували фігури звірів: слонів, коней, левиць, птахів, волів. Також — статуї чиновників і прославлених воїнів. Долина Мін є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
