Термін «Третій Рейх» відомий кожній людині. Хоча він ніколи не був офіційною назвою Німецької держави, словосполучення Третій Рейх тісно пов’язане з історією гітлерівського режиму та ідеологією фашизму.
Чому Рейх називався Третім?
Слово «Reich» зі старонімецької мови перекладається як «панське», «пан» і використовується для позначення території, місця, що належить представнику влади, або як синонім до слів «царство», «держава». То чому ж Третій Рейх?
Виходячи з цього, всю історію Німеччини до завершення Другої світової війни прийнято поділяти на Перший рейх, Другий рейх, Третій рейх:
- Священна Римська імперія германської нації (нім. Heiliges Römisches Reich deutscher Nation);
- Німецька держава (нім. Deutsches Reich);
- Великонімецький Рейх або гітлерівська/фашистська/нацистська Німеччина (нім. Großdeutsches Reich).
Перший і Другий Рейх — це попередники нацистської Німеччини, які, своєю чергою, заклали основи для майбутнього побудови Третього Рейху.
Перший Рейх
Перший Рейх, або Священна Римська імперія, існував з 962 по 1806 роки. Історія цієї держави налічує близько 1000 років. За цей час країною правила велика кількість імператорів із 14 династій.
Історія Першого Рейху починається з об’єднання земель. Священна Римська імперія в ті роки була унікальним державним утворенням, що включало в себе величезну територію з центром на землях сучасної Німеччини та духовною столицею в Римі.
Вона виступала захисницею прав усіх християн, а верховний імператор, починаючи з засновника Оттона I, був радше чимось на кшталт сучасного Папи Римського. Він був намісником Бога на землі. Усі рішення приймалися з дозволу Імператора.
До середини XV століття держава в особі правителя почала зазначати в документах «германську націю» як основу свого суверенітету. У наступні роки від колись великої території Імперії залишився лише клаптик землі, населений корінними німцями.
Остаточний вплив на Рим, а разом із ним і на християнський світ, держава втратила до 1803 року, програвши у війні з Францією. Головнокомандувачем французької армії тоді був майбутній імператор Франції Наполеон Бонапарт. У цьому ж році останній імператор Першого Рейху Франц II підписує маніфест про розпуск імперії.
Процес роз’єднання затягнувся ще на три роки. Окремі землі виходили з союзу з Німеччиною. У результаті країна розпалася на кілька держав, зокрема на Австрійську імперію, Королівство Пруссію, Рейнський союз, Шведську Померанію та окремі герцогства й князівства. Роки Першого Рейху закінчилися.
«Більше не буде парламенту рейхстагу … , більше не буде й Німецької імперії».
Цитата із листа Наполеона Бонапарта.
Створення Другого Рейху
Другий Рейх утворився у 1871 році внаслідок об’єднання територій Пруссії та інших країн Північнонімецького союзу. Він проіснував до приходу до влади Адольфа Гітлера. Його засновниками вважаються Отто фон Бісмарк і Вільгельм Гогенцоллерн. Суть Другого Рейху полягала в добровільному військовому союзі кількох країн.
З початку утворення в державі постійно відчувалися внутрішні протистояння між монархами та членами уряду, які не могли поділити владу між собою. У той же час Німеччина вступає у військовий союз з Австро-Угорщиною, Італією та Туреччиною для боротьби проти давнього ворога — Франції.
У 1914 році, з убивства австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда, починається Перша світова війна. Німецька імперія здобуває кілька великих перемог над Францією та Росією, окуповує Польщу. Однак її підвели союзники, які не змогли підтримати воєнні дії на своїх позиціях.
Через це відразу кілька країн спрямували свої сили проти Другого Рейху. Воювати на кількох фронтах одночасно впродовж тривалого часу країна не могла. Німеччина була виснажена, а всередині неї люди висловлювали своє невдоволення діями уряду. Роки Другого Рейху добігають кінця.
Листопадова революція та Веймарська Республіка
Історія створення Третього Рейху пов’язана з подальшими подіями.
Виснажений війною народ дотримувався соціал-демократичних ідей про рівність і внутрішній розвиток нації. Після вступу США у війну в 1917 році сили Німеччини були відкинуті, а територія — окупована. У той же час німецькі солдати відмовляються виконувати накази уряду. У листопаді 1918 року розпочалася Листопадова революція. Солдати-опозиціонери скинули чинний уряд.
Нове правління запросило у країн-противників у війні перемир’я.
У результаті революції встановилася Веймарська республіка, хоча країна все ще носила назву Німецької держави. Було запроваджено новий устрій правління, ухвалено конституцію.
У результаті поразки в Першій світовій війні Німеччина зазнала серйозних збитків і була змушена розлучитися з кількома територіями. На початку 20-х років спостерігався короткий період стабільності й навіть нових можливостей для німців, однак він швидко зійшов нанівець.
Усередині країни зростало невдоволення іноземним утиском. Розпочалася криза. Робітничий клас, а відповідно й соціалістичні рухи, дедалі більше зміцнювали свої позиції.
Прихід до влади націонал-соціалістів
У 1929 році розпочалася світова криза, яка сильно вплинула на Німеччину. Іноземні компанії були змушені йти на інші ринки, люди залишалися без роботи.
У цей час набирають популярності такі партії, як Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) і Націонал-соціалістична німецька робітнича партія (НСДАП). Другу з 1921 року очолює Адольф Гітлер.
10 квітня 1932 року відбулися чергові вибори рейхспрезидента країни, на яких удруге переміг безпартійний Пауль фон Гінденбург, попри впевненість Гітлера. Незважаючи на протистояння, президент оцінив діяльність молодого політика.
Президент усуває від влади голову уряду Брюніга, призначаючи на його посаду свого головного опонента. Захід Другого Рейху прийнято вважати 30 січня 1933 року, коли до влади прийшов Адольф Гітлер.
«… завоювання нового життєвого простору на сході та його безжальної германізації.»
Цитата із заяви Адольфа Гітлера про свої цілі на посаді канцлера.
2 серпня 1934 року помирає президент Гінденбург, а Гітлер присвоює собі титул фюрера, об’єднавши в своїй особі голову уряду й держави, фактично провернувши безкровну революцію. З цього моменту починаються роки Третього Рейху.
Читайте також:
Державний устрій Третього Рейху
Уся територія поділялася на 17 (згодом 16) споконвічно німецьких земель, а також імперські округи — області політичної експансії. Землі, завойовані в ході Другої світової війни, називалися райхскомісаріатами. На них жили громадяни окупованих країн як військовополонені, а вигідні землі роздавалися військовому складу Німеччини.
На чолі держави стояв фюрер, яким до скасування посади був Адольф Гітлер. Виконавчі функції здійснювало імперське урядовество, що складалося з фюрера та міністрів.
Законодавчу владу мав Рейхстаг — парламент, члени якого обиралися з єдиної легальної партії НСДАП.
Фактично це була повна диктатура, заснована на культі особи Гітлера. Уся влада належала виключно йому та його найближчим соратникам. Сама постать фюрера мала повну недоторканність і мала цілий підрозділ власної охорони.
Ідеологія Гітлера
В основі ідеології диктатури, встановленої Адольфом Гітлером, лежали ідеї націонал-соціалізму, більш відомого як нацизм — руху за зміцнення нації, утвердження расово чистої держави шляхом терору, прагнення вирішувати зовнішні проблеми насильницькими військовими методами, неприйняття парламентської демократії.
Гітлер дотримувався теорії «арійської раси», яка стверджувала, що лише німецька нація володіє чистотою крові. Усіма методами фюрер прагнув зберегти цю чистоту. Йому також були притаманні ідеї расизму й антисемітизму, які згодом перетворилися на реальні переслідування та знищення євреїв і представників інших народів на окупованих територіях.
Сам Гітлер, ще будучи Фюрером, говорив таке:
«Соціалізм — це вчення про те, як слід піклуватися про загальне благо. Комунізм і марксизм — це не соціалізм. Вони вкрали поняття й перекрутили зміст.
Соціалізм — давня арійська традиція. Наші предки розвивали ідею про загальне благо. На відміну від марксизму, соціалізм не заперечує приватну власність і людську індивідуальність, він патріотичний.
Ми вирішили назватися Націонал-соціалістами, тому що ми не інтернаціоналісти. Ми вимагаємо виконання державою справедливих вимог на основі расової солідарності. Для нас раса й держава — це єдине ціле.»
Ці ж ідеї відображені в його книзі «Моя боротьба». Ідеологія фашизму протягом кількох років активно пропагується на території гітлерівської Німеччини та має величезну підтримку німецького народу.
Символіка Третього Рейху
Найбільш упізнаваним знаком, пов’язаним із Третім Рейхом, є зображення свастики, яке було відображене на прапорі на червоному тлі та на гербі з чорним орлом. Птах також був споконвічно германським символом. Однак раніше він зображувався з двома головами. У гітлерівській версії фігура орла має одну голову.
Окрім цього, існувало особливе привітання у вигляді підняття правої руки під кутом 45 градусів у напрямку від серця до Сонця. Воно супроводжувалося фразою «Heil Hitler» (з нім. Хай живе Гітлер). Це було частиною культу особи Гітлера.
Гімн та марші Третього Рейху
Ще в 1922 році гімном Третього Рейху було оголошено «Пісню німців», написану Гофманом фон Фаллерслебеном на музику Йозефа Гайдна.
«Німеччино, Німеччино, понад усе,
понад усе у світі,
якщо вона для захисту
завжди тримається разом!
Від Маасу до Мемеля,
від Адідже до Бельта.
Німеччино, Німеччино, понад усе,
понад усе у світі!»
Перший куплет гімну.
За часів Третього Рейху виконувався лише перший куплет традиційного тексту, після чого пісня продовжувалася словами гімну партії Гітлера — Пісні Хорста Весселя.
«Вільна дорога для батальйонів,
Вільна дорога для штурмових колон!
На свастику з надією дивляться мільйони,
Він день прорве, дасть хліб і волю он.»
Другий куплет гімну.
Гімн 3-го Рейху
Окрім гімнів, активну роль у пропаганді відігравали також німецькі марші Третього Рейху, такі як Erika, Wenn die Soldaten durch die Stadt marschieren, Alte Kameraden та інші. Їхній текст надихав солдатів Рейху йти в бій і не шкодувати свого життя заради Німеччини.
Німецький військовий марш Третього Рейху
Третій Рейх у Другій світовій війні
Уся зовнішня політика Третього Рейху була пронизана мілітаризмом і необхідністю завоювання навколишніх територій задля розширення впливу.
1 вересня 1939 року Німеччина вторгається в Польщу, втягуючи у війну одразу кілька країн, зокрема Велику Британію та Францію.
Перші три роки війни для Німеччини були досить успішними: за підтримки своїх союзників — Італії та Японії — вона окуповує більшу частину Європи, запроваджуючи на нових територіях режим терору та расового гноблення за допомогою спеціалізованих таборів. Для підтримки своєї армії людей з окупованих територій забирають як військовополонених до Німеччини та її околиць.
Німеччина також нападає на Радянський Союз. Велика Вітчизняна війна Третього Рейху та СРСР розпочалася 22 червня 1941 року. Уряд Гітлера розраховував на швидке захоплення території СРСР, однак воєнні дії сильно затягнулися. Війська СРСР і Третього Рейху впродовж кількох років боролися за кожен метр землі. Землі сучасних Росії, України, Білорусі сильно постраждали. Сторона Союзу зазнавала великих втрат через відсутність озброєння та особового складу.
До 1943–1944 років на радянському фронті німецькі війська починають втрачати позиції. Одночасно з цим США, які вступили у війну після бомбардувань з боку Японії, разом із військами європейських країн атакують Німеччину із Заходу, відвойовуючи території окупованої Франції. США разом із Великою Британією ведуть морські бої в Атлантиці проти підводних човнів та есмінців німців.
Третій Рейх зазнає невдач і поразок на всіх фронтах, страждаючи від нестачі людських та інших ресурсів. Із ще окупованих територій починають стягувати полонених для робіт у концтаборах, однак цього недостатньо.
У травні 1945 року Радянська армія входить до Берліна, а в ніч на 9 число генерал німецької артилерії Вейдлінг підписує наказ про капітуляцію Німеччини. За кілька днів до цього фюрер Адольф Гітлер вчиняє самогубство. Цим закінчується епоха Третього Рейху.
Великі таємниці Третього Рейху
Історію Третього Рейху постійно пов’язують із містичною тематикою та окультизмом. Це пов’язано не лише з загадковими постатями фюрера та його найближчих соратників, а й з цікавими внутрішніми організаціями.
Ще у 1935 році майбутній ідеолог Генріх Гіммлер заснував на території Рейху «Німецьке товариство з вивчення давньогерманської історії та спадщини предків», більш відоме як Аненербе. Гіммлер також був лідером охоронного загону СС.
Початковою метою товариства було довести перевагу арійської раси над іншими. Воно складалося з багатьох відділів, співробітники яких провели кілька наукових експедицій до країн Скандинавії та Тибету, видали десятки праць на тематику давніх артефактів і символів.
Штаб-квартира організації була оформлена в стилі замку короля Артура. А сам Гіммлер вважав, що в майбутньому будівля використовуватиметься для медитацій і зібрань. Окультний нацизм, заснований на язичництві, мав стати новою релігією для Німеччини.
Особливу увагу приділяли вивченню давніх рун. Таємниці Третього Рейху приховані в давньогерманських символах.
«Дві давні руни «Зіг» утворили назву наших СС. Мертва голова, свастика і руна «Хагал» демонструють непохитну впевненість в остаточній перемозі нашої філософії.»
Цитата Генріха Гіммлера.
Об’єктами досліджень Аненербе також були й люди, доставлені з таборів смерті. Над полоненими проводили різні досліди, спрямовані на виявлення фізичних і ментальних відмінностей між расами. Насправді це було радше знущання та тортури в’язнів, ніж наукові експерименти.
«У нас знову настали сильні морози. Деякі випробувані перебували на відкритому холоді по 12–14 годин за зовнішньої температури −6,1 градуса, при цьому температура тіла людини опускалася до +25 градусів і спостерігалося обмороження рук, ніг …»
Цитата з листа доктора Зігмунда Рашера до Гіммлера про досліди над полоненими в таборі Аушвіц.
Також під час Другої світової війни вчені та співробітники Аненербе проводили свої дослідження на окупованих територіях. Зокрема, вони брали участь у розграбуванні музеїв, бібліотек, історичних будівель і вивезенні з країн знайдених реліквій, пов’язаних з германською історією. Переважно це були статуї й предмети інтер’єру, що стосувалися німецької культури, або рідкісні книги.
Зброя Третього Рейху
Міністерством пропаганди було запроваджено термін Вундерваффе — суперзброя Третього Рейху. Він позначав процеси наукових досліджень, спрямованих на створення нових видів озброєння.
До вундерваффе можна віднести:
- Турбореактивні винищувачі;
- Реактивні протитанкові ручні гранатомети;
- Нові гвинтівки та автомати;
- Радіокеровані фугаси;
- Керовані ракети;
- Керовані бомби та крилаті ракети для водних цілей;
- Надважкі танки;
- Надшвидкісні підводні човни;
- Отруйна речовина на основі фосфору;
- Ядерна зброя.
Останні таємниці Третього Рейху пов’язують саме зі створенням надпотужних типів озброєння, які могли б працювати при низькому рівні споживання енергії. Гітлер планував за допомогою такого пристрою знищити популяцію представників інших рас.
Також існував проєкт «Фау-2» зі створення першої у світі балістичної ракети далекої дії. Вона була названа «зброєю відплати». Ця ракета пройшла бойові випробування й застосовувалася переважно на території Великої Британії у 1944 році. Саме ця ракета першою у світі здійснила орбітальний космічний політ. Після війни вона стала прототипом для створення аналогічних ракет у наддержав.
Третій Рейх у сучасній культурі
Третій Рейх і його керівники виступають антагоністами в низці сучасних комп’ютерних ігор, фільмів, таких як:
- Гра "Hour of Victory";
- Гра "Call of Duty: World of War";
- Гра "The Saboteur";
- Гра "Sniper Elite: Nazi Zombie Army 2";
- Гра "BloodRayne";
- Гра "Company of Heroes 2";
- Гра "Brothers in Arms – Hell's Highway";
- Гра "Operation Darkness";
- Фільм «Безславні виродки»;
- Фільм "Бункер";
- Фільм "Порожнє дзеркало";
- Фільм та серіал «Підводний човен»;
- Фільм "Гітлер: Останні 10 днів";
- Фільм "Список Шиндлера";
- Фільм "Операція мертвий сніг";
- Фільм "Піаніст";
Третій Рейх залишається похмурою плямою в історії людства, що приховує безліч таємниць, більшість із яких забрали із собою головні ідеологи та керівники Німеччини того часу.
