«Плачучий хлопчик» – це картина італійського художника Бруно Амадіо, відомого під псевдонімом Браголін (Bragolin). Ім’я цього живописця лякає навіть найскептичніших колекціонерів. Джованні Браголіна недарма назвали художником Диявола, і ще за життя його вважали зловісним та драматичним творцем, здатним «оживляти» полотна і вселяти в серця людей щирий жах.
Один із його полотен під назвою «Плачучий хлопчик» породив навколо себе безліч легенд і міфів. Вважається, що це зображення приносить своїм власникам нещастя і смерть. Деякі фахівці переконані, що до створення картини доклали руку темні сили, які бажають заволодіти людськими душами та затягти їх у підземне царство. Раніше репродукції «Плачучого хлопчика» висіли в багатьох будинках, проте кілька трагічних випадків змусили людей позбутися полотен раз і назавжди.
Чому Джованні Браголін вважається художником Сатани?
Бруно Амадіо з’явився на світ у 1911 році і прожив досить яскраве, насичене життя. Незважаючи на те, що художник жив і творив лише століття тому, про нього збереглося мало відомостей і фактів. Після життя Браголін практично не залишив особистих фотографій, ніколи не давав інтерв’ю, а мистецтвознавці намагалися обходити стороною похмурого та дивного живописця. Єдине, що дійшло до наших часів – це полотна Амадіо, на яких зображені плачучі діти.
Якийсь час автор працював у Венеції та спеціалізувався на реставрації старовинних картин, однак основною діяльністю Джованні було створення власних полотен. Браголін написав 65 портретів, на яких зображені образи дітей-сиріт, очі яких сповнені печалі та сліз. Деякі люди говорили, що обличчя хлопчиків і дівчаток належать малюкам із дитячого притулку, який згорів дотла під час війни.
Картини Джованні користувалися великою популярністю та друкувалися великими тиражами, які згодом швидко продавалися в магазинах. Оригінальні полотна художник часто продавав добросердим мандрівникам, які з радістю вішали їх у власних домівках і милувалися ними годинами. Найвідомішим портретом із циклу Бруно Амадіо є «Плачучий хлопчик», який був не лише візитною карткою живописця, а й офіційно вважається проклятим полотном.
Читайте також:
Як створювався портрет і прокляття «Хлопчика, що плаче»?
З портретом Джованні Браголіна «Плачучий хлопчик» пов’язано кілька цікавих легенд і загадок. Існує версія, що на полотні зображений рідний син художника, хоча насправді про його родину практично нічого невідомо. Дослідники не знають, скільки дружин і дітей мав живописець.
Завдяки такому прийому Браголін зміг досягти максимального психологічного та образного реалізму, однак при цьому довів власну дитину до такого відчаю й страху, що той прокляв рідного батька та побажав, щоб він згорів у пекельному вогні. Незважаючи на те, що ця легенда виглядає дещо суперечливою, багато людей у неї вірять. Варто згадати батька великого композитора Амадея Моцарта, який змушував малолітнього нащадка грати практично по 17 годин на добу. Історія показує, що деякі батьки бувають дуже жорстокими по відношенню до своїх дітей і свідомо не помічають їхніх мук, намагаючись втілити власні плани та мрії.
Кінець історії про «Плачучого хлопчика» виявився досить трагічним. Ще в юному віці малюк захворів на пневмонію і буквально згорів у гарячці, мучачись кілька днів у жахливій агонії. Трохи пізніше, після смерті дитини, майстерня Джованні спалахнула в пожежі, яка знищила всі картини, крім сумновідомого портрета. Він зберігся в ідеальному стані і навіть не покрився кіптявою. Ця деталь дуже запам’яталася очевидцям і згодом не раз згадувалася в статтях.
Після нещастя люди почали говорити, що в полотно вселилася розгнівана душа маленького, скаліченого життям хлопчика, яка віднині буде мстити всім кривдникам.
Інші теорії створення картини «Хлопчик, що плаче»:
- Мистецтвознавці вважають, що Джованні Браголін писав дітей-сиріт. У 1973 році у Венеції живописець побачив маленького пустуна з незвичайною зовнішністю, який жив у дитячому будинку. Хлопчик настільки сподобався Бруно Амадіо, що він одразу ж умовив його позувати. Коли портрет було завершено, дитина раптово загинула під час пожежі. Деякі джерела стверджують, що сирота помер під колесами автомобіля.
- Існує версія, що художник мучив дітей і писав з них полотна. Таке міркування базується на тому факті, що Джованні воював на боці фашистів, які проводили експерименти над малюками, і він навіть міг брати в них участь. Саме тому Браголін зміг так детально зображати дитячі страждання та біль.
Єдине, що можна сказати про Бруно Амадіо та його картини – це те, що при вигляді нещасної, ридаючої дитини всі люди відчувають глибоку тривогу та дискомфорт, що викликають мурашки по шкірі.
Зовнішній вигляд картини здається похмурим і загадковим. З полотна на глядачів підлобно дивиться хлопчик із сльозами на очах. Волосся дитини має рудуватий відтінок і трохи кучеряве. Навіть сьогодні мистецтвознавці не можуть трактувати легенди картини «Плачучий хлопчик» і пояснити, чому саме вона провокує пожежі, адже хлопчик на ілюстрації здається цілком нешкідливим.
Читайте також:
Картина «Хлопчик, що плаче» – легенда чи реальність?
У середині 80-х років в Англії те й діло спалахнули необґрунтовані пожежі, практично завжди пов’язані з людськими жертвами та смертями. Трохи пізніше з’ясувалося, що у всіх приміщеннях знаходилася репродукція Джованні Браголіна, яка залишалася неушкодженою полум’ям.
Увагу англійців до дивного феномену привернув пожежник Пітер Голл. У своїх інтерв’ю він розповідав, що на території всієї Північної Англії на місцях загоряння бригади знаходять неушкоджені копії полотна Бруно Амадіо, на якому зображений маленький хлопчик зі сльозами. Місцевих жителів охопила паніка, і вони одразу прозвали картину проклятою.
Наприкінці 1985 року редакція видавництва «The Sun» зібрала у містян усі репродукції полотна та влаштувала показове спалення. Акцію провели на пустирі за містом і запросили телебачення.
Співробітники спорудили величезне багаття і підпалили його. Після цього англійці насторожилися і чекали біди, проте пройшли дні, тижні, місяці, і масових пожеж більше не сталося. З часом жахлива історія картини «Плачучий хлопчик» почала забуватися, і єдине, що донині нагадує про неї – це старі підшивки газет із гучними заголовками.
Багато людей цікавляться, за якою ціною можна придбати картину «Плачучий хлопчик». Копії коштують близько 3000 рублів. Де сьогодні знаходиться оригінал полотна – невідомо.
Хто постраждав від хлопчика, який плаче на портреті?
Одними з перших від портрета «Плачучий хлопчик» постраждала пара Рона і Мей Халловей, яка проживала в графстві Південний Йоркшир у Північній Англії. Одного дня їхній будинок загорівся. Пожежа була настільки сильною, що на місці колись прекрасного маєтку залишилися лише обвуглені стіни. Єдине, що вижило – це копія картини Джованні Браголіна. Сім’я придбала її під час подорожі до Італії ще в 1972 році.
Подружжя заздалегідь застрахувало все своє майно, тому не впадали у відчай і були раді, що вижили, проте полотно, не пошкоджене вогнем, викликало у них величезне здивування.
Деякі фахівці стверджують, що ніякої містики в проклятій картині «Плачучий хлопчик» насправді немає. Оригінал настільки сильно тиражувався і розкуплявся, що його репродукції висіли практично в кожному другому будинку.
Після того, як портрет хлопчика став відомим у всьому світі, люди почали відмовлятися від подібних подарунків і не вішали копію у своїх оселях. Дехто пояснював це байдужістю до живопису, а хтось казав, що боїться пронизливих, сповнених страждань і болю дитячих очей.
Втілення у культурі
Проклята картина з плачучим хлопчиком викликала досить великий резонанс у суспільстві та назавжди залишила свій слід у світовій культурі. До образу нещасної дитини, зображеної на полотні, зверталися багато творчих діячів. На полотно та його історію робили огляди багато блогерів:
- Чужі життя;
- МГО ВОГ;
- The X Files;
- MrFrankenstein777 та ін.
У відео вони намагалися максимально детально розповісти про картину та її жертв. У мережі також присутні гіфки плачучого хлопчика, що здобули велику популярність. Ім’ям полотна назвали й відомий мем «Плачучий хлопчик».
Читайте також:
Татуювання плачучого хлопчика
Деякі сміливці наважилися зробити татуювання з образом плачучого хлопчика. Такі татуювання не несуть у собі якоїсь небезпеки, оскільки майстри часто змінюють певні елементи картини, щоб додатково захистити її носія. На жаль, не всі люди замислюються над сенсом такого зображення. Фото плачучого хлопчика можна знайти в інтернеті і використати як ескіз.
Татуювання з плачучими дітьми виконуються як у чорно-білому, так і в кольоровому варіанті. Перед вибором ескізу краще ознайомитися з його історією, адже деякі татуювання можуть нести в собі не лише красу, а й страшні наслідки.
Подібні тату можуть уособлювати собою:
- людина виросла у дитячому будинку;
- втрату дитини;
- любов до полотен італійського художника Джованні Браголіна;
- зв'язок чоловіка чи жінки з мистецтвом та ін.
Татуювання з плачучими дітьми виконуються як у чорно-білому, так і в кольоровому варіанті. Перед вибором ескізу краще ознайомитися з його історією, адже деякі татуювання можуть нести в собі не лише красу, а й страшні наслідки.
Висновок
«Плачучий хлопчик» — це найвідоміша картина Бруно Амадіо. Забобонні люди вірять, що картина маленької дитини є проклятою і здатна спричиняти пожежі, нещастя та навіть смерть. Доподлинно невідомо, хто саме зображений на полотні і якою була його доля, проте деякі вважають, що душа дитини проникла в папір після трагічної загибелі і тепер мстить усьому людству за пережитий за життя біль.
Історія картини «Плачучий хлопчик» показує, наскільки жорстокими та байдужими іноді можуть бути дорослі. Будь-хто сьогодні може придбати репродукцію зображення або подивитися gif плачучого хлопчика.
Фото плачучого хлопчика
