Давньогрецька міфологія дала величезний поштовх розвитку культури та мистецтва, а також породила велике різноманіття у світосприйнятті та героїчних образах. Всемогутні боги, смертні люди і раніше невідомі магічні істоти в античній літературі завжди пов’язані між собою і впливають на долі один одного.
Важливе місце в античних писаннях займає і Медея, яка володіє божественною красою та чарівними силами. Автори наділили її досить суперечливим характером і не менш складним життєвим шляхом, у якому було як щастя, так і жахливий біль.
- Ім'я: Медея
- Стать: жіноча
- Джерело міфу: давньогрецька міфологія
- Місце народження: Еет, західногрузинське царство Колхіди
- Діяльність: царівна, богиня, чарівниця
- Батько: Еет
- Мати: Ідія (Геката)
- Чоловік: Ясон, Егей
- Діти: Мермер, Медей, Тісандер, Фессал, Еріопіс
Читайте також:
Що означає ім’я Медея?
Ім’я Медея має цікаве і багато в чому сакральне значення, яке з грецької мови перекладається як «моя богиня».
Значення імені Медея підкреслює походження прекрасної дівчини, династія якої вважалася однією з найшанованіших і поважних. Матір’ю новонародженої дівчинки була океаніда Ідія, а батьком — колхідський цар Еет. Завдяки такому родоводу царівна отримала божественні корені, що ведуть до самого Геліоса. Особливе значення має й ім’я Ясон (лікар), яке має давньогрецьке походження.
Відважний мореплавець вирішив вирушити в небезпечну подорож до Колхіди, де, згідно з древніми легендами та віруваннями, знаходилося Золоте руно. Саме там молодий герой познайомився з Медеєю, яка згодом стала його дружиною.
Читайте також:
Походження міфологічного персонажа та хто така Медея
Антична міфологія має кілька особливостей:
- хронологічні невідповідності;
- подвійність сюжетної лінії;
- літературні прийоми, які не завжди вдається правильно тлумачити.
У зв’язку з цим на сьогоднішній день дослідники виявили одразу двох міфологічних жіночих персонажів на ім’я Медея.
Героїня з таким ім’ям кілька разів фігурує в історіях про походи аргонавтів, проте її появи ніяк не узгоджуються за хронологією, через що дослідники зробили висновок, що античні літератори описували двох різних дівчат.
Однак ключ до розгадки цього феномену криється в переказах про славного героя Тесея.
Писання про аргонавтів тісно переплетені з образом напівбогині. Оскільки Медея і Ясон мають божественне походження, вони мають доступ одразу до двох світів: язичницького та нового.
Спочатку царицю прирівнювали до небесних богинь, оскільки вона вміла літати і володіла певними магічними силами. Окрім цього, героїню дуже любив народ західногрузинського царства Колхіда. Історики та літературознавці зазначають, що дівчина мала схожість із чарівницями з фессалійських казок і жіночими персонажами коринфського епосу.
Перші згадки про Медею датуються III століттям до н.е. Саме тоді Аполлоній Родоський створив свій знаменитий сюжет про пригоди аргонавтів. Пізніше образ дівчини був використаний Овідієм, Софоклом та іншими геніальними авторами. Велике значення для античної міфології має і «Медея» Сенеки. Окрім того, історією та біографією Медеи надихнувся сам Евріпід.
Біографія Медеї та значення золотого руна
Міф про відважні подорожі аргонавтів дійшов до сучасного читача у кількох варіантах, тому і характеристика напівбогині має подвійне тлумачення. Цариця завжди входила до числа головних персонажів, адже без її допомоги подвиг Ясона так і не відбувся б. Дівчина постає перед публікою у різному світлі: то як надійна і любляча супутниця, то як безжальна і жорстока вбивця власних дітей, яка загинула від пристрасті та розчарування.
Імена аргонавтів, які вирушили за золотим руном під проводом Ясона:
- Кастор;
- Полідевк;
- Геракл;
- Орфей;
- Пелей;
- Мопс;
- Євріт;
- Гілас;
- Теламон.
Щоб отримати заповітний артефакт, герой орав величезне поле верхи на вогнедишних волах і засіяв його зубами, здобутими у могутніх драконів. Коли з них виросли воїни, він легко здобув перемогу, стравивши бійців один проти одного.
Після цього царівна приспала дракона-охоронця, і Ясон зміг непомітно викрасти золоте руно. Між молодими людьми спалахнула сильна і взаємна любов.
Здобувши руно, закохані втекли, прихопивши з собою Апсіра — брата Медєї. Саме в цей момент дівчина показала зворотній бік свого характеру. Коли корабель їхнього батька почав переслідувати втікачів-аргонавтів, героїня без докорів сумління расчленувала власного брата і викинула його тіло за борт судна. Тоді правитель Колхіди був змушений призупинити погоню, щоб зібрати рештки свого улюбленого і єдиного спадкоємця.
Існує також альтернативна версія подій, згідно з якою Апсирт очолив переслідування сестри і був убитий її коханим Ясоном. Молода пара уклала шлюб і провела весільну церемонію на острові Схерія. Зцілення від тяжких гріхів героїня давніх міфів знайшла у товаристві Цирцеї.
Після викрадення золотого руна корабель відважних мореплавців вирушив у простори Середземного моря, де біля берегів Криту зіткнувся з бронзовим гігантом Талом. Воїна, що мав нечувану силу, створив Гефест, який прагнув захистити острів від небажаних гостей. Талос тричі на день обходив території, які йому були доручені, і кидав кам’яні глиби у всіх, хто становив загрозу або мав намір атакувати.
Щоб проникнути на Крит живими, Медея придумала хитрий план. Завдяки чарівним силам вона змогла наблизитися до Талоса і витягти з його тіла цвях, який затуляв зияючу в його тілі діру. Таким чином, їхтіор — життєдайна рідина воїна — витік назовні, і створений Гефестом гігант загинув.
Коли закохані дісталися до батьківщини Ясона, молодий чоловік віддав дядькові Пелію здобуте золоте руно, яке мало гарантувати йому отримання трону. Однак Пелій відмовився передавати владу спадкоємцю і відрікся від раніше даної обіцянки. Тоді Медея знову прийшла на допомогу своєму чоловікові і переконала дочок царя, що вони можуть подарувати йому вічну молодість. В результаті її умовлянь Пелій загинув, а міфологічні персонажі втекли до Коринфа.
Відома своїми надприродними силами Медея створила фарбу, здатну омолоджувати будь-яку людину. Також дівчина зупинила в Коринфі страшенний голод, завдяки чому чоловік і його супутниця все ж змогли стати правителями міста.
Діти Медеї
Подальша доля Ясона і Медеї достеменно невідома:
- Деякі альтернативні версії стверджують, що у дівчини грецької божественної краси закохався верховний античний бог Зевс. Вірна та любляча свого чоловіка Медея відкинула його залицяння. У помсту розгніваний бог прирік її дітей на вічне життя. Дізнавшись про це, Ясон вирішив залишити дружину і поїхав до Ілока. Тоді покинута жінка вирішила помститися і вбила власних спадкоємців;
- Згідно з іншими писаннями, Креонт — правитель Коринфа запропонував Ясону одружитися з його дочкою. Щоб не допустити зради коханого, Медея отруїла царя, а сама втекла. Оскільки царівна не могла взяти з собою дітей, вона вирішила позбавити їх життя;
- У останній версії автори розповідають, що Ясон полюбив прекрасну спадкоємицю Креонта. У пориві помсти та безумства Медея створила магічну сукню, яку подарувала новоспеченій нареченій. Як тільки дівчина взяла подарунок до рук, він загорівся і спалив її дотла разом із батьком. Після цього героїня вбила дітей, народжених від Ясона, і поїхала до Фів. Однак місцеві жителі знали про непростимий гріх Медеи та причини її мандрів, тому з ганьбою вигнали злочинницю.
Через кілька років жінка опинилася в Афінах, де вийшла заміж за Егея і народила йому дитину — славного й здорового хлопчика. Недовгий шлюб зруйнував Тесей, якого напівбогиня бажала вбити, щоб не ділитися владою і троном. Про підступний план дружини дізнався Егей, і дочка царя Колхіди знову почала тікати.
Наступні міфи про Медею також не мають визначеного кінця щодо її місця перебування і розповідають, що жінка після багаторічних мандрів повернулася на батьківщину та повернула трон своєму батькові або стала дружиною нового царя.
Міфічній героїні приписували здатність воскресати мертвих і літати повітрям на колісниці, яку вона запрягала крилатими драконами або кіньми.
Оскільки рід царівни походить від бога сонця Геліоса, у давнину її також шанували як богиню. Таким чином, ім’я Медеї назавжди залишило свій відбиток в античній та сучасній літературі.
Втілення Медеї у культурі
Такий неоднозначний і багатогранний образ приваблював багатьох творчих діячів. Своє натхнення в античних міфах черпали багато талановитих письменників і поетів, скульпторів і художників, кінорежисерів та постановників.
Найбільше поширення міфологічна дівчина отримала в літературі та театрі. П’єси про Медею та її життя завжди мали приголомшливий успіх у публіки і збирали повні зали. Образ напівбогині зустрічається в десятках античних і сучасних творів, серед яких:
- «The Legend of Good Women»;
- "Чари Медеї";
- «Золоте руно»;
- "Життя і смерть Ясона";
- «The Wingless Victory»;
- «Medea»;
- «Medeamaterial and Medeaplay»;
- «Медея. Голоси»;
- «The Golden Fleece»;
- «By the Bog of Cats».
До старогрецьких міфів про Медею зверталися і відомі композитори: Франческо Коваллі, Марк-Антуан Шарпантьє, Жан-Філіпп Рамо, Їржі Бенда, Луїджі Керубіні, Оскар Страсной, гурти Хорги, Insomnium, а також низка інших не менш видатних музикантів.
Свого втілення Медея отримала і в кількох картинах: «Медея вбиває своїх дітей», а також «Медея» Ф. Сендиса та Альфонса Мухи. Крім цього, трагічній долі прекрасної царівни присвячено пам’ятник у Грузії та Абхазії.
Читайте також:
Зустріти образ Медеї можна і у сфері кіно:
- "Ясон і аргонавти", 1963;
- «Медея», 1969;
- «Весела хроніка небезпечної подорожі», 1986;
- «A Dream of Passion», 1978;
- «Медея», 1988 та ін.
Висновок
Фігура Медеї досі викликає в читача суперечливі почуття. З одного боку, героїня давньогрецьких міфів присвятила всю свою молодість, красу і вірність Ясону, поклавши на вівтар кохання всі свої надії та мрії. Проте це не скасовує жорстокості та підступності жінки, яка вбила власних дітей і не заслуговує носити священний титул матері.
Медея — справді неординарна постать, що викликає жаль, співчуття, злість і навіть ненависть. Сюжети про Медею лягли в основу багатьох відомих творів і мали величезний вплив на розвиток літератури, живопису, скульптури, музики та кінематографу.
Зображення Медєї
