Храм Артеміди в Ефесі є одним із чудес давнього світу. Завдяки гігантським розмірам і надзвичайно складній конструкції він вражав своїх сучасників. За твердженнями вчених, ця обитель язичницької богині родючості могла скласти конкуренцію за красою багатьом сучасним спорудам.
Стародавній храм богині Артеміди, його місце розташування
У якому місті розташований храм Артеміди? Збережені до нашого часу залишки храму Артеміди Ефеської знаходяться на території Туреччини, на околиці містечка Сельчук в одній із південних провінцій.
Понад 3 тисячі років тому на цій території розташовувалося давнє місто Ефес. Воно було великим торговим пунктом на березі Егейського моря з великою кількістю жителів. Місто вирізнялося своїми масштабами та багатством, які можна було порівняти з грецькими.
Він процвітав і міг собі дозволити будувати величезні споруди, зокрема кілька варіантів храмів на честь богині Артеміди (у римській вірі — Діани). Однак з часом часті землетруси та зсуви, характерні для цієї місцевості, відсунули берегову лінію від поселення. Це змусило жителів переселитися ближче до моря.
Водночас, завдяки пухкому й м’якому ґрунту, частини багатьох давніх споруд, зокрема й святилища богині родючості, збереглися до наших днів.
Культ Артеміди
Мешканці цих країв здавна поклонялися богині родючості та звірів, яку називали «Велика Мати». Тому іонійці, що прийшли сюди в IX столітті до н. е., почали ототожнювати її з грецькою богинею Артемідою, якій вони поклонялися.
Артеміда вважалася богинею всього живого на землі, великою мисливицею, покровителькою юних дівчат. Також вона була дочкою верховного бога Зевса і сестрою-близнючкою бога сонця Аполлона. У римській міфології її було прийнято називати Діаною.
Зовнішні риси «Великої Матері» не зовсім вписувалися в образ грецької богині. Проте це нікого не бентежило. Матір зображували у вигляді ідола або статуї з тілом, позбавленим людських рис. Такі зображення, наприклад, значно ближчі до єгипетських богів. Прибулі іонійці не стали змінювати звичного зображення. У подальшому саме така статуя прикрашатиме центр споруди. Усі наявні оригінали були зроблені з недовговічного дерева. Проте в епоху поширення грецької міфології було створено безліч копій, які збереглися й до наших днів.
Читайте також:
Перші споруди
Ще в архаїчну епоху на місці майбутнього храму Діани в Ефесі було кілька споруд. Археологи виявили сліди щонайменше трьох невеликих будівель, зведення яких відноситься до VIII–VII ст. до н.е.
Перші дві, побудовані з глини та дерева, імовірно були змиті повенями. Третя мала більш стійку конструкцію — вже з двома колонами та дерев’яною статуєю Великої Матері всередині.
Цей варіант був зруйнований царем Лідії Крезом, який вважав таку споруду недостатньо гідною великої богині Артеміди.
Другий храм
У VI столітті до н.е. на територію міста з храмом Артеміди вторгається військо сусіднього царства Лідії на чолі зі своїм правителем Крезом. Цар був послідовником грецької культури й вірувань, тому прагнув поширити ідеологію й на свої землі.
Ідея проєкту належала двом архітекторам — Херсифрону та його сину Метагену. Будівництву вони присвятили все своє життя, але й цього було замало, щоб завершити в Ефесі диво світу. Спорудження тривало 120 років і було завершено лише у 380 році до н.е. іншими майстрами — Деметрієм і Пеонітом.
Храм Артеміди став по-справжньому одним із наймасштабніших і найбільших проєктів за всю історію давнього світу: фундамент мав приблизні розміри 115×46 метрів, безліч різьблених колон висотою 18 метрів розташовувалися в два ряди та підтримували похилий дах. Уся конструкція була зроблена з мармуру. У центрі храму розміщувалася статуя Артеміди, виконана в канонічному стилі, що відходив від грецьких уявлень. Її висота становила 15 метрів. Саме тіло було вирізьблене з чорного дерева та кісток різних тварин, прикрашене коштовними металами й камінням.
Читайте також:
Храм Артеміди Ефеської: цікаві факти
Під час будівництва, яке тривало понад століття, постійно відбувалися цікаві події.
Проблеми почалися з вибору місця для зведення. Щоб запобігти руйнуванню через землетруси, було вирішено збудувати храм на болотах — вирили яму та наповнили її деревиною і шерстю.
Іншою перепоною стала віддаленість родовищ мармуру, який був необхідний для будівництва. Існує легенда, що місцевий пастух випадково виявив цілу мармурову скелю поблизу міста, коли один із його баранів врізався в неї рогами.
Також архітектори під час будівництва храму винайшли новий спосіб доставки колон із використанням принципу котіння: величезні циліндри вільно котилися до місця зведення завдяки спеціальному кріпленню.
Зведення такої споруди було не лише дорогим, а й фізично складним. Великі труднощі виникли під час встановлення передньої частини даху. Архітектор навіть замислювався про самогубство. Легенда свідчить, що однієї ночі йому наснилася сама богиня Артеміда й попросила його жити. Вранці з’ясувалося, що проблемна частина вже встановлена й чудово тримається. Вважається, що дах став на місце під власною вагою, хоча жителі Ефеса воліли думати, що їм допомогла богиня.
Хто підпалив храм Артеміди?
У 356 році до н.е. храм богині Артеміди було спалено внаслідок дій некого Герострата. Ця людина, за словами сучасників, була божевільним, який прагнув, аби його ім’я прославилося на весь світ.
Після того як Герострат спалив храм Артеміди, його одразу схопили. Під час тортур він повністю визнав свою провину. На міській раді його визнали винним і засудили до страти.
Ім’я палія храму Артеміди також було викреслене з усіх письмових джерел, а сам злочин ніколи не мав дійти до нащадків. Ця історія відома завдяки грецькому історику Феопомпу, який відобразив її у своїх працях.
Унаслідок підпалу в храмі було зруйновано кілька несучих колон, що призвело до обвалення даху.
Попри те, що міська рада наклала заборону на поширення імені злочинця, про цю подію дізнався весь світ, і палій таким чином зміг досягти своєї мети — слави.
Зв’язок із Олександром Македонським
Збіг обставин, який неможливо пояснити, — спалення храму Артеміди відбулося в день народження великого полководця Олександра Македонського, який згодом зі своєю армією підкорить половину світу.
Сучасники виправдовували бездіяльність богині в момент нападу на її храм тим, що вона допомагала народитися Олександру.
Під час своїх завоювань Олександр Македонський відвідав Ефес і влаштував велике свято на честь богині Артеміди, яку з дитинства вважав своєю покровителькою.
Цар також запропонував жителям міста оплатити всі витрати на відновлення храму, однак отримав відмову, аргументовану фразою:
«Боги богам не зводять храмів».
Храм Артеміди в Ефесі — диво світу, яке закарбувалося в уяві сучасників саме завдяки асоціації з великим полководцем.
Третій храм
Олександр Македонський усе ж наполіг на своїй пропозиції щодо допомоги у відновленні святого місця. Проте ремонтні роботи затягнулися до початку III століття до н.е. Їх очолював відомий архітектор Олександр Дейнократ.
Новий храм включав у себе постамент-основу з кількох сходинок. Судячи з наявних даних, він був більшим за початкову версію:
- Основа 137х69 метрів;
- 127 колон, що утворюють 2 ряди.
Всередині споруди було безліч статуй відомих скульпторів Скопаса й Праксителя, а також велика кількість картин, зокрема зображення полководця Олександра Македонського в образі бога Зевса.
Ця версія Храму Артеміди була надзвичайно розкішно оздоблена. Саме її буде названо одним із чудес світу.
«Я побачив стіну величного Вавилона, по якій іде дорога для колісниць, і статую Зевса біля Алфея, і висячі сади, і Родоського колоса, і величезну працю високих пірамід, і обширну гробницю Мавсола; але коли я побачив дім Артеміди, що здіймається до хмар, ці інші дива втратили свій блиск, і я сказав: “Ось, крім Олімпу, Сонце ніде не бачило нічого настільки величного.»
Цитата з записів Антіпатра Сідонського.
Сам храм був відокремлений від влади міста й являв собою самостійну одиницю, якою керували жерці. Так, споруда часто слугувала притулком для переслідуваних людей.
Загибель святилища
Храм простояв близько шести століть. Його руйнування пов’язують із розвитком і поширенням християнства — релігії, що вела боротьбу проти язичницьких богів.
У 391 році в Римській імперії, на території якої розташовувався храм, заборонили поклоніння язичницьким богам, зокрема й Артеміді. Згодом мармур, з якого було зведено споруду, знадобився для інших будівель. Так, протягом кількох років храм розібрали по частинах.
Внутрішнє оздоблення, статуї, картини, скульптури більше нікому було охороняти. Храм був розграбований.
Археологічні розкопки
Образ Храму Артеміди було відображено в багатьох працях давніх мандрівників і істориків, зокрема в творах Плінія Старшого та Плутарха. Згадки можна знайти й у Новому Заповіті. Ці письмові докази існування храму не давали спокою вченим. Тому в 1850-х роках Британський музей почав планувати експедицію для пошуків священного місця. Довго не могли знайти відповідь на запитання, де саме розташований храм Артеміди.
Керівником був обраний британський архітектор і археолог Джон Вуд. У 1866 році на території сучасної Туреччини він розкопав давню табличку, в якій згадувалося про перевезення реліквій із храму Артеміди. Йдучи по сліду, він натрапив на одну з мармурових стін. У 1869 році на цьому місці розпочалися масштабні розкопки.
Під товстим шаром землі та глини завтовшки 20 футів було виявлено фундамент. Також вдалося розкопати кілька скульптур, які зараз експонуються в Британському музеї.
Розкопки продовжилися і на початку XX століття. Експедиція, окрім давніх статуй, знайшла також скарб, що складався з понад тисячі різних предметів. Серед них були золоті монети, датовані VII століттям до н.е.
Храм Артеміди у наш час
У наш час не існує жодних сумнівів щодо існування храму Діани завдяки виявленому під час розкопок фундаменту. Практично всі реліквії були вивезені з Туреччини для їх збереження.
Храм Артеміди сьогодні являє собою мізерну частину своєї колишньої величі. На пагорбі, де колись височіло диво світу, зараз стоїть самотня мармурова колона, відновлена з знайдених уламків. Це місце є однією з пам’яток сучасної Туреччини.
У Британському музеї також є Ефеська зала, присвячена предметам, знайденим під час розкопок храму Артеміди.
Храм богині Артеміди у сучасній культурі
Храм богині Артеміди в Ефесі фігурує в кількох фільмах і комп’ютерних іграх, зокрема таких, як:
- Художній фільм 2002 року «Герострат»
- Документальний фільм 1994 року від Discovery «Сім чудес світу»
- Документальний фільм 2002 року «Великі чуда світу»
- Комп'ютерна гра "Civilization V";
- Настільна гра "Сім чудес світу".
