Єгипетська Книга мертвих – це один із символів Давнього Єгипту поряд зі Сфінксом, пірамідами в Гізі, гробницями з муміями фараонів. Уми вчених усього світу збентежені загадками, які приховує в собі цей пам’ятник давньої цивілізації.
Книжка мертвих Єгипту – що це?
Вчені люблять давати такі гучні назви, як «Книга мертвих», різним артефактам минулого. Насправді Єгипетська «Книга мертвих» — це зовсім не книга.
Розпочаті ще в XIX столітті великі розкопки на території Єгипту дозволили знайти в різних гробницях поховальні згортки папірусів із текстами й малюнками стародавньою мовою, які розповідають про таємницю переродження. Сукупність цих знайдених писань і є «Книга мертвих» Єгипту.
Самі давні єгиптяни називали ці релігійні тексти «Перет ем херу», що дослівно перекладається як «Ізречення виходу в день». Термін «Вихід у день» фактично означає переродження або оновлення.
Стародавнє царство
Історія появи «Книги мертвих» як однієї з важливих частин життя давніх єгиптян бере свій початок в епоху Стародавнього царства (бл. 2350-х рр. до н. е.). Це пов’язано з тим, що в той час в Єгипті остаточно закріпився культ богів. Єгиптолог із Франції Г. Масперо виявив у гробниці фараона Уніса стіни, вкриті різними формулами та текстами. Їх назвали «Текстами пірамід». Надалі аналогічні записи були знайдені в пірамідах інших фараонів тієї ж епохи.
При цьому ці тексти вважалися великою честю і були доступні лише верховному правителеві, жодних свідчень того, що таємниця переродження надавалася звичайним людям, не знайдено.
Середнє царство
У цю епоху (кінець II тис. до н. е.) тексти супроводжували в інший світ не лише фараонів, але й їхніх підданих. Було виявлено безліч рукописів на внутрішніх частинах саркофагів звичайних людей. Ці написи назвали «Текстами саркофагів».
В той же час, єгиптян ховають з «Книгою Двох Доріг» — ілюстрованим текстом, який є своєрідною картою для померлого у світі мертвих. Згодом усі ці книги будуть об’єднані.
Нове царство
В епоху утворення єдиної єгипетської держави змінюються й релігійні обряди. На зміну наскельним текстам приходять писання на папірусах.
Нові рукописи багато запозичують із давніх «Текстів саркофагів», але водночас містять і нові розділи. Саме письмові пам’ятки, що датуються приблизно 1500–1000 рр. до н. е., нині відомі нам під назвою «Книга мертвих». Тепер ці сувої, написані на папірусі, може дозволити собі будь-який єгиптянин.
За значенням давньоєгипетська «Книга мертвих» відрізняється від «Книг пірамід» і «Текстів саркофагів» передусім позицією богів і померлого.
У центрі текстів ставлять Осіріса – бога підземного царства, та інших божеств, які скоріше є неупередженими суддями, що вирішують долю померлої душі. Тоді як раніше померла людина мусила перемагати і вселяти страх у богів, проходити інші випробування.
Структура Давньоєгипетської Книги мертвих
Книга мертвих постає перед нами як великий збірник різних текстів. Її досить складно зрозуміти, оскільки структура цих писань непривична для сучасників.
Для систематизації та кращого розуміння Книги мертвих її глави можна поділити на 3 види:
- Молитви давнім богам у формі пісень і гімнів;
- Заклинання та спеціальні формули, що допомагають померлим пережити суд;
- Описання ритуалу поховання людини.
Кількість і розмір глав безпосередньо залежали від заможності замовника. Як ми вже знаємо, в епоху Нового царства «Книгу мертвих» могли дозволити собі не лише фараони, а й звичайні люди. Однак виготовлення індивідуального папірусу — справа затратна для Стародавнього Єгипту. Тому найбільш змістовні джерела «Книги мертвих» були знайдені в гробницях правителів і багатіїв.
Різні версії «Книги мертвих» складалися не лише з текстів, а й містили малюнки, з якими в більшості людей асоціюється Стародавній Єгипет.
Зміст книги
У більш пізній час, при складанні текстів для «Книги мертвих» було використано певний загальний варіант, що дозволило в XX столітті німецькому вченому-єгиптологу Р. Лепсиосу та французу А. Море скласти нумерацію глав. Він робив це на основі варіанта Книги, що належить до Птолемеївської епохи, I століття до н. е.
За цією теорією, зміст «Книги мертвих» виглядає таким чином:
- Глави 1-16 присвячені похоронній процесії, включають піснеспіви про переродження і гімни Богу Сонця;
- Глави 17–63: опис відродження людини;
- Глави 64–129: людина перетворюється на божество, пізнає таємниці, опис суду;
- Глави 130–162: тексти, які прославляють і дають захист померлому;
- Глави 163–193: додаткові глави різного змісту.
У більш давніх джерелах ці глави перемішані. У більш пізніх представлені максимум 193 глави. Водночас майже ніхто, окрім фараонів, не міг дозволити собі настільки великі папіруси, тому в гробницях людей знаходять сувої з набагато меншою кількістю ієрогліфів.
Читайте також:
Основні положення книги мертвих
Основні ідеї, які відображені в главах «Книги мертвих», добре висвітлені в праці британського археолога Ернста Альфреда Волліса Баджа «Єгипетська книга мертвих», який переклав з єгипетської мови велику частину дійшлих до нас текстів.
У текстах Книги розповідь ведеться про потойбічний світ Дуат, куди після смерті відправляються померлі люди. Уявлення єгиптян схоже на ідеологію в християнстві та ісламі, але відрізняється від буддизму. У буддизмі смерть – це нове народження, в той час як Давній Єгипет вважав це випробуванням усього життя. Як і в християнстві, присутнє згадування суду як органу, який вирішить долю померлого.
У Дуаті померлому повинні допомогти магічні заклинання, що забезпечують захист. Третя частина «Книги мертвих» присвячена саме їм. Під час поховання рідні та близькі залишали єгиптянам амулети і читали захисні символи, які мали допомогти людині в потойбічному світі.
Дуат уявляє собою закольцьоване величезне простір, поділене на два рівні, своєрідний рай і пекло.
Смерть у уявленні єгиптян – це зло, яке можна перемогти. Першим, хто зміг воскреснути, був бог Осіріс, який тепер вирішує долі людей, здійснюючи суд.
Сцену суду Осіріса було знайдено на багатьох папірусах. Тут фігурують терези, які визначають, чи гідна душа людини переродитися. На терезах Тот і Анубіс зважують елемент життя – серце померлого. На іншу чашу терезів кладеться перо богині Маат.
Якщо серце було важче за перо, то це означає, що людина сповнена гріхів і має бути покарана. Його з’їдало чудовисько на ім’я Аммат. Для того, щоб пройти це випробування, потрібно було просити покаяння і відпущення гріхів у верховного бога:
«Слава тобі, великий боже, володарю правди. … Я знаю тебе, я знаю твоє ім’я, я знаю імена 42 богів, які живуть, чатуючи на злодіїв. Я приніс правду, я відігнав неправду. Я не творив несправедливого … Я не робив зла. Я не вбивав. Не зменшував хлібів, не зменшував їжі богів, не виривав заупокійних дарів. Я чистий.»
Цитата зі 125 розділу.
Книга мертвих у культурі та науці
Світ Давнього Єгипту – це дуже популярна тема в кінематографі ще з початку XX століття, а також в комп’ютерних іграх жанру квест. Фільми та ігри, в яких фігурує Єгипетська «Книга мертвих»:
- Фільм "Боги Єгипту";
- Фільм "Тутанхамон: Прокляття гробниці";
- Фільм "Загадки Сфінкса";
- Фільми серії "Мумія";
- Фільм "Піраміда";
- Фильм «Цар скорпіонів»;
- Гра ASSASSIN’S CREED: ORIGINS;
- Гра SPHINX AND THE CURSED MUMMY;
- Гра TITAN QUEST;
- Гра TOMB RAIDER: THE LAST REVELATION та ін.
Тексти «Книги мертвих» досі перекладаються, оскільки мова давніх єгиптян дуже двозначна. Найвідоміший переклад – це праця Баджа «Книга мертвих». Також більш сучасні переклади опублікували в 1970-х рр. Т. Аллен і Р. Фолкнер. У той же період під егідою Академії наук і мистецтв Німеччини німецькі вчені почали збирати та перекладати всі відомі тексти «Книги мертвих», що відображено в численних працях істориків-єгиптологів.
