Ракшаси — це демони-людожери або просто злі духи в індуїзмі та буддизмі. Якщо це жінки, то слово змінюється на «ракшасі».
Чи можна стати ракшасом?
Грішники стають ракшасами в наступному житті як покарання за минулі гріхи. Також є згадки в епосі Рамаяна, що вони були створені богом Брахмою для охорони води, а їхній потворний вигляд мав лякати ворогів. Існує й міф про те, що вони були нащадками Пуластьї та Нірріті (богині руйнування).
У Рамаяні столицею ракшасів називається місто Блискуча Ланка. Ця столиця вражала уяву: багатоповерхові палаци, розкішні сади, фонтани, демони, що літали повсюди на своїх колісницях.
Вважалося, що стати ракшасом можна кількома способами. Один із великих богів (Індра, Брахма) міг у гніві перетворити будь-кого на демона; те саме міг зробити й цар Кубера. Також можна було стати ракшасом, вчинивши тяжкий гріх — наприклад, убити корову, якщо ти брахман, або вбити брахмана, якщо ти звичайна людина.
Зовнішність ракшасів
Їх зображають у вигляді чудовиськ, здатних змінювати форму, з двома отруйними іклами, що стирчать угору, чорною шкірою, отруйними гострими кігтями; часто їх малюють як таких, що ненаситно пожирають людське, кінське або гниле м’ясо; з червоними палаючими очима й волоссям, які п’ють кров, зачерпуючи її долонями або людським черепом (тут є схожість із вампірами).
Їхній справжній вигляд був доволі огидним. Вони були відомі як майстри ілюзій і могли надати собі будь-якої подоби, яка була їм вигідна.
Здавалося б, з таким умінням тільки й робити, що зводити людей з розуму, перетворюючись на юних дів і викрадаючи чоловічі серця, але зазвичай у них чоловіча природа, і вони так не чинять. Навпаки, навіть розповідали, що ці істоти набирають вигляду звабливого чоловіка й заводять цілий гарем коханок.
Читайте також:
Походження ракшас
Ракшаси, за однією з легенд, виникли з дихання Брахми, коли той спав. Щойно це сталося, демони були настільки охоплені жагою крові, що почали пожирати самого творця. Тоді Брахма закликав на допомогу Вішну, вигукнувши: «Rakshama!» (із санскриту — «захисти мене»). Саме звідси й походить назва — ракшаси. В індуїзмі вони вважаються втіленням усіх темних сил — невігластва, лінощів, гніву тощо. На Шрі-Ланці їх сприймають як древній міфічний народ.
У японському буддизмі їх називають дзікі-нінкі — це дух, що пожирає людські трупи. Ним стає людина після реінкарнації як покарання за скоєні за життя гріхи.
Ракшаси поділяються на три типи:
- Безневинні духи лісу — якші, хранителі природи. Їх зображають або як грізних воїнів, або як вродливих дівчат.
- Вороги богів.
- Демони — ті, що оживляють мерців, нападають на благочестивих і загалом завдають шкоди.
Шкода, яку можуть принести ракшаси:
- Вони заважають проведенню жертвоприношень. Тоді проти них закликають Агні — бога вогню.
- Оскверняють могили.
- Завдають різноманітних проблем священникам.
- Намагаються забрати дитину у вагітної.
- Намагаються вселитися в людину, коли вона їсть або п’є; якщо їм це вдається, вони розривають їй живіт зсередини.
- Лякають людей, влаштовуючи танці навколо житла. Можуть довести до божевілля.
- Перетворюються на птахів, літають небом. Змінюють вигляд за бажанням, можуть обернутися на кого завгодно.
Володар ракшасів — Кубера. Це бог, що уособлює сили підземного світу. Переміщується за допомогою летючої колісниці — Вімани, мешкає поблизу гори Кайлас. Поки був людиною, вдавався до суворої аскези, за що Брахма дарував йому безсмертя й подарував острів Ланка (Шрі-Ланку). Зображають його сидячим на білому левові, з тілом жовтого кольору та суворим виразом обличчя; у правій руці тримає знамено перемоги, у лівій — мангуста.
Демони ракшаси в індійському епосі
У «Рамаяні» та «Махабгараті» постають як численна раса людей. Серед них були як добрі, так і злі; хоробрі воїни, експерти в магії та ілюзіях. Вони могли створити таку ілюзію, яка здавалася б реальною всім, хто її бачив.
Ракшаси в Рамаяні
Головний ватажок ракшасів — Равана, король Ланки (Шрі-Ланки), ворог Рами, який викрав його дружину Сіту й забрав до свого палацу.
Молодший брат Равани — Вібхішана. Боровся проти брата, оскільки Брахма дарував йому благий стан розуму. Коли невидимі демони прокралися до табору Рами, саме Вібхішана помітив їх і зробив видимими. Після перемоги він став королем Ланки.
Кумбхакарна — ще один брат Равани. Як і всі ракшаси, мав ненаситний апетит і був майстром ілюзій.
Також існує уривок, що підтверджує: люди можуть ставати ракшасами. Рама та Лакшмана закопують у землю ракшаса Вірадху, якого не можна було вбити зброєю. Після цього над його могильним насипом з’явився гандгарва, який розповів, що став демоном через прокляття Кубери.
Друга історія розповідає про те, що коли Рама спалив ракшасу Кабандху, з полум’я з’явився гандгарва, перетворений ударом Індри.
У Махабгараті, буддійській міфології та культурі джайнів
Бгіма вбив Хідімбу — у книзі його описують як жорстокого канібала з великими зубами.
Гхатоткача — герой, син Бгіми.
Бакасура — канібал, змушував мешканців сусіднього села приносити йому їжу та людські жертви. Коли селяни черговий раз доставили йому припаси, Бгіма напав на нього й убив.
Кірміра — брат Бакасури, майстер ілюзій, канібал. Його також переміг Бгіма.
Джатасура — підступний ракшаса, що прикидався священнослужителем. Його теж здолав Бгіма.
У буддійській міфології
У Сутрі Лотоса є діалог між Буддою та дівчатами-ракшасі. Вони клянуться захищати буддійське вчення. Знають особливі молитви для оберігання віруючих.
У міфології джайнів
Згідно з джаїнською літературою, ракшаси — це цивілізований народ вегетаріанців із роду Відьядхара, що цілковито відрізняється від уявлень в індуїзмі.
Ракшаси в архітектурі та масовій культурі
Ангкор — священне місто, що будувалося з IX по XV століття, величезний храмовий комплекс у Камбоджі. У барельєфах камбоджійського храму трапляються зображення демонів, які б’ються з мавпами на Ланці. Ці рельєфи були створені у XII столітті й зображають битву ватажка Равани з десятьма головами й двадцятьма руками, верхи на істоті — суміші коня, лева та птаха.
В аніме «Ракшаса — вулиця демонів» у місті існує вулиця, на яку важко потрапити — там мешкають найзліші демони.
У романі Роджера Желязни «Князь Світла» ракшаси — раса, що колись жила на нашій планеті; вони безтілесні й заздрять людям, у яких є фізичне тіло.
У грі Dungeons & Dragons ракшаси — істоти, схожі на тигрів.
Відмінності між асурами та ракшасами
Із самого початку в індійській міфології не існувало поділу істот на світлих і темних — асурами називали всіх, хто володів магічними силами. Асурами називали навіть усіх богів. Проте вже до XIII століття в Атхарваведі Індру називають переможцем асурів. Саме з цього моменту починається розподіл на асурів і девів.
Назва асура означає: той, хто не п’є божественного напою сура. Є міф про збовтування океану богами, коли з нього з’являється посудина з сурою (або сомою). Деякі боги випили цей напій, але були й такі, хто не став. Їх і почали називати асурами.
У чому ж різниця між асурами й ракшасами?
І ті, й інші — демони, але різниця між ними є. Основна відмінність у тому, що асури живуть під землею або в потойбічному світі, а ракшаси — у світі людей. Асури шкодять богам і напівбогам, а ракшаси — людям.
Читайте також:
Як вбити ракшаса?
Багато свідчень із Рамаяни й Махабхарати про те, що ракшаси — магічні істоти, і вбити їх може тільки особлива людина, сильна духом, якій боги дали якусь особливу зброю, або інший демон, рівний за силою й хитрістю, як Равана з луком, який йому подарував сам Шива. Він натягує тятиву, і стріла вбиває ціле військо з ракшасами. Потім сам володар загробного світу Яма разом зі смертю не можуть побороти Равану, бо йому було даровано безсмертя самим Прародителем богів — Брахмою. Так, ні Яма, ні сама смерть, ні час не змогли побороти його.
У Рамаяні теж трапляються історії про те, що вбити ракшаса важко, але якщо вдається, то зазвичай з’являється душа того, кого прирекли на муки, зробивши ракшасом за якісь провини. Переважно їх описують як безсмертних, але знаходяться герої або зброя, здатні їх уразити.
Фото ракшаси
