Лернейська гідра та Авгієві стайні — найвідоміші з подвигів Геракла. Багатоголове чудовисько міцно увійшло в європейську культуру як символ біди, проблеми або завдання, яке стає складнішим при спробах з ним впоратися. Гідра зайняла трагічне місце в долі Геракла, погубивши його навіть після власної смерті. Усе це вирізняє другий подвиг Геракла — перемогу над Лернейською гідрою — серед інших дванадцяти подвигів.
Опис Лернейської гідри
У грецькій міфології гідру описують по-різному. Класичним вважається опис чудовиська з тілом змії та дев’ятьма головами дракона. Проте зустрічаються й інші варіанти зовнішності цієї потвори:
- Тіло та лапи були собачими, а голови — зміїними.
- Голів було 7, 10, 50 або 100.
- Тіло й хвіст належали крокодилу.
- Зміїне тіло з крокодилячими лапами та драконячими головами.
Одна з голів чудовиська була безсмертною. Різні версії легенди наділяли цим властивістю центральну, одну з крайніх або випадкову голову.
Лернейська гідра була одним із багатьох давніх чудовиськ, породжених Тифоном і Єхидною. Вона прожила довше за всіх своїх братів і сестер, яких у різний час знищували великі герої. Змія поселилася біля міста Лерна, на честь якого й отримала назву. Вона жила на болотах і періодично виходила на полювання в околиці міста. Вона викрадала худобу, а її отруйне дихання і важке тіло знищували посіви. Місцеві жителі не могли з нею впоратися — ті, хто наважувався відкрито атакувати Лернейську гідру, гинули від її отруйного дихання.
Подвиг Геракла: початок
Геракл перебував на службі у царя Евріфея. За легендою, Евріфей був дальнім родичем великого героя і дуже заздрив його силі. Саме до нього боги послали Геракла, коли той скоїв злочин — убив власних дітей і підпалив дім. Незважаючи на те, що його вела безумність, насланa Герою, боги вирішили, що Геракл повинен пройти очищення за вбивство, інакше йому не місце серед героїв. Йому було призначено виконати десять будь-яких доручень Евріфея.
Евріфей призначив Гераклу другим подвигом убити Лернейську гідру. Він наказав це зробити одразу після завершення першого подвигу — перемоги над Немейським левом. Геракл прийшов до царя у шкурі вбитого чудовиська, через що Евріфей жахнувся і наказав більше не приносити до палацу такі трофеї.
Читайте також:
Перша спроба вбити гідру
Геракл вирушив на боротьбу зі стародавнім чудовиськом не один. З ним поїхав його племінник і друг Іолай. Його батьком був брат-близнюк Геракла — Іфікл, який не був сином Зевса і вважався слабким та хворобливим. Іолай керував колісницею, поки Геракл готувався до битви. Він мав чекати Геракла в гаю біля боліт і допомагати везти додому трофеї.
Чудовисько не поспішало виходити зі свого лігва, і Геракл вирішив його витягти. Він розжарив стріли і почав пускати їх у печеру, де жила гадина. Строли майже не пробивали шкіру гідри, але завдавали їй болю. Розлючене чудовисько наважилося на бій і виповзло з печери. Від його дихання Геракл уникнув (за іншою версією — захистився шкурою Немейського лева) і наступив на тіло змії.
Потім герой почав бити палицею по головах чудовиська, але смерть не приходила до гідри. На місці кожної відрубаної голови виростали дві нові, і вони продовжували нападати. Хвіст гідри обвив Геракла за тулуб і тягнув його в трясовину. На допомогу гадині прийшов величезний рак — він схопив Геракла за ногу і заважав боротися.
Допомога Іолая
Іолай бачив, як борються Геракл і Лернейська гідра, і зрозумів, що без його допомоги герой не впорається і загине. Тоді він вирішив вбити рака і підпалити болото, щоб налякати гідру. Трясина загорілася, полум’я перекинулося на гай, де чекав Іолай, але чудовисько залишилось на місці.
З палаючого дерева Іолай зробив факел, яким припікав шиї на місці відрублених голів. Скільки б голів у гідри не було, у грецькій міфології бій закінчився не на її користь. Іолай і Геракл відрубали і припікали всі, крім однієї. Останню безсмертну голову герої прижали величезним каменем і закопали. Тіло вони розрубали на шматки, щоб чудовисько не могло звільнитися.
Поки гадина мучилася, Геракл зібрав її отруйну жовч. Це був найсильніший яд на землі, і він змастив ним свої стріли. У наступних подвигах це допомогло йому перемогти і зберегти життя.
Реакція Еврісфея на вбиту Гідру
Геракл і Іолай принесли Евріфею одну з відрублених голів гідри. Цар знову прийшов у жах і вигнав героїв із палацу. Він відмовився вважати перемогу над гідрою подвигом — у міфології це один із ранніх прикладів несправедливості правителя. Причиною відмови він назвав те, що Геракл виконав подвиг не сам, а з допомогою Іолая. Одразу ж Евріфей видав нове завдання — вигнання Стійфалійських птахів.
Завершення історії: як отруйна жовч вбила Геракла
Минуло багато років після того, як Геракл здійснив свої подвиги. Він одружився з прекрасною Деянирою, і подружжя разом їхало до свого нового дому. По дорозі їм зустрілася річка (різні джерела називають різні річки, зокрема Ніл). Кентавр Несс запропонував допомогу у переправі. Він перевіз на собі Деяниру, а коли вийшов на берег, спробував втекти з нею на спині. Геракл побачив це і вбив Несса стрілою, змазаною отрутою Лернейської гідри.
Перед смертю кентавр передбачив Деянирі, що одного дня чоловік охолоне до неї. Щоб цього не сталося, дівчина має зібрати кров кентавра, поки вона не вбралася в землю, а коли помітить, що Геракл розлюбив її — змазати кров’ю його одяг.
Через багато років так і сталося — Геракл полюбив іншу, а Деянира подала йому одяг, змазаний кров’ю Несса. Але в крові був яд із черева Лернейської гідри, і він спричинив герою нестерпні муки.
Геракл наказав звести похоронний багаття і зійшов на нього. У цей момент з’явився Зевс (за іншими версіями — Афіна або обидва разом) і забрав сина на Олімп, зробивши його богом.
Лернейська гідра в культурі
Увічнювати Лернейську гідру в мистецтві почали ще в Давній Греції. Зазвичай зображали її бій із Гераклом і поразку, або саму гідру. Закріпилося зображення з сімома або дев’ятьма головами, одна з яких обов’язково дивиться вниз. Уже тоді чудовисько уособлювало хаос і зло, а перемога над ним — це перемога мудрості над беззаконням. Цей символ можна зустріти на фресках, статуях і монетах — давні греки добре знали, хто така гідра в міфології, і часто використовували цей символ.
Лернейська гідра надихнула на створення картин художників Відродження. Її зображали грізною, але нерозумною силою, яку підкорив і переміг великий герой. Європейські картини з подібним сюжетом:
- Геркулес і гідра, Антоніо дель Поллайоло;
- Геракл і Лернейська гідра, Лукас Кранах Старший;
- Геракл та гідра, Гвідо Рені.
За часів великих суспільних змін цей сюжет став особливо популярним, закликаючи прогресивних людей боротися з мракобіссям і дурістю. Цей ідеологічний прийом використовували ще художники Стародавнього Риму часів Максиміана. Гідру зображали як символ ранніх християн, а Геракла — як переможця цього чудовиська.
Читайте також:
Гідра у науці
Морська гідра — тварина класу кишковопорожнинних. Ці істоти мають примітивну будову і абсолютно нешкідливі для людини. На честь грізного чудовиська їх назвали через здатність до регенерації. Будь-яка частина тіла морської гідри може вирости у повноцінну особину. Встановлено, що вона може відновитися навіть з 1/200 частини свого тіла.
Небесне «фото» гідри з міфології — сузір’я з такою ж назвою. Його можна спостерігати в Північній і Південній півкулях. В Україні найкращий час для спостереження Гідри — лютий–березень. Це найбільше сузір’я на небі. Поруч із ним розташоване інше сузір’я — Рак. Це одне з зодіакальних сузір’їв, назване на честь величезного рака, який схопив Геракла.
