Вампір (vampire) – в європейській міфології живий чоловік або покійник, який висмоктує кров у своєї жертви. Інша назва – вурдалак, упир. Цей міфологічний персонаж володіє надприродними можливостями – наводить на людей сон, може перетворюватися на кажана, керує поведінкою тварин тощо. Виходить на полювання переважно вночі. Для людини зустріч із вампіром однозначно небезпечна.
Вампір у міфології різних народів
Вампіри – досить відомі й часто згадувані в міфології різних народів персонажі. Чи існують вампіри в тому вигляді, як вони описуються в фольклорі, досі залишається загадкою, але образ мерця, що блукає вночі в пошуках жертви, зустрічається як у фольклорі, так і в художніх творах окремих письменників і поетів. Прообраз упирів можна знайти не тільки в європейській міфології:
- у шумеро-аккадській міфології, витоки якої датуються ще IV тисячоліттям до нашої ери, згадуються акшари – кровосисні демони жіночої статі, що полюють на вагітних жінок і немовлят;
- у Вавилоні були відомі демони, яких називали Лілу. Вони також полювали вночі на жінок та їх маленьких дітей;
- у міфології давніх вірмен відоме створіння даханавар – упир, що володарює сотнями долин. Він нападає в темряві на чужинців, які вторглися на його землі, однак не чіпає місцевих жителів;
- в Індії розповідають про духів під назвою ветали, які вселялися в мертвців і оживляли їх, після чого ці персонажі мучили людей;
- у Китаї відомі цзяньші – оживші трупи, які пересуваються стрибками, витягнувши вперед руки. Вночі цзяньші нападають на живі істоти, забираючи в них життєву енергію;
- У народностей Філіппін є легенди про мананангалах – злісних створінь з огидним зовнішнім виглядом, зазвичай жіночої статі. Вночі їхнє тіло розділяється на дві половини: у верхньої виростають крила з перетинками, а нижня залишається нерухомою. Після трансформації створіння вирушає шукати жертву, щоб випити її кров;
- у інгушів та чеченців, ще до прийняття ісламу, при язичницькій вірі згадувалися убури – духи, які вселялися в мертвих тваринах, які згодом пили людську кров.
Читайте також:
Також прообрази вурдалаків згадуються й у грецькому фольклорі, в античності. У Давньому Римі були описані птахи, що живилися людською кров’ю, які називалися стрикси. У Румунії упирів іменували стригоями – це були відьми, що відправляли свої душі на шабаші, а також вселяли їх у мерців, які оживали й пили людську кров. Багато народів описували в міфах і легендах істот, образ яких схожий із вампірами.
Хто такі вампіри?
Однозначних тлумачень, хто такий вампір, немає, оскільки в кожного народу цей міфологічний персонаж наділяється своїми власними особливостями та можливостями. Тим не менш, можна виділити основні риси та ознаки, характерні для вурдалака:
- це створіння, яке не старіє, однак його можна вбити. Вурдалаком може бути людина як за життя, так і після смерті. Окремі легенди про вурдалаків стверджують, що їм може бути понад 1000 років;
- упир живе за рахунок своєї жертви, випиваючи її кров і позбавляючи життєвої енергії, для цього він являється людині уві сні або наяву і кусає свою жертву, найчастіше в шию. Укушена людина втрачає свою силу і швидко згасає. Часто жертва стає залежною від вурдалака, який її вкусив, виконує його накази та побажання;
- люди-вампіри при житті можуть бути пов’язані зі своєю жертвою навіть узами шлюбу. У такому випадку сили жертви будуть повільно виснажуватися, доки зрештою не настане смерть;
- вурдалаки можуть перетворюватися на кажана, а також на інших тварин, найчастіше хижих. Також вони можуть керувати тваринами, збирати їх у зграї та використовувати таку владу для досягнення своїх цілей;
- упирі мають підвищений сексуальний апетит і є відмінними коханцями. Часто вони спокушають свою жертву, після чого кусають її в інтимній обстановці, залишившись наодинці. Також вони мають гіпнотичний вплив на людину;
- єдиної думки щодо місця, де живуть вампіри, немає. Якщо людина стала упирем після смерті, їхнім житлом стає цвинтар або склеп. У такому випадку вурдалак виходить на полювання тільки вночі, а вдень нерухомо лежить у домовині. Якщо ж людина за життя стала вампіром, вона може вдень жити серед людей і практично нічим від них не відрізнятися;
- Характерна ознака вампірів — вони не відображаються в дзеркалі, а також не відкидають тіней від падаючого на них світла;
- жертви вурдалаків після смерті або за життя самі стають подібними істотами – іноді за бажанням кусаючих упирів. Однак ці факти про вампірів суперечливі і не завжди знаходять підтвердження в міфах;
- упирі можуть впливати на погоду, навіюючи на місцевість туман або дрібний дощ. Однак панувати над сонцем вони не в силах.
Багато можливостей та особливостей вампірів були приписані їм у художніх творах, які згодом вплинули на їхній образ загалом, наділивши упирів тими чи іншими певними рисами.
Перший вампір
Величезний вплив на сучасний образ вампірів справив опублікований 1897 року роман ірландського письменника Брема Стокера «Дракула». Він написаний в епістолярному жанрі, що додатково надає йому відчуття правдивості. Окрім цього, в цьому творі дуже детально описуються можливості упирів.
Дракула в романі – волоський господар, що жив ще в XV столітті. Він вирізнявся жорстокістю в правлінні, а крім того займався чорною магією і став першим вампіром. Він має величезну надприродну силу, підкоряючи собі інших вурдалаків і нічних тварин.
Дракула може перетворюватися на пару, на вовка і на летючу мишу. Він вільно прогулюється вечірнім містом, проте не може увійти в будинок, доки його не запросили. Вампір кусає жінок, які потім самі стають упирями, віддає їм накази, годує немовлятами і творить інші жахливі речі.
Історія вампіра Дракули у книзі Брема Стокера закінчується його смертю. Однак згодом його образ неодноразово культивували в інших художніх творах. Його часто називали королем вампірів і приписували йому владу над усіма іншими упирями світу.
Який вигляд має вампір?
Зовнішність упирів може відрізнятися в різних легендах і повір’ях. Це залежить від місцевості, в якій поширені повір’я, образ може змінюватися й залежно від кожного конкретного народного твору. Як же виглядає вампір?
Одні міфи про вампірів містять інформацію, що ці створіння нічим не відрізняються від звичайних мерців, за винятком того, що вони не піддаються розкладанню. Також у них продовжують рости нігті й волосся, що з часом робить їхній вигляд доволі лякаючим.
В інших фольклорних творах вампіри набрякають після смерті, але також не піддаються процесам гниіння. Після того, як вони вип’ють кров у своєї жертви, вони можуть молодшати, зазвичай їхня бліда шкіра стає рум’яною.
Багато вампірів описуються як сексуально привабливі для протилежної статі. У поєднанні з гіпнотичним впливом для них не було проблемою спокусити хлопця чи дівчину, щоб надалі зробити їх своїми жертвами. Багато хто потрапляв таким чином у пастку і закохувався у вурдалаків, які згодом позбавляли їх життя.
У вурдалаків загострені зуби, якими вони проколюють артерію на шиї жертви, з якої потім п’ють кров. Укус вампіра – це дві характерні ранки на шиї жертви, що є тим самим ознакою, за яким визначають, що людина знаходиться під впливом вурдалака.
Вампіри: міф чи реальність
Суперечки щодо того, чи існують вампіри насправді, не вщухають і досі. Причому фактів, які можна трактувати як докази правдивості міфів про упирів, більш ніж достатньо. Проте є й безліч версій, що пояснюють появу подібних повір’їв. Існують різні захворювання, що протікають у важких формах, при яких з’являються “симптоми вампіризму”.
Клінічний вампіризм
Сучасні психіатри виділили хворобу, яку назвали «клінічним вампіризмом». Також її називають синдромом Ренфілда, за ім’ям персонажа з роману «Дракула». Її симптоми такі, що хворий стає одержимим ідеєю пиття крові у людей або тварин.
В одному з судових процесів 1974 року фігурував якийсь Вальтер Локк, який прокусив одному чоловікові руку, після чого зібрав кров у чашу і випив її. Кілька серійних убивць приблизно в ті ж роки здійснювали ритуали, які дуже нагадують поведінку справжніх упирів – вони позбавляли своїх жертв життя, після чого пили їхню кров. Після затримання преса називала їх не інакше як вампірами.
Хвороби та патології
Деякі хвороби та патології могли сприяти виникненню міфів про вурдалаків. Їхній перебіг справді дуже нагадує сюжетні лінії багатьох легенд, а також створює всі передумови для виникнення віри, що вампіри в реальному житті існують.
Окремі вчені оцінюють спалахи туберкульозу як підґрунтя для міфів про вурдалаків. У цьому випадку хвора людина поступово втрачала сили й заражала своїх близьких. Згодом заразитися могли всі близькі цієї людини. Оскільки люди мали сильний емоційний зв’язок із померлим, він нерідко являвся їм уві сні. Всі ці ознаки дуже нагадують легенди, в яких упир приходить до своїх родичів і відбирає в них життєву силу, буквально тягнучи всю сім’ю за собою в могилу. У середньовіччі такі випадки могли бути беззаперечним доказом існування вампірів.
Іншою такою хворобою був сказ, який цілком міг породити ствердну відповідь на питання, чи існують вампіри насправді. Докази в цьому випадку справді дуже переконливі: хвороба вражає нервову систему людини, після чого заражена особа може поводитися неадекватно, агресивно стосовно оточуючих; на пізніх стадіях спостерігається боязнь води та яскравого світла. Вірус передається через слину, тому укушений хворою твариною чи людиною має всі шанси заразитися. Окрім цього, сказ не лікується навіть у сучасності й при прояві симптомів веде практично до стовідсоткової смертності.
Ще однією патологією, яка могла стати переконливим доказом того, чи існували вампіри насправді, є хвороба під назвою порфірія. Це спадкова хвороба, ознаками якої є порушення пігментації шкіри, а також деформація сухожиль. Під впливом сонячного світла шкіра у хворих стає тонкою і вкривається виразками, які руйнують хрящі носа й вух. Навколо рота шкірні покриви всихаються й тріскаються, створюючи ілюзію оскалу й візуально збільшуючи зуби, які внаслідок хвороби також змінюють колір і стають коричневими або червоними. Такі симптоми хворих зрештою призводять їхній зовнішній вигляд до повної відповідності з тим, як виглядають справжні вампіри. Якщо ж врахувати той факт, що природа хвороби довгий час залишалася невідомою, слід визнати, що раніше у тому, чи існують вампіри в реальному житті, ніхто практично не сумнівався.
Вся правда про вампірів: відкриття могил та міфи
Деякі вчені називають ексгумацію могил однією з причин виникнення легенд про вурдалаків. Ексгумацію проводили з метою виявити докази того, що людина після смерті стала упирем. І спостережувана картина могла переконати в тому, що мрець продовжує жити після смерті.
Швидкість розкладання трупів може бути різною – залежно від температурних умов, а також складу ґрунту на кладовищі. Окремі випадки могли навести на думку, що мрець не піддається гниттю й є упирем.
Також під час розкладання всередині тулуба покійника утворюються гази, які створюють тиск на кровоносні судини, і в результаті може скластися враження, що мертвець має рум’яний колір шкіри. Окрім цього, коли гази виходять, може виникати звук, що нагадує стогін. У деяких трупів з тієї ж причини кров витікає з носа або рота, що також може створювати передумови для думки, що мертвий був кровососом. Під час розкладання трупи деформуються, змінюють своє положення, що створює враження, ніби мрець був упирем і рухався в домовині, змінюючи положення тіла.
Усі названі вище спостереження могли призвести до закріплення легенд і міфів про вурдалаків і їхнє потойбічне життя. Окрім цього, саме такі ознаки описуються в низці історій і задокументованих випадках, у яких людей звинувачували в вампіризмі.
Чого бояться вампіри?
Хоча вурдалаки володіють надприродними здібностями та нелюдською фізичною силою, у них є й слабкі сторони. Ці створіння настільки популярні в міфології, що можна сказати: усе про вампірів уже давно відомо, зокрема засоби та заклинання, а також ритуали, які їх лякають:
- упирі не переносять часник і його запах. Цю рослину часто застосовують як оберіг від вурдалаків;
- упирі бояться святої води, яка залишає на їхній шкірі опіки. Також вони не можуть пересікати текучу воду, крім як на заході сонця;
- щоб убити вампіра, йому потрібно вбити осиковий кілок у серце. Іноді разом із цим упирю відрубували голову;
- у циган є повір’я, що вурдалаку в рот необхідно покласти шматочок сталі, а також проколоти його серце сталевими голками;
- для вбивства упиря йому ноги проколювали кілками з глоду, їх також вганяли в пагорб над могилою;
- захистом від вампіра був накреслений крейдою на підлозі круг, всередині якого людина була в безпеці;
- вампіри боялися сонячних променів, які обпалювали їхнє тіло. Також із півнячим співом вони мали повернутися до своєї могили;
- для того, щоб умертвити вурдалака, його тіло спалювали;
- труну з вампіром прострілювали кулею. Якщо вона не проходила навиліт, тіло спалювали, а попіл змішували з водою й часто як засіб від вампіризму давали родичам померлого.
Ряд заходів був спрямований на те, щоб уникнути появи вурдалака. А от способи, як викликати вампіра, могли бути найрізноманітнішими. Ним міг стати нехрещений чоловік, померлий насильницькою смертю, людина з вираженим дефектом зовнішності, наприклад, із заячою розщелиною губи або хвостом, дитина вагітної жінки, на яку подивилася відьма або дорогу якій перебігла чорна кішка. За деякими повір’ями, привернути вампіра могла навіть довго лежала в домі гарбуз або диня.
Хоча боротьба з вампіром і була нелегкою, у людини були всі шанси вийти з неї переможцем. Достатньо було знати способи, якими можна було вбити упиря.
Читайте також:
Тату вампіра: значення малюнка на тілі
Упирі зображуються на тілі не лише через їх ефектний вигляд. З урахуванням міфології цих створінь, такий малюнок може означати, що його носій віддає перевагу нічному способу життя, висипаючись удень. Також тату вампір може свідчити про те, що людина живе за рахунок інших, буквально паразитує на оточуючих – це можуть бути як матеріальні засоби, так і позитивні емоції, здібності жертви, її час. Малюнок упиря може натякати на відчуття влади та особливих здібностей людини, володіння значною силою.
Тату укус вампіра говорить про те, що людина пройшла переродження: у неї змінилися цінності після якоїсь події в житті, яку й символізує зображений укус. Не факт, що ці зміни були позитивними, оскільки упир у міфології завжди є небезпечним для людини.
Все про вампірів: фільми з цими персонажами
Упирі дуже часто виступають головними антагоністами в фільмах жахів. Про них знято безліч кінострічок, зокрема й комедій, драм, бойовиків. Ось лише деякі фільми з величезного списку:
- Ван Хельсінг (2004). Фільм про вампіра Дракулу, який прагне оживити своїх дітей, що народжуються мертвими. У стрічці можна побачити й інших не менш відомих персонажів: Франкенштейна, перевертнів тощо.
- Дракула (1992). Фільм, знятий за однойменним романом Брема Стокера, дуже близький за сюжетом до першоджерела.
- Від заходу до світанку (1996). Фільм режисера Роберта Родріґеса про бар, де зведених обставинами пастора з родиною та злочинців чекають незвичайні пригоди в придорожньому закладі.
- Ніч страху (2011). До сусіднього будинку випускника на ім’я Чарлі заселяється вампір, про що йому намагається повідомити друг, але школяр відмовляється вірити — принаймні спочатку.
- Ніч страху 2 (2013). Головний герой не здогадується, що в сусідського упиря була сестра, з якою йому й належить битися.
- Вурдалаки (2017). Екранізація роману Олексія Толстого «Сім'я вурдалака». Фільм про протистояння могутнього упиря і монаха Лавра.
- Блейд (1998). Напівлюдина-напіввампір Блейд винищує кровопивць за те, що ті вкусили його матір під час вагітності. Дії месника приводять його до вищої еліти чистокровних вампірів.
- Інший світ (2003). Розповідає про багатовікове протистояння вампірів і перевертнів.
- Королева проклятих (2002). Вампір на ім'я Лестат пробуджується після довгого сну, почувши музику сучасного світу, і вирішує заявити про себе та вампірів загалом усьому світу.
- Штам (2014 серіал). На борту літака, що прилетів з Німеччини, виявляють близько двохсот трупів і лише чотирьох тих, хто вижив. Тіла, поміщені до моргу, якимось чином зникають, а світ зіштовхується зі стародавньою загрозою.
- Сутінки (2008). Белла переїжджає від матері до батька. У новій школі вона знайомиться з родиною вампірів, один із яких, на ім’я Едвард, має до дівчини особливу прихильність.
- Щоденники вампіра (2009 серіал). Події розгортаються у невеликому містечку навколо молодої дівчини та двох вампірів, які закохуються в неї, бо вона їм когось нагадує.
- Воїни світла (2009). Після глобальної епідемії майже все людство перетворилося на вампірів, а самих людей залишилося близько 5% від усього населення. Джерела крові невдовзі вичерпаються, і вампірам необхідно щось вжити.
- Нічний дозор (2004). У сучасній Москві триває боротьба між темними і світлими силами.
- Інтерв’ю з вампіром (1994). Вампір на ім’я Луї доживає до наших днів і вирішує розповісти свою історію одному репортеру.
- 30 днів ночі (2007). На Алясці починається тридцятиденна полярна ніч, і саме в цей час вампіри вирішують напасти на місто.
Вампірам присвячено безліч літературних творів, картин художників, ігор і пісень. Цей міфологічний образ дуже часто слугує натхненням для творчих людей.
Чи існують вампіри у наш час?
Хоча багато людей вважають міфи про вампірів не більше ніж марновірством, існують і сучасні напрями в культурі, які ставляться до цього факту доволі серйозно. При цьому важко зрозуміти, що призвело до таких вірувань — художні твори чи реальні факти з життя.
У Мексиці й досі вважається, що існує тварина на ім’я чупакабра, яка п’є кров домашніх тварин, винищуючи цілі їхні поголів’я. Ці ознаки дають підстави віднести цю істоту до вурдалаків.
В африканській країні Малаві у 2000-х роках розгорівся скандал за участю губернатора та інших представників місцевої влади. Жителі звинувачували уряд у змові з вампірами. У результаті натовп до смерті закидав камінням чотирьох осіб.
У Румунії на початку 2000-х років після смерті літнього вчителя, якому виповнилося 77 років, його онучці почали снитися жахіття за участю покійного. Більше того, вона стала відчувати нездужання й слабкість. Члени родини дівчини провели розтин могили, після чого спалили тіло, а залишки попелу змішали з водою та дали випити ослабленій дівчині для зцілення. Хоча поліція й засудила вандалів, призначені судами строки були незначними, що побічно натякає на віру суддів у доцільність проведених дій.
Хоча наш вік і вважається часом технологій та атеїстичних поглядів, міфи про вампірів продовжують жити й передаватися не лише через художні твори, а й з уст в уста. І хто знає — можливо, така популярність образу справді має під собою реальні підстави.
