Персефона – у давньогрецькій міфологічній традиції богиня родючості та царства мертвих, володарка підземного світу. У давнину саме ця небожителька уособлювала зерна, які щороку пробиваються крізь земну товщу і достигають під яскравим, теплим сонцем. Саме через це Персефона почала асоціюватися з вічним цвітінням, юністю, теплом і красою.
З самого народження юну Персефону оточили любов’ю, увагою та турботою. Деметра намагалася приховати прекрасну богиню від надмірної чоловічої уваги, проте її планам не судилося здійснитися. Похмурий Аїд викрав кохану та назавжди заточив її в глибинах підземного царства. Там, далеко від сонця та звичного життя, вона проводила день за днем, місяць за місяцем і рік за роком. Лише обманом Аїд зміг приборкати гордість дівчини і зробити її своєю законною дружиною.
- Персефона (Περσεφόνη): у давньогрецькій міфології богиня родючості, царства мертвих і володарка підземного світу.
- Чоловік: Аїд.
- Батько: бог Зевс.
- Мати: богиня Деметра.
- Атрибути богині: гранатові зерна, квітка нарциса, священний олень.
- Крім того: міф про Персефону символізує зміну пір року.
- Ім’ям Персефони названо: астероїд Персефона, який був відкритий 23 лютого 1895 року.
Хто це Персефона
У давньогрецькій міфології особливе місце займають всемогутні боги-покровителі, зокрема й Персефона. Вважається, що саме для неї богиня родючості Деметра виростила чудові духмяні квіти на полях Еллади, дозволила літати серед них бабкам і метеликам, а також впустила в гаї наймелодійніших птахів. Саме тому так важливо дізнатися, хто така Персефона.
Хто така Персефона – народження богині родючості
Історія народження Персефони бере свій початок із Зевса – верховного бога Олімпу. Громовержець славився своєю любовністю, тому за ним числилося чимало «перемог» над жінками. Серед коханок Зевса були не лише богині та німфи, але й смертні жінки, наяди та інші представниці прекрасної статі. Серед коханих олімпійця була й Деметра – покровителька землеробства та родючості.
Образ сестри затуманив розум Зевса, тому він вирішив будь-що домогтися її взаємності. Міфи розповідають, що Деметра була красивою, привабливою жінкою з пишними, округлими формами та волоссям кольору стиглої пшениці. Багато чоловіків доглядали за богинею, проте вона відповідала рішучою відмовою на будь-які залицяння. Така ж доля спіткала й гарячого Зевса.
Богиня сильно боялася гніву Гери – законної дружини Зевса. Щоб спокійно виносити й народити дитину, вона сховалася в печері. Саме там на світ і з’явилася Персефона – майбутня володарка царства Аїда.
Інші імена Persephone:
- Меліноя;
- Мельвіна;
- Хагне;
- Деспонія.
Дитинство Персефони у міфології
Джерела практично нічого не розповідають про дитинство Персефони. Відомо, що богиня виховувалася разом з Афіною. Окрім цього, компанію дівчині складали:
- Артеміда;
- Афродіта;
- Іахе;
- Фено;
- Левкіппе.
Єдина донька була дуже люблена Деметрою. З самого народження мати оточила дівчинку теплом і увагою, вирощуючи юну богиню, немов найкрихітнішу й найпрекраснішу квітку. Охороняти Персефону було доручено сиренам, а також німфі Каллігенеї.
Як тільки богиня Персефона підросла й набралася сил, до неї почали свататися численні женихи, серед яких особливо вирізнялися золотоволосий Аполлон та пристрасний Арес. Таке пильне увагу з боку чоловіків ще більше змусило Деметру стежити за власною дочкою. Тим не менш богиня навіть не уявляла, що чекає на красуню Персефону надалі і яке життя їй приготувала доля.
Зовнішній вигляд грецької богині Персефони
Багато людей не знають, як виглядає Персефона, і часто плутають її з іншими богинями. У давньогрецьких джерелах описується кілька образів Персефони – до та після її викрадення. Цей факт не дивний, адже ще в юності богиня опинилася в абсолютно інших, чужих для неї умовах.
У обох випадках небожителька постає як висока, статна дівчина з довгими локонами, що вільно спадали на її плечі. Волосся Персефони мало характерний каштановий відтінок, трохи завивалося і буквально сяяло на сонці. Богиня справедливо вважалася однією з головних красунь як Олімпу, так і світу смертних.
Як виглядала Персефона:
- грецький профіль;
- великі очі;
- пухкі губи;
- виточена, майже ідеальна фігура.
Такий зовнішній вигляд робив Персефону привабливою для багатьох чоловіків. Особливої уваги заслуговує й характер дівчини. З малих років богиня вирізнялася своєю наївністю, життєрадісністю та добротою. На жаль, усі ці риси розвіялися, щойно Персефона потрапила до підземного царства.
У просторах Аїда богиня швидко перетворилася на сильну, владну та доволі жорстоку жінку. Саме тут колись безтурботна небожителька пізнала всі тяготи життя.
Атрибути богині Персефони
Як відомо, у всіх олімпійців існували свої атрибути. Символами Персефони стали:
- гранатові зерна, які дівчина випадково з’їла, перебуваючи у полоні Аїда;
- квітка нарциса;
- священний олень.
На більшості давньогрецьких фресок та полотен Персефона зображена з букетом квітів. Вважається, що саме через це вона стала символом юності, легкості, безтурботності та дівочого цвітіння. На багатьох полотнах дівчина зображується також із плодом граната – давньогрецьким символом подружньої вірності.
Міфи про Персефону
Давньогрецькі міфи неймовірно цікаві і здатні захоплювати дух читача на довгі години. Античні автори любили писати на тему смертних та всемогутніх богів. Примітно, що боги у греків не були ідеальними, а представляли собою втілення як позитивних, так і негативних рис. Наприклад, Зевс був не лише сильним і справедливим, а й надто любвеобильним. Багато разів його ловили на гарячому, чим він завдавав чималих страждань своїй дружині Герi.
Улюбленицею античних літераторів була й Персефона – єдина донька Деметри та громовержця. Доля дівчини показала, наскільки руйнівною може стати вроджена краса та наївність.
Персефона та Аїд
Багато хто цікавиться, як Персефона стала дружиною Аїда. Легенди розповідають, що після перемоги над Кроносом олімпійці взялися ділити владу. За підсумками жеребкування Зевсу дісталася ціла Земля, Посейдону – морські простори, а Аїду – царство мертвих. Так і правили брати до того часу, поки не народилася Персефона. Юна богиня обожнювала царство Геліоса – бога Сонця, могла годинами гуляти полями, танцювати та гратися з німфами, збирати квіти й слухати дзюрчання струмків.
Цілком протилежним був світ Аїда – похмурий, завжди зрадницьки спокійний і темний. Жодна дівчина не бажала обмежувати себе ланцюгами померлих душ і марнувати вічність глибоко під землею, далеко від рослин і звірів. Такої долі для доньки Персефони не хотіла й Деметра, тому надійно ховала її від женихів. Проте богиня навіть не підозрювала, що весь цей час за дорослішою Персефоною спостерігав саме Аїд.
Закоханий Аїд дізнався, що покровителька землеробства не підпускає нікого до своєї дочки, тому сховався і почав вигадувати хитромудрий план. Одного разу батько Персефони Зевс покликав до себе Деметру, і та була змушена залишити богиню під наглядом сирен.
Володар підземного царства вирішив скористатися такою зручною нагодою. Аїд підговорив матір-Гею вистелити квіти так, щоб вони відвели безтурботну Персефону подалі від наяд. Коли дівчина вийшла на луг погуляти, вона побачила прекрасну розсип квітів і вирішила їх зібрати. Крок за кроком богиня віддалялася від сирен, поки не потрапила в пастку.
Як тільки Персефона сховалася за лугом, земля перед нею розступилася, і звідти з’явився Аїд верхи на своїй колісниці. Він схопив юну Персефону і забрав із собою, щоб провести поряд із нею решту життя. Однак Аїд ще не підозрював, що зуміє завоювати серце дівчини лише після багатьох років спільного життя та обману.
Повернувшись, Деметра побачила відсутність доньки і запідозрила щось недобре. Сирени не змогли відповісти на питання, де Персефона і як вони її втратили. У помсту богиня надала їм крила, щоб вони облетіли весь світ і знайшли її улюблену спадкоємицю. День і ніч шукали сирени Персефону, проте не змогли стримати обіцянки і через це зійшли з розуму.
Довго і терпляче намагалася відшукати свою доньку Деметра, проте ніхто з богів і смертних не знав, що сталося з Персефоною. Тоді небожителька вирішила звернутися до Зевса. Громовержець приховав правду від сестри. Єдиним, хто зміг допомогти відчайдушній матері, був Геліос. Бог Сонця розповів Деметрі правду про викрадення Персефони. Тоді, позбавлена своєї єдиної кровиночки, богиня повністю залишила свої обов’язки і зникла з поля зору. Спершу зникнення небожительки не надавали особливого значення, проте з часом на землі почали відбуватися руйнівні, непоправні речі:
- перестали рости дерева;
- в'янули квіти та рослини;
- не проростало головне джерело їжі – пшоно;
- люди почали голодувати, мучитися від хвороб і помирати зарано.
Викрадення Аїдом Персефони стало великим горем не лише для її матері, а й для всіх смертних. Щоб вижити, людство почало звертатися до Зевса і сподіватися на його допомогу. На жаль, громовержець не знав, де сховалася його сестра. Знайти Деметру пощастило Пану. Одного разу він оглядав свої володіння і натрапив на печеру, розташовану поблизу моря. Така знахідка здивувала Пана, тому він вирішив увійти всередину і оглянутися. Як тільки божество переступило поріг печери, воно побачило скорботну богиню.
Тоді бог вирішив покликати Гермеса, проте ні він, ні Зевс так і не змогли повернути Деметру до повноцінного життя. Єдиним виходом, який знайшов у цій ситуації громовержець, стало поділ часу. Верховний олімпієць наказав проводити Персефоні 6 місяців на рік поруч із матір’ю, а ще 6 – разом із чоловіком.
Відтоді у нашому світі встановилася циклічність і зміна пір року: як тільки Персефона поверталася до сонця, все навколо розквітало і сяяло новими барвами, а коли спускалася під землю до Аїда, усе в’яло і засинало.
Незважаючи на те, що Аїду вдалося викрасти прекрасну Персефону, він так і не зміг приборкати її гордість. Увесь цей час богиня відмовлялася їсти і втрачала сили на очах. Минали дні, місяці та роки, а Персефона відмовлялася торкатися їжі. З кожним днем володар підземного світу все сильніше закохувався у свою обраницю, тому вдався до обману:
- Аїд знайшов гранатові зерна.
- Покликав на прощальну вечерю кохану.
- Підсипав «символ подружньої вірності» у частування.
Як тільки Персефона скуштувала гранатові зерна, вона назавжди прив’язала себе до Аїда. Відтоді лише він мав право торкатися дівчини, володіти її тілом і душею. Таким чином стає зрозуміло, який плід спробувала Персефона. Слід зазначити, що міф про Персефону і Аїда був улюбленим у давніх греків та римлян.
Діти Персефони
Про шлюб Персефони та Аїда було складено кілька легенд. Згідно з джерелами, життя цих богів було практично ідеальним. На відміну від інших олімпійців, Аїд і Персефона були взірцями подружньої вірності й ніколи не зраджували одне одному. Єдине, що затьмарювало життя небожителів, — відсутність дітей, спричинене безпліддям Аїда.
Саме тому достеменно невідомо, кого народила Персефона і чи пощастило їй пізнати материнське щастя.
Мента та богиня Кора
Як згадувалося раніше, Аїд практично ніколи не мав стосунків із дівчатами. Єдиним винятком була німфа Мента, з якою володар підземного царства перебував у любовному зв’язку ще до шлюбу.
Роль ідеального чоловіка для Персефони зовсім не подобалася Менті, адже вона сама мріяла посісти місце поруч з Аїдом і розділити з ним трон. На розчарування німфи, коханий залишався цілком сліпим і глухим до її залицянь. Як би Мента не намагалася звабити Аїда, він був холодний, немов лід.
Щоб здобути Аїда, дівчина всіма можливими методами почала паплюжити ім’я Персефони. Тоді не витримало серце доброї богині, спалахнула вона ненавистю та помстою до німфи. Примусила небожителька прибути Менту й обернула її на пучок м’яти. Тепер, коли в дівчини вже не було її дзвінкого голосу, гарної зовнішності та веселого норову, вона не могла обплутувати Аїда, а також поширювати неприємні плітки.
Як з’явилася Персефона в житті Адоніса
У давньогрецьких міфах про Персефону згадується, що небожителька тривалий час займалася вихованням Адоніса – юного воскресаючого бога весни. Колись цариця Кіпру вирішила похвалитися красою своєї доньки й із нерозумності мовила, що та може скласти конкуренцію самій Афродіті. Олімпійці були доволі ревнивими до власної слави, тож такі висловлювання сильно зачепили богиню кохання, і вона вирішила провчити зухвалу жінку.
Розгнівана Афродіта наслала на чоловіка цариці прокляття, від якого він збожеволів і в нестямі намагався вбити власну доньку. В останню мить небожителька врятувала невинну Смирну, обернувши її на запашне дерево. Попри це її батько не зумів вчасно зупинити руку й прорубав кору древа. Саме звідти й з’явився світові Адоніс – один із найшанованіших богів.
Дівчина вела досить спокійний спосіб життя і мріяла попіклуватися про дітей, тому з радістю прийняла Адоніса як власного сина.
Читайте також:
Орфей
Досить вагоме місце Персефона займала й у житті Орфея – майстерного музиканта та співака. Одного разу молодий чоловік зустрів прекрасну дівчину, завоював її серце та зробив своєю дружиною. Любов Орфея не знала меж, тож навіть після смерті обраниці він вирішив відправитися за нею в потойбічний світ і бути поруч до самого кінця.
Твори Орфея були настільки солодкими та геніальними, що змогли приспати навіть грізного Цербера – стража царства Аїда. Мучительна смерть музиканта зворушила й Харона, який згодом допоміг йому подолати бурхливі води ріки Стікс.
Завдяки своєму таланту Орфей усе-таки досяг своєї мети: Аїда та Персефони. Чоловік розповів володарям підземного світу свою історію. Слова Орфея так сильно зворушили Персефону, що вона дала волю сльозам і вмовила свого чоловіка відпустити душу Еврідіки.
Вже перед самим виходом чоловік почав сумніватися і обернувся назад. У той самий момент він побачив примарний силует коханої Еврідіки, який розвіявся назавжди.
Піріфой
Не менш цікавими є й легенди про Персефону, а також про славного героя Тесея, якому вдалося перемогти Мінотавра – критське чудовисько з тілом людини та головою бика. З раннього дитинства у Тесея був найкращий друг, з яким він поклявся одружитися на дочках Зевса.
Коли герої підросли і вирішили виконати дану раніше обіцянку, вони взялися шукати відповідних наречених. Першим ділом погляд юнаків упав на Олену, батьками якої були:
- Зевс;
- Леда.
Під час одного з походів герої провели жеребкування, за результатами якого прекрасна Олена дісталася Тесею. Тоді Піріфой забажав перевершити свого друга і як обраницю вибрав не смертну жінку, а саму Персефону – єдину та улюблену доньку богів.
Обхідними шляхами герої дісталися самого замку Аїда, що безсумнівно захопило володаря підземного світу. Олімпієць сам спустився до двох товаришів, щоб дізнатися, що саме привело їх до нього. У відповідь на своє запитання Аїд почув доволі зухвалу заяву.
Бог вирішив перехитрити мандрівників і запропонував присісти на камінь, щоб трохи відпочити, поки він не приведе до них Персефону. Проте, щойно Піріфой і Тесей сіли на бездушний валун, вони вже не змогли з нього піднятися. Протягом довгих чотирьох років герої томилися в пастці під наглядом Цербера та Еріна.
Врятувати товаришів зміг Геракл, який за наказом царя виконував свій 12-й подвиг. Він відірвав від каменя Тесея, проте не зміг зробити того ж із Піріфоєм, на якого злість затаїли не лише Аїд, а й Персефона. Так і сидить він на камені, щодня спостерігаючи за своєю обраницею здалеку.
Псіхея
Важливу роль Персефона зіграла й у житті Психеї – царської доньки, що володіла неземною красою. Згідно з повір’ями, колись у дівчину без пам’яті закохався сам Ерот (божество кохання, вічний супутник Афродіти). Психея відповіла взаємністю на залицяння, проте Ерот висунув умову: вони можуть зустрічатися лише за умови, що Психея не буде дивитися на нього.
Жіноча цікавість взяла верх над царською донькою, тому вона все-таки поглянула на свого коханого, чим неабияк розлютувала Афродіту. Щоб хоч якось задобрити богиню, дівчина почала виконувати всі її примхи. Одного дня небожителька покликала до себе Психею і доручила їй спуститися в глибини Аїда, щоб відшукати там скриню з чудесними притиранями.
Втілення у культурі
Персефона – у давньогрецькій міфологічній традиції одна з найвпливовіших, найкрасивіших і найдобріших богинь. Історії про небожительку лягли в основу багатьох античних і сучасних творів. До образу прекрасної Персефони вдавалися не лише літератори, а й музиканти, художники, сценаристи, режисери та інші творчі діячі.
Кінематограф
Фільми та мультфільми, у яких фігурує покровителька родючості та богиня підземного царства:
- «Персефона», 2002.
Фільм-казка розповідає історію Персефони – прекрасної богині, у яку колись закохався Аїд. Щоб здобути дівчину, бог придумав хитромудрий план і дочекався зручного моменту. Таким чином юна й наївна Персефона опинилася в потойбічному світі, де їй доведеться провести решту життя.
- "Диво-жінка", 2009.
Глядачі побачать захопливу розповідь про відважну Амазонку з острова Теміскіра. Одного разу вона зраджує свій народ і визволяє Ареса – бога війни.
Окрім цього, образ небожительки зустрічається й в інших фільмах: «Богиня весни», «Матриця: Перезавантаження», «Матриця: Революція», «Примари», «Вгору, вниз» та ін. Завдяки цим творам будь-хто може наочно побачити, хто така Персефона, богинею чого вона була і якою силою володіла.
Читайте також:
Література
Особливо сильно Персефона полюбилася вітчизняним та зарубіжним літераторам. До міфів про юну богиню зверталися:
- Мері Шеллі;
- Стівен Кінг;
- Елджернон Чарльз Суінберн;
- Една Сент-Вінсент Міллей;
- Єва Ібботсон;
- Рік Ріордан.
Ім’я давньогрецької богині можна зустріти й у веб-коміксах Lore Olympus.
Живопис
Міфи про Персефону та інших олімпійців часто використовували й художники. Здебільшого живописці ілюстрували богиню в образі юної, легкої та ніжної дівчини, проте інколи на полотнах зустрічається й інша Персефона – сувора, місцями жорстока володарка підземного царства.
Художники, які присвятили свої картини Персефоні:
- Пікар, Бернар.
- Труа, Жан-Франсуа де.
- Босхе (Бош), Балтазар ван ден.
- Руперт Банні.
- Лука Джордано та ін.
Ці роботи дають більш чітке розуміння того, що таке Персефона і яким був її життєвий шлях. Усі згадані полотна знаходяться в музеях, а також у приватних колекціях.
Ігри
Велика популярність образу Персефони з’явилася й у комп’ютерних іграх:
- Ogre Battle 64;
- BioShock 2;
- God of War: Chains of Olympus;
- Elite: Dangerous;
- Skylanders ;
- Assassin's Creed: Odyssey.
Тату
З часом давньогрецькі боги перекочували у всі сфери масової культури, зокрема й у мистецтво татуювань. Зображення Персефони, Зевса, Посейдона, Афродіти та інших стали надзвичайно популярними як серед жінок, так і серед чоловіків. Вони чудово прикрашають тіло та несуть у собі особливий, глибокий сенс.
Значення татуювання Персефони:
- знання історії;
- любов до давньогрецьких та римських легенд;
- певні риси характеру: доброта, наївність, жорсткість, суворість тощо;
- діяльність, пов’язана з ручною працею, землеробством.
Досить часто подібні ілюстрації роблять люди з тяжкою долею. Згідно з міфами, прекрасну богиню колись насильно викрав і змусив на собі одружитися Аїд – володар підземного світу. Усіма силами дівчина чинила опір, проте олімпієць усе-таки зумів зламати її гордість хитрістю. Під час вечері він підсипав своїй коханій жменьку гранатових зерен – символ подружньої вірності.
Тату-майстри радять заздалегідь дізнатися, хто така Персефона в Давній Греції, богинею чого була Персефона і чому її любили як звичайні люди, так і великі творці.
Висновок та картинки Персефони
Персефона – це давньогрецька богиня родючості, володарка підземного світу та дружина Аїда. Доля цієї небожительки була доволі складною. З раннього дитинства богиню оточували тепло і любов її батьків – Деметри та Зевса. Мати Персефони у грецькій міфології намагалася уберегти прекрасну дівчину від надмірної уваги, тож приставила до неї сирен для охорони. На жаль, навіть вони не змогли захистити дівчину від хитрого Аїда.
Таємно олімпієць викрав свою кохану і відвів під землю, туди, де ніколи не буває сонця, літа, рослин тощо. Протягом багатьох років богиня томилася в потойбічному світі, очікуючи свого звільнення. Проте дівчина не знала, що вже ніколи не зможе стати колишньою та повернутися до царства Геліоса.
Зображення Персефони
Відео
Часті питання на тему
Кора – це друге ім’я давньогрецької богині Персефони – покровительки родючості та володарки підземного царства Аїда.
Згідно з легендами, юну богиню таємно викрав Аїд – бог підземного світу.
Оскільки Аїду не вдавалося зламати гордість небожительки, він підсипав у її їжу гранатові зерна – символ подружньої вірності. Саме їх і з’їла богиня.
Вважається, що за секунду до свого викрадення Персефона зірвала квітку нарциса.
