Знаменитий меч Екскалібур, за давніми кельтськими описами, належав могутньому й мудрому королю Артуру. Його образ знайшов безліч втілень у літературі та мистецтві нашої епохи. Також нам відома історія про знаменитий меч у камені, завдяки якому, начебто, Артур прийшов до влади. Але в цьому випадку мається на увазі зовсім інший меч.
Початок історії короля Артура
Уперше ім’я Артура згадується приблизно у 600 році нашої ери. Тоді точилися криваві бої між саксами та англійцями (бриттами). Артур був сином гордого короля бриттів — Утера Пендрагона. Також відомо, що після народження маленького хлопчика віддали на виховання чарівнику з таємничою долею — Мерліну, а той згодом передав його Серові Ектору, побоюючись, що життя при дворі негативно вплине на характер і загартування дитини.
Усю цю низку подій із життя давніх королів в єдине оповідне полотно вперше склав письменник і священник XII століття — Джефрі Монмут. Значний внесок у розвиток «артуріани» також зробили монах-історіограф Гальфрід Монмутський та автор лицарських повістей про Артура — Томас Мелорі.
15-річний Артур – король
Артур став правителем дуже рано, оскільки його батько, за припущеннями, помер від отруєння. Одного разу, шукаючи для свого брата меч, Артур випадково натрапив на камінь, у якому міцно сидів увіткнений клинок. Він лежав під деревом і майже не привертав уваги. На камені було вибито напис: «Хто зуміє дістати меч із каменя — той за законним правом стане королем». Артур зумів витягти меч, і тоді Мерлін оголосив його новим правителем.
Звісно, не всі королі сусідніх земель визнали його верховенство, і майбутньому монарху довелося відстоювати своє право на владу — з чим він успішно впорався.
Ім’я та як виглядає меч Екскалібур
Усі зображення меча Екскалібура короля Артура з’явилися завдяки переказам і переробленим повістям. Це був прямий клинок зі звичайною хрестоподібною рукояттю, прикрашеною дорогоцінним камінням. Піхви меча мали магічні властивості: вони затягували й загоювали будь-які рани, а тримати їх потрібно було завжди поруч з Екскалібуром — інакше всі чарівні властивості зникали. Крім того, меч надавав своєму власникові сили, відваги та мужності в битвах.
У різні епохи письменники називали цю зброю такими іменами: Калад-Колг, Калібурн або Ескалібор. Сучасна назва — Екскалібур — прийшла до нас уже з Франції, з її середньовічної літератури.
Круглий стіл легендарних лицарів
Артур, після того як став королем, оточив себе вірними та відданими лицарями. Для засідань із ними він наказав виготовити круглий кам’яний стіл. Таким чином, він нікого не виділяв і не принижував — усі були рівні між собою. За переказами відомих авторів, кількість лицарів варіювалася, але найвідомішими з них є:
- Гавейн,
- Ланцелот,
- Кей,
- Мордред,
- Галахад,
- Персиваль,
- Борс,
- Ламорак,
- Бомейн,
- Урієнс,
- Івейн,
- Бедівер,
- Гахеріс,
- Агравейн.
Читайте також:
Легенда про походження Екскалібуру та дар Артуру
Легенда розповідає, що здобувши владу, молодий король заснував нову столицю — Камелот, фортецю, що розташовувалася в Уельсі. У головному залі замку Артур наказав установити круглий стіл, за яким збиралися його лицарі. Стіл виготовили так, щоб ніхто не сидів з краю й не почувався зайвим. За цим столом вони не лише обідали, а й розповідали про свої походи, сутички й битви, обговорювали стратегічні плани.
Камелот оточував густий ліс. Подейкували, що в ньому живе страшний і невловимий звір. Багато лицарів полювали на нього. Одного разу король повертався вузькою стежкою до фортеці й раптом побачив, як на нього мчить якийсь лицар. Щойно Артур витягнув меч, аби вступити в бій, той розпався на дві частини — це був саме той клинок, який він колись випадково витягнув із каменя і який звався мечем короля. Але людина, що стояла перед ним, не стала завдавати удару, а лише забрала коня.
Принижений і засмучений юнак залишився в тиші наодинці зі своїми думками. І раптом перед ним з’явився чарівник Мерлін. Він поплескав Артура по плечу й розповів, що тим вершником був доблесний лицар Пеленор — нащадок стародавніх богів. Тоді Мерлін покликав його за собою до лісового озера, і сталося щось чарівне: з поверхні води з’явилася рука, що тримала могутній меч.
Мерлін зник, а король залишився сам на березі. Озираючись навколо, він помітив замок. Слідуючи власній інтуїції, Артур рушив туди — і на подив, навколо замку не було жодної варти. Він спокійно зайшов до великої зали й побачив шахову дошку. Сів і зробив перший хід. Йому у відповідь рушила фігура супротивника.
Урешті-решт, перемігши невидимого гравця, перед ним з’явилася Діва Озера — фея Німуе. Вона повідомила, що меч у воді належав їй. Його звати Екскалібур, і отримати його може лише той лицар, у якого немає ані страху, ані докору.
Підійшовши до берега, вони сіли в човен і попливли до руки з мечем. Артур забрав Екскалібур собі, подякувавши феї.
Німуе розповіла, що відтепер Екскалібур належить Артуру, і завжди допомагатиме йому в бою. А якщо меч більше не буде потрібен, нехай поверне його у воду — і він знову повернеться під владу Владарки Озера.
По дорозі до замку юнакові трапився Мерлін. Він повідав про могутність меча: його клинок разитиме ворогів, а піхви зцілюватимуть рани.
І справді, Екскалібур вірно служив королю багато років його правління та допоміг здолати безліч ворогів.
Куди подівся меч після смерті Артура?
Існують дві легенди, які розповідають про завершення життя короля Артура та долю меча Екскалібура.
Легенда №1
Коли Артур вирушив на пошуки своєї дружини Гвіневри, яка втекла від нього, його зрадив один із лицарів Круглого столу — а за деякими версіями, ще й його небіж або позашлюбний син. Цей зрадник спробував захопити трон. Дізнавшись про це, король оголосив війну. У жорстокій битві загинули всі лицарі, окрім одного — Бедівера. Він теж був смертельно поранений, але зумів виконати останнє доручення — повернути Екскалібур Владарці Озера. Коли він опустив меч у воду, той зник назавжди. Невдовзі після цього Артур помер від отриманого поранення.
Легенда №2
За другою легендою, у старості короля Артура забрали на таємничий острів Авалон, де жили чотири королеви-чарівниці. Згідно з переказами, саме там розташований портал пов’язаних світів. І що саме там, у глибокому сні, досі спочиває великий король — в очікуванні того моменту, коли його державі знову знадобиться допомога.
Магічний Екскалібур — меч могутнього короля Артура, що має захопливу й таємничу історію, вже давно став легендарним символом лицарства та полонить уяву багатьох шукачів стародавніх реліквій. Можна сказати, що для сучасних дослідників він — як Святий Грааль для лицарів Круглого столу: вони мріють віднайти цей дар Владарки Озера й щиро вірять в існування таємничої зброї.
