Хеопс — найвідоміший фараон в історії Єгипту. Його життя — скарбниця таємниць і міфів, чого варта лише піраміда, що зберігає в собі вікову історію та силу. Саме про цього фараона знято безліч фільмів і написано тиражі книжок про мумій і чаклунство, які й досі викликають у багатьох захоплення та жах.
Фараон Хнум Хуфу – життя великого чоловіка
Справжнє ім’я фараона, дане йому при народженні батьком, — Хнум Хуфу, хоча більш відомий він саме у грецькому варіанті — Хеопс. Він є другим фараоном давньоєгипетської династії четвертого покоління. Проте історія знає його як того, хто збудував одне з семи чудес світу — Піраміду Гізи. Вона значно більша за інші споруди й набагато давніша, чим і заслужила увагу більшості світових організацій із захисту стародавніх артефактів.
Однак, за багатьма свідченнями, через будівництво фараон Хуфу зазнав не найкращих часів, адже дехто вважав його демоном, якому служать тисячі рабів, що він їх експлуатує задля власних примх. А дехто вірив, що його народ настільки любив і шанував свого правителя, що добровільно зводив йому рукотворний пам’ятник, не вимагаючи нічого взамін.
Фараон Хеопс — син відомих батьків. Його матір’ю була цариця Хетепхерес I, а батьком — правлячий фараон Снофру. Обоє батьків душі не чаяли в своєму чаді, недарма дали йому ім’я, що означало, що його захищає сам бог Хнум. Але давні історики величали його ще кількома іменами, серед яких Хембес, Суфіс і Саофіс, а також його звали Хор-Меджеду, коли він зійшов на трон.
Місцем народження великого правителя вважається Середній Єгипет, місто, яке згодом назвали Менат-Хуфу — тобто місце, де вигодували правителя. Його батько також був «будівничим» — за роки його правління було зведено вже три піраміди.
Згідно з історичними фактами, Хеопс змінив батька на троні у доволі юному віці. Про це свідчать папіруси, в яких ідеться про правління на 27-му році життя, а також зображено фараона Хеопса на тлі будівництва поселень і міст уздовж Нілу.
Також у писаннях згадувалося про тирана і завойовника, який розоряв території власної держави заради корисних копалин. Є відомості, що деякі набіги здійснювалися з метою захисту населення від грабунків кочовими племенами. Але більшість істориків говорить про жагу Хеопса здобути якомога більше міді та бірюзи, якою він був засліплений.
Правитель був одружений чотири рази й мав дев’ятьох синів і дванадцять доньок, імена яких можна побачити на плитах його гробниці в Гізі. Одна з доньок — Хетепхерес II — виходила заміж за власних братів, поки не досягла трону й не зайняла місце цариці.
Після смерті Хуфу протягом восьми років правив його син — Джедефра, але слави батька він не здобув: ще за тих часів його усипальниця була зруйнована й розграбована.
Кінець життя великого фараона Хуфу
Правитель помер, ймовірно, у 2566 році до Різдва Христового. За записами давньогрецького історика Геродота, його ненавиділи як тирана і деспота, адже Хуфу позбавив усі храми привілеїв, а також збудував піраміди, що призвело до повного виснаження казни й краху великої династії. Деякі дослідники стверджують, що смерть була насильницькою, а вимовляння імені четвертого правителя прирівнювалося до смертної кари.
Будівництво піраміди фараона Хеопса
Вічним слідом в історії залишилися піраміди, одна з яких — величезна гробниця Хеопса. Її будували близько двадцяти років, початок робіт було оголошено щойно фараон Снофру пішов на спочинок, а син посів його місце. Правитель мріяв приголомшити світ величчю та висотою споруди, щоб усі схилялися перед його могутністю.
Спеціально було знайдено кам’янисте місце в пустелі, здатне витримати вагу понад шість мільйонів тонн. Гробниця Хеопса поклала початок будівництву цілого комплексу пірамід, яким займався архітектор Хеміуну, що був у родинних зв’язках із правлячою династією.
На самому початку висота гробниці сягала близько 150 метрів, але з плином століть, переживши сотні природних і людських катаклізмів, вона значно осіла, зменшившись на 10 метрів.
Зведення піраміди здійснювалося шляхом накладання кам’янистих блоків щільними шарами за спеціальною технологією. Адже самі блоки висікали безпосередньо зі скель і укладали так, що в щілину не можна було вставити навіть лезо ножа. Окрім каменю та вапняку, яким облицьовували стіни, жодних інших матеріалів не використовували.
У давніх писаннях є інформація про те, що спорудження тривало за участі близько ста тисяч людей, які працювали позмінно кожні 3 місяці. На будівництві можна було зустріти понад 8 тисяч професійних робітників, а також велику кількість сільських жителів. Останні трудилися на благо в період розливу річки, коли вода затоплювала посіви, і вони шукали роботу. Селянам платили заробітну плату, годували та надавали необхідний одяг.
За даними істориків, на самому початку піраміда була облицьована відшліфованим до блиску гранітом. Уночі, залита місячним світлом, вона скидалася на величезний місячний кристал. Але в середньовіччі плити були зняті та використані для будівництва Каїра.
Єдиною спорудою, якій вдалося перевершити висоту піраміди Хеопса, стала Ейфелева вежа аж у 1889 році.
Читайте також:
Гробниця Хеопса
Усипальниця Хеопса — лише частина цілого комплексу гробниць, до якого входили також Хефрена і Мікерина, а також усім відомий Сфінкс — хранитель і страж давніх таємниць.
Усередині розташовано кілька проходів, що ведуть у різні боки від головної алеї, яка веде до останнього спочинку фараона Хеопса. Вони облицьовані тим самим дзеркальним гранітом, що був і на самій піраміді. Високі стелі й велика площа свідчать про те, що навіть після смерті правитель перебував у повній свободі й розкоші.
На східному боці було виявлено гробницю матері Хуфу — Хетепхерес. Перше місце поховання матері було розграбоване, і тому син ухвалив рішення, що мати спочиватиме поруч із ним.
Таємниці єгипетського бальзамування й досі залишаються незбагненними для сучасників. Більшість мумій чудово збереглися до наших днів. Усі внутрішні органи поміщали в спеціальні посудини, які археологи знаходили біля кожного саркофага.
До наших днів дійшло також кілька зображень фараона, висічених на стінах у білому вбранні та червоній короні. А також невелика фігурка, знайдена в храмі Осіріса в повній цілісності, і ще три, які виставлені частинами в кількох музеях світу.
Сотні разів усипальниця піддавалася набігам грабіжників. Вони пробивали стіни, виривали облицювання, поливали киплячим оцтом через жагу до збагачення. Але навіть проникнувши всередину, жодних скарбів знайдено не було.
Біля підніжжя саркофага фараона Хеопса був виявлений тайник, у якому зберігалися розібрані на частини човни з кедрового дерева. Згідно з єгипетськими віруваннями, на них покійний мав вирушити у потойбічний світ річкою забуття. Єгиптяни вірили, що все, що покладено в гробницю, людина використовуватиме в загробному житті.
Таємниці та легенди
На початку 1798 року усипальницю Хеопса вшанував своїм візитом сам Наполеон Бонапарт. Згідно з історичними зведеннями, він був обізнаний про давню гробницю-піраміду, яку охороняють привиди та інші потойбічні сили. Полководець розсміявся і вирішив особисто переконатися в написаному.
Його залишили наодинці з порожнім саркофагом на 20 хвилин, після чого він вийшов у холодному поту й з темним обличчям. За свідченнями очевидців, навіть під час розпитувань наближених осіб про те, що жахливого сталося всередині піраміди, Бонапарт відчайдушно вигукував:
«Чи варто говорити, якщо все одно ніхто не повірить!»
Ніхто так і не дізнався, що ж насправді сталося. Існує лише кілька припущень, що воєначальник переконався в тому, що піраміда збудована не людьми, а атлантами, і охороняють її величні духи.
Більшість учених схиляється до думки, що камера в піраміді не була призначена для поховання. Це пояснюють не лише відсутністю тіла, а й надзвичайною чистотою приміщення, а також грубою обробкою саркофага, без жодного натяку на розкіш. Вважається, що мумія Хуфу спочиває в підземних глибинах піраміди, біля озера, разом із усіма скарбами.
Папірус Весткар
Папірус оповідає історію про спілкування відьмака Джеді з фараоном Хеопсом, у якій останній намагається змусити мага проявити свої здібності та воскресити померлого. Він навіть пропонує покликати злочинця, щоб той відтяв йому голову, а Джеді, своєю чергою, повернув її до життя. Згідно з писанням, маг вмовляє правителя провести ритуал на птахові замість людини.
Також у тексті згадується майже вся родина правлячої династії, зокрема велика роль відведена синові Хеопса — Джедефхору, який прославився своєю мудрістю. У багатьох артефактах тих часів зазначено, що своїм розумом другий син правителя міг зрівнятися з Імхотепом. А ще він був обожнюваний своїм народом за розсудливість і мудрість, на відміну від свого батька.
Спогади про великого фараона 4 династії
- Навесні 2013 року під час розкопок було виявлено близько 40 папірусів із датою, що збігається з 27-м роком правління фараона. Найціннішим серед них є щоденник Меррера — одного з чиновників Давнього Єгипту, який був безпосереднім учасником будівництва піраміди.
- Численні теорії та припущення про зведення пірамід атлантами, привидами та іншими надприродними істотами стали основою для сценаріїв кінофільмів. Одним із найпопулярніших став серіал, а згодом і фільм — «Зоряні врата».
- Не забули про фараона й у 1955 році, коли на основі його життєвого шляху було знято художній фільм — «Земля фараонів» з Джеком Гокінсом у головній ролі.
- Саме в період правління Хуфу розгортаються події роману єгипетського автора Нагіба Махфуза «Гра долі».
