Ейренія (Ейрена, Ірена), або Пакс у римській традиції – ора, або богиня Миру, мирного життя, спокою та радості в давньогрецькій міфології, згадана Гесіодом і не включена до класичного грецького пантеону богів Олімпу. Так само, як і її сестри, вона опікувалася зміною епох, пір року, достатком і родючістю. Була служницею та посланницею Зевса.
- Ейрена (Εἰρήνη) – у давньогрецькій міфології молодша богиня-ора, богиня Миру та мирного життя.
- Батько: Зевс – бог неба, грому та блискавок.
- Мати: Феміда – богиня правосуддя.
- Атрибути: квіти або кошик із квітами; ріг достатку; факел; скіпетр або жезл-кадуцей (у цьому випадку простежується її зв’язок із богом Гермесом, який також безпосередньо служив Зевсу як посланець); оливкова гілка; сноп колосків; ритон (грецький посуд для пиття).
Ейрена: ора чи муза
У класичній грецькій космогонії існує чіткий поділ на ор, харіт і муз. Всі вони – молодші божества, що виконують різні функції. Ейрена – не муза і не харіта, не супутниця Аполлона – вона ора, відповідальна за правильний порядок речей у всьому: у зміні епох, у зміні пір року.
Читайте також:
Походження
Згідно з класичною версією, поширеною в Греції, до якої схиляються і Гесіод, і Гігін, і Псевдо-Аполлодор, і Діодор Сицилійський, Ейрена походить від Зевса, верховного Олімпійця (у римській традиції – Юпітер), і титаніди Феміди, богині Правосуддя (у римській традиції – Юстиція), яка була другою дружиною Громовержця до його шлюбу з Герою. У Гесіода є такі рядки: «Зевс же взяв собі за дружину другу Феміду, блискучу. І народила вона Ор – Евномію, Діке, Ірену. Величні ниви людей земнородних вони охороняють».
Ейрена – це молодша богиня. Вона, за будь-яким із вищезгаданих варіантів, належить до четвертого або п’ятого покоління богів: Хаос + Туман – Гея + Уран – титани (Крон + Рея) – Зевс і олімпійські боги (у тому числі Геліос і Селена) – Ейрена.
Брати та сестри
Якщо йти за Гігіном, то у грецької богині Миру налічується від дванадцяти до двадцяти сестер, але найчастіше йдеться про двох:
- Євномії-благозаконні;
- Діке-справедливості.
Якщо взяти за основу версію про те, що батьком богині Ейренії був Зевс, то вона є сестрою багатьох олімпійських божеств, наприклад Афіни, а також смертних героїв. За матір’ю, Фемідою, вона також може бути сестрою титана Прометея, який дав людям знання і силу, що походить від володіння вогнем, і трьох Мойр: Клото, Лахесіс, Атропос, богинь Долі та її неминучості.
- харити, богині грації,
- корибанти, демони та жриці Геї,
- геліади, жриці-їздові Геліоса та правителі різних міст Греції,
- Олена Троянська,
- деякі з аргонавтів, супутників Ясона,
- Фаетон,
- Кірка, або Церцея, відома чарівниця, згадана в «Одіссеї»,
- Еет, цар Колхіди,
- Парсифая, мати Мінотавра,
- Перс, цар Тавриди,
- Пандія, богиня Полудневого Сонця.
Місце в грецькій космогонії та ототожнення з матір’ю
Ейрена як дочка Феміди розкриває правовий характер своєї матерії. По суті, вона та її сестри – уособлення, певна деталізація правових знань і правового світогляду еллінів. Греки вірили в те, що для істинного права та його здійснення потрібен «належний простір», тобто мир.
Мир, якщо детально вивчати грецьку міфологію з точки зору філософії, – це умова правопорядку, справедливості та доброзаконня, тобто без Ейренії неможливе існування ні її сестер, ні її матері. Саме вона дає їм те, без чого вони взагалі не можуть розвиватися, адже у період війни процвітає не закон, а беззаконня.
Таким чином, попри те, що Ейрена – молодше божество (про що вже йшлося вище), вона займає важливе місце в космогонії як дочка верховних божеств. Ейренія-мир ніби протиставляється Аресу – війні.
Читайте також:
Зовнішність
Богиня Миру найчастіше зображується у вигляді молодої дівчини з довгим світлим волоссям у вільному платті-тозі, з вінком із квітів на голові та із золотими крилами за спиною.
За даними Павсанія, скульптор Кефісодот, який жив у Афінах у IV столітті й був, імовірно, батьком ще відомішого скульптора Праксителя, зобразив Ейрену з немовлям Плутосом, грецьким богом Багатства, на руках.
Атрибути
Про атрибути та супутників цієї богині-Ори відомо небагато. Імовірно, у її руках завжди були квіти або кошик із квітами. Квітка – символ краси, весни, молодості та початку сезону достатку як у греків, так і в римлян. Згадуються й такі атрибути Ейрени, як:
- ріг достатку;
- смолоскип;
- скіептр або жезл-кадуцей (у цьому випадку простежується її зв’язок із богом Гермесом, який також безпосередньо служив Зевсу як посланець);
- оливкова гілка;
- сніп колосків;
- ритон (грецький посуд для пиття).
Культ
Найбільш шанованою Ірена була в Афінах. У Павсанія говориться про те, що їй вівтарі були встановлені ще Тесеєм, першим правителем об’єднаної Аттики. Він же встановив правило: приносити безкровні жертви ори під час святкування Сіноїкії (свято на честь об’єднання Аттики).
У Римі культ богині Ейрени-Пакс був популярний за часів імператора Октавіана Августа. У період його правління в Римі їй був встановлений вівтар-жертовник, на якому щороку здійснювали безкровні жертвоприношення, як і в Афінах.
Образ Ейренії у мистецтві
Як уже згадувалося вище, античні скульптори часто використовували образ Ейренії у своїх роботах. Проте більшість автентичних зображень не дійшла до нашого часу. Наприклад, та сама Ейренія з немовлям Плутосом авторства Кефісодота Старшого не збереглася. Відома вона лише за мармуровою римською копією, яка нині знаходиться в одному з музеїв Мюнхена.
У більш пізній час, у XVIII–XIX століттях (тобто в період класицизму), образ Ейренії повернувся в мистецтво: такі художники, як Людвіг Кнаус, Якоб Йорданс, зображували її на своїх полотнах.
Що стосується літератури, то Ейрена є однією з героїнь комедії Арістофана «Мир». У цій комедії прості люди героїчно звільняють богиню з печери, куди її ув’язнив підступний бог Полемос (або Арес; «полемос» у перекладі з грецької – війна), який здобув владу на Олімпі. У іншій комедії того ж автора, «Лісистрат», також є непряме згадування про Ейрену.
Образ Ейрени у сучасній культурі
У сучасній культурі образ богині миру, дочки Феміди, часто використовують у своїй роботі майстри тату. Класична тату Ейрени зустрічається нечасто, але деякі поціновувачі «набивають» малюнок красивої молодої дівчини в грецькій тогі та з квітами.
Висновок та картинки Ейрени
Богиня Миру у греків була дуже шанована, як і інші її сестри-ори, хоча й не входила до сонму олімпійських богів (офіційний грецький пантеон налічував лише дванадцять богів). Богиня четвертого або п’ятого покоління, вона з’явилася досить пізно, і поступово її культ злився з культом Деметри (а в деяких випадках – і Персефони), а також Геї. Цікаво, що атрибут Ейрени, ріг достатку, був також атрибутом цих богинь. Саме через свою популярність вона «перекочувала» з грецького пантеону в римський вже як самостійне та повноцінне божество.
Як богиня-покровителька епохи Миру, Ейрена уособлює надію на спокійне життя без воєн і тривог. Але греки, зі своїм притаманним їм песимізмом, прекрасно розуміли, що час Ейрени може як настати, так і минути. Шанування богині – своєрідне прагнення будь-яким шляхом уникнути чергового витка нескінченних зіткнень і конфліктів.
Зображення Ейрени
Часті запитання на тему
Це представниця грецького пантеону, яка не увійшла до числа олімпійських божеств. Молодша богиня-ора, особливо шанована, як і її сестри, в Афінах.
Ейрена – це богиня Миру та мирного життя. Саме тому її культ отримав такий розвиток в Афінах одразу після того, як був укладений довгоочікуваний мир зі Спартою (війна Афін і Спарти тривала майже двадцять років).
Як уже було зазначено вище, ця статуя була встановлена на Бранденбурзьких воротах у Берліні (спершу – «Ворота Миру»).
Римська мармурова копія бронзової статуї знаходиться в Мюнхені, у Музеї античної скульптури.
Сучасними аналогами грецького імені Ейрена є такі слов’янські, російські, українські, польські імена, як Ірина, Аріна, Ярина, Ірена, Ірен.
