Одним із найвідоміших літературних творів є Божественна комедія. У творі порушуються різноманітні теми, які супроводжують життя людини від моменту народження до її смерті. Якщо людина хоче здійснити подорож у світ невідомого, привідкрити двері в паралельну реальність або краще зрозуміти таємниці, які приховує душа, то дізнатися більше про Божественну комедію їй просто необхідно.
Основні відомості про комедію Данте
Перш ніж розбиратися з сюжетною лінією та особливостями твору, потрібно знати, хто написав поему Божественна комедія. Автор – Данте Аліг’єрі. Роки написання: 1308–1321. Твір є глибоким переосмисленням середньовічної культури, традицій і особливостей того часу. У тексті неможливо виокремити лише одну думку, оскільки в його основі лежить синтез наукових, політичних, глибоко філософських і моральних ідей. Поему пронизує богословське знання та прагнення. Саме тому не можна однозначно сказати, про що Божественна комедія Данте Аліг’єрі, адже в ній зібрано багатогранність людського існування, сплетено нитки піднесеного, духовного й повсякденного. Твір по праву є частиною «Золотого фонду» світової літератури та пам’яткою культури Італії й світу.
Особливості твору: що привертає увагу
Літературна форма твору – поема. Її особливість – поділ на 3 частини (кантики). Назва кожної з них відповідає назвам місць, куди, за повір’ями, може потрапити душа людини після смерті:
- Пекло
- Чистилище
- Рай
Кожна частина додатково поділена на 33 глави — пісні. Винятком є «Пекло». Тут 34 пісні. Такий підхід є символом дисгармонії. Так автор підкреслює відмінність темного боку від світлого.
Ще одна особливість твору — Божественна комедія Данте написана трирядковими строфами. Застосовується особлива форма добору рими — терцини. Робота над поемою є головною працею. Уся друга половина життя Данте була присвячена саме написанню цього літературного шедевра.
Також Божественна комедія Данте Аліг’єрі є останнім твором автора. Йому відводиться роль останнього великого поета Середньовіччя. Він зміг продовжити розвиток літературної лінії того періоду і привніс у неї новий погляд. Поема є частиною списку найбільш значущих творів світової літератури Норвезького книжкового клубу.
Сюжетна лінія Божественної комедії та її особливості
Данте створював твір під назвою Божественна комедія, керуючись поглядами католицької традиції на загробний світ. Згідно з ученням, він складається з пекла для грішників, раю для праведників і чистилища — особливого місця, де грішники мають можливість спокутувати свої гріхи.
Автор не просто описує те, як уявляє собі ці місця, а подає загробний світ у деталях. У поемі докладно викладено устрій загробного світу. У читача виникає враження присутності. Він стає повноцінним учасником подій завдяки детальним описам.
Читайте також:
Перші строфи комедії
Шлях у загробний простір починається з вступної частини. Усі події та діалоги описуються автором від першої особи. Читач зможе відчути себе героєм поеми. Початок присвячено розповіді про те, як він досягає середини життєвого шляху. Одного разу відбувається незвична подія — герой заблукав у лісі. У пошуках дороги назад герой зустрічає трьох диких звірів, які не дають йому пройти, виглядають грізно. Вергілій рятує мандрівника від загрози, що нависла над ним. Потім він пропонує здійснити мандрівку загадковим загробним світом.
Читач у наступній частині поеми зможе дізнатися всі обставини, завдяки яким на шляху головного героя з’явився саме Вергілій. Стає зрозуміло, що мандрівник перебуває під захистом Діви Марії, Святої Лючії та Беатріче. Заступниці були обрані не випадково. Святі є головними жіночими образами в католицькій вірі. Беатріче — кохана самого Данте. Свята Лючія (покровителька зору) — відсилання до того, що й у самого автора спостерігалися проблеми із зором. Беатріче проживала в будинку, що розташовувався поблизу церкви Святої Лючії. Цей факт — уособлення світлих і вічних почуттів, які були в автора й молодої жінки.
Пекло Данте
Вхід у цей темний і лякаючий простір описується в поемі як величезна вирва. Вона складається з концентричних кіл, які звужуються в кінці. Також вони доходять до центру землі.
Напередодні пекла розташоване місце, де перебувають душі людей нерішучих або нікчемних.
У цьому місці герої опинилися на самому початку свого шляху. Потім шлях продовжився, і з’явилося перше коло пекла. Це місце має назву Лімб. Його населяють душі язичників (хоч і добрих за природою людей, але тих, хто не визнав істинного шляху, не прийняв віру). Справжніх пекельних мук їм вдалося уникнути. Саме Лімб став місцем, де головний герой зустрічає душі відомих представників античного світу. Серед них:
- Арістотель
- Гомер
- Евріпід
Спільним для Пекла за Данте є присутність великої кількості героїв міфів, античної цивілізації. У Лімб потрапили Мінотавр, Гарпії, Кентаври. Вони є уособленням людських гріхів. Якщо подивитися на карту Пекла, то на ній можна знайти міфічні річки — Ахерон, Стікс, Флегетон. Також на карті позначені вартові кіл Пекла — Перевізник душ Харон, Охоронець брам грізний Цербер. Присутні також Бог багатства Плутос, син Ареса Флегій, який перевозив душі померлих грішників через Стигійське болото. Позначені на карті фурії — Тісіфона, Мегера й Алекто. Зображено і суддю Пекла — царя Криту Міноса.
Присутність більшості знакових античних і міфічних героїв у творі вказує на те, що ця культура не належить до християнської релігії, не є істинною. Вона повністю язичницька, а отже, частково має гріховну складову.
Продовжуються дев’ять кіл пекла Данте особливим місцем, яке заповнене душами людей, що під час свого земного життя не змогли впоратися зі пристрастю. Під час своєї мандрівки загробним світом герой зустрічає на своєму шляху Франческу да Ріміні та Паоло Малатеста. Вони стали жертвами забороненого кохання.
Наступні кола пекла Данте віддані черевоугодникам.
Їхні муки полягають у тому, що вони страждають від постійних дощів, на них падає град. Тут же перебувають скупі та марнотратні душі. Вони отримують своє покарання у вигляді необхідності постійно закочувати величезні й важкі камені. Гнів і постійне загрузання в болоті переслідує єретиків та єресіархів. Герой Данте бачить серед грішників імператора Фрідріха II та папу римського Анастасія II. П’яте коло пекла за Данте вказує на те, що тільки християнська релігія є істинною, а всі, хто від неї відрікається, достойні вічних мук у загробному світі пекла.
Після цього Данте і Вергілій у пеклі бачать тиранів і вбивць. Їхнє покарання — вічне плавання в киплячій крові. Самогубці також перебувають у Пеклі. Вони перетворені на рослини. Данте проходить сім кіл пекла, зустрічаючи богохульників і насильників. Їхнє покарання полягає в тому, що їхні душі вічно спалюються падаючим полум’ям. Сім кіл пекла Данте не є кінцевими. Далі знаходиться місце, де мучаться душі брехунів. Для них передбачені найрізноманітніші муки й покарання. Кожен грішник отримає гідне свого гріха покарання після смерті.
Герой Данте Аліг’єрі проходить усі дев’ять кіл пекла, щоб наприкінці шляху зустріти обитель душ зрадників і зрадниць. Саме тут знаходить свій притулок Юда Іскаріот. Він є втіленням злочину проти Божої влади. Разом із ним змушені ділити обитель такі душі, як Брут і Кассій. У покарання за зраду та підступ проти влади вони страждають від того, що їх постійно гризе Люцифер. Він і сам уособлює зраду, адже був ангелом, який підняв бунт проти Бога. За це його спіткало покарання у вигляді скинення з Небес у найглибші безодні Пекла. Дев’ять кіл пекла за Данте — уособлення всіх пороків і гріхів, що можуть існувати на Землі. Завершується опис дев’яти кіл Данте деталізацією образу Люцифера. На цьому закінчується остання пісня першої частини поеми.
Чистилище
Після того як кола пекла за Данте були пройдені, подальший шлях героя пролягав до Чистилища. Герой і його провідник пройшли вузьким коридором, який вів із центру Землі до другого півкулі. Після завершення коридору Данте і Вергілій опиняються на поверхні. Опис Чистилища не такий похмурий, як уявлення про пекельні обителі.
Перед уявним поглядом читача відкривається океан. Посередині розташований острів. На ньому — конусоподібна гора. Це і є Чистилище. У ньому, як і в Пеклі, є кола. Відмінність полягає в тому, що вони звужуються догори. Охоронцем входу до Чистилища є Ангел. Він впускає мандрівників. Попередньо охоронець наносить на чоло мандрівника символ, що означає «сім смертних гріхів».
Коли Данте проходив кола пекла, він бачив муки душ грішників. Тут же покарання дозволяють спокутувати свої гріхи. У кожного були подібні символи. Поступово, просуваючись до вершини, герой помічав, що символи зникають. Після того як вершину було досягнуто, сьоме коло пройдено, Данте побачив «рай земний». Він зрозумів, що вже звільнився від нанесених стражем знаків. Кола населені душами грішників. Серед них:
- гордії — на їхні спини покладено тягар, під впливом ваги вони змушені згинатися;
- заздрісники;
- гнівливі люди;
- ліниві;
- жадібні.
Вергілій не хрещений, тому не може потрапити до Раю. Супутник зникає одразу після того, як доходить разом із Данте до воріт.
Рай
Опис починається з того, що в земному раю герой зустрічає Беатріче. Вона зображена як прекрасна діва на колісниці. Везе її Грифон. Це символізує тріумф церковної сили й добра. Беатріче переконує Данте, що йому слід покаятися. Після цього вона возносить його на небеса.
Подальша мандрівка описується автором у третій кантиці божественної поеми. У ній Данте мандрує по семи сферах раю. Цими сферами земля не просто оперезана, а й з’єднана з іншими планетами. У ті часи вважалося, що їх усього 7. Серед сфер зазначалися Місяць, Меркурій і Венера. За планетами розташовувалися нерухома зоряна сфера, кришталева сфера. Далі увагу читача привертає Емпірей. Це безмежна область. У ній знаходять притулок ті душі, які є чистими, блаженними. Тут вони отримують можливість споглядати Бога. Саме ця сфера є останньою. У ній зароджується життя всьому сущому, що оточує людей у повсякденному житті.
У супроводі Бернарда герой поеми пролітає через кожну зі сфер. На своєму шляху він зустрічає відомих постатей. Серед них Данте бачить імператора Юстиніана, учителів і мучеників, які несли віру людям або загинули за неї. Їхню жертву символізує сяючий хрест.
На самому верху погляд спрямовується на Христа і Діву Марію. Тут перебувають і ангели. Мандрівка раєм завершується Небесною трояндою. У цьому місці перебувають блаженні. Тут Данте усвідомлює й проймається вищою благодаттю, досягаючи єднання з Творцем.
Як усе влаштовано: концепції пекла, чистилища та раю
Данте Аліг’єрі та його Божественна комедія прагнуть донести до людей не лише жахи й страх перед загробним світом. У творі докладно описано устрій кожного з світів, їхню концепцію. Темрява пекла і світло раю мають певну структуру.
Концепції Пекла
Кожне коло населене душами, які несуть певний тягар гріхів. Так, на самому початку, біля входу, розташовані ті, чиї провини незначні, але не дають можливості потрапити до Чистилища або Раю. Перше коло пекла у Данте віддається нехрещеним людям (померлі до обряду хрещення немовлята або ті, хто добровільно зрікся віри). Друге коло — тут знаходять притулок ті, чий гріх — перелюб. Третє коло віддано черевоугодникам. Наступне, четверте коло пекла, проходять ті, хто не знав міри в грошах, був марнотратним або надмірно скупим. Далі йде п’яте коло, яке населене лінивими та душами тих, хто за життя був гнівливим. Це місце має назву Стигійське болото. Шостим колом є стіни міста Діт. Тут мешкають душі єретиків. У місті Діт (сьоме коло пекла) змушені спокутувати свої гріхи насильники й убивці.
У свою чергу пекельне місто поділяється на 3 пояси:
- тут перебувають ті, хто був тираном, чинив насильство над ближніми; тут же знаходяться й розбійники.
- розташовані душі самогубців, гравців і марнотратників.
- заповнені богохульниками, содомітами та лихварями.
Далі розташовується восьме коло пекла. Тут — душі ошуканців. Данте додатково поділяє цей простір не на кола, а на рови. Їх налічується десять, назва їм — Злі Щілини. Кожна з них розділена перегородками. Їхня будова така, що кожен наступний рів спускається глибше під землю. У цьому місці пекло Данте набуває багатогранності й складності. Перший рів знаходиться безпосередньо біля міської стіни. У його центрі розташований глибокий колодязь. На його дні — дев’яте коло пекла. У Злих Щілинах отримують покарання обманщики, які користувалися людьми, не пов’язаними з ними особливими узами довіри. У ровах, за ступенем спуску вниз, перебували душі:
- звідники, спокусники;
- підлесники;
- духовні особи, які займалися торгівлею церковними посадами;
- особи, які мали стосунок до магії, зіркові віщуни;
- хабарники;
- лицеміри;
- злодії;
- радники, що дають лукаві поради;
- особи, з вини яких спалахували конфлікти;
- алхіміки та фальсифікатори.
Далі йшло дев’яте коло пекла — крижане озеро під назвою Коцит. Воно має кілька поясів:
- Каїна — тут розташовані душі зрадників рідних;
- Антенора — зрадники батьківщини або однодумців;
- Толомея – зрадники друзів;
- Джудекка – зрадники благодійників.
У самому центрі озера перебуває Сатана. Данте вибудував пекло, спираючись на праці Аристотеля. Особливістю розуміння гріховності було те, що чим матеріальнішим є гріх, тим менше зла він несе. Існує можливість спокутування вини.
Концепція побудови Чистилища
Кожен вчинок має свою ціну. Саме тому католицька церква передбачає можливість очищення душі від гріхів. Цим місцем у загробному світі є Чистилище. При вході до нього герой комедії бачить перед собою зорі. Вони символізують доброчесні риси, притаманні людині: мудрість, справедливість, мужність і поміркованість. У Данте Чистилище подано у вигляді гори. Передгір’я й океанське узбережжя утворюють особливий простір — Передчистилище. Верхня частина має 7 уступів або кіл. На вершині гори розташований Земний рай. Перші 3 кола віддані душам, які за життя були заздрісними, гордими або часто відчували гнів. Схильність до зневіри відправляла душі до 4 кола Чистилища. 5–7 кола населяли душі, які в земному житті надто багато уваги приділяли хибним благам.
Передчистилище
Місце, де нові душі очікували дозволу пройти до Чистилища. Особливість: час очікування був рівним рокам, прожитим на Землі. Тут розташовувалися уступи: душі, які не принесли покаяння перед смертю; померлі насильницькою смертю, але встигли покаятися. Потім ішла окрема частина загробного світу — Долина владик. Вона складалася з 7 кіл. Їх населяли душі гордіїв, заздрісників, гнівливих, лінивих, скупих і марнотратних, черевоугодників, сладострасників.
Земний рай
Розкриває читачам Божественна комедія Аліг’єрі й особливості останнього перед входом до Раю місця — Земного раю. Його суть полягає в тому, що людина повинна подолати пороки, наблизитися до просвітлення. Таким чином, Чистилище є місцем спокутування гріхів. Якщо душа впорається з випробуваннями й гідно витримає тягар покарань, вона отримує шанс на доступ до Раю й проходження по Небесах.
Читайте також:
Концепція Раю
Потім комедія знайомить з особливостями устрою Раю. Поданий він у вигляді 10 небес:
- Місяць — обитель для тих душ, чиї власники за життя дали обітниці, але змушені були під впливом обставин їх порушити;
- Меркурій — для реформаторів і невинно постраждалих;
- Венера – для закоханих;
- Сонце — для мудреців, великих учених. Має 2 кола;
- Марс — для воїнів, які загинули за віру;
- Юпітер — для справедливих правителів;
- Сатурн — обитель богословів і монахів;
- Сфера зірок — тут розташовуються «торжествуючі» душі;
- Кришталеве небо — розташовуються небесні мешканці;
- Емпірей — обитель Божества. На берегах річки перебувають блаженні душі.
Саме тут автор зустрів Діву Марію, Адама, апостола Петра, Мойсея, Беатріче, святу Лючію. Потрапити до Раю мали змогу лише істинно чисті душі, які не мали негативних помислів за життя й не чинили зла оточуючим.
Висновок
Божественна комедія та її сюжет — складне переплетення земного і духовного. Автор поєднує їх в єдине ціле, завдяки чому в читача з’являється можливість побачити цілісну картину світобудови, зрозуміти цінність добра. Божественна комедія — короткий зміст твору зводиться до подорожі загробним світом, пізнання себе, пошуку істинного Світла та любові. Кожен може вирішувати для себе, про що розповідає Божественна комедія, адже ця поема є не лише літературним, а й глибоко філософським твором. Сенс твору полягає в тому, що необхідно прагнути до добра і праведності.
