Селена, у давньогрецькій міфології, постає перед нами як богиня місяця. У пізніші етапи античності її порівнювали з Артемідою та Гекатою. Незалежно від епохи, небо завжди приваблювало людей своєю загадковістю та невідомістю. Світла – зорі та місяць – завжди привертали особливу увагу філософів і вчених. В античних уявленнях вони символізували не лише загадку та магію, а й зміну, а також нескінченний цикл життя. Селена, велична богиня місяця, яку часто називали «блискучим оком ночі», вважалася її покровителькою. На її честь стародавні греки часто влаштовували пишні процесії та святкування, намагаючись таким чином примирити небесну богиню та здобути її прихильність.
У вільні миті крилата Селена мчала по небесах на своїй срібній колісниці, запряженій швидкими кіньми або могутніми буйволами. Її кругле обличчя та надзвичайно бліда шкіра зачаровували як звичайних людей, так і богів Олімпу. Вважалося, що Селена – одна з найбільш могутніх богинь, адже без неї Земля поринула б у вічне світло, що призвело б до її самознищення. Тому вона була тісно пов’язана з навколишнім світом та всією природою.
- У давньогрецьких міфах Селена (Σελήνη) представлена як богиня місяця.
- Батьком і матір’ю були титани Гіперіон і Тея.
- Серед близьких родичів: Геліос і Еос, брат і сестра.
- Обранцем богині був Ендіміон
- Раз на 30 або 31 день Селена дарувала життя новому місяцю, який потім повільно згасав і зникав із небесного склепіння.
Богиня Селена
Завдяки давньогрецьким авторам, як дорослі, так і діти можуть поринути у захопливий світ міфології, богів та дивовижних істот. Згідно з легендами, у давнину нашим світом правили тітани, від яких згодом походили всі відомі божества. Селена була донькою Гіперіона і Теї. З любовного союзу титанів виникли й інші божества:
- Геліос є втіленням сонця.
- Еос - це богиня світанку та заходу сонця.
З літературних творів видно, що у Селени було величне родословне походження, яке визначало її могутність, здібності та вплив. У давніх греків існувало прекрасне та дивовижне уявлення про зміну дня і ночі. За їхніми віруваннями, кожного вечора Ереб і Нюкта поступово занурювали світ у темряву, володіючи великою силою та керуючи всім сущим. З настанням ранку їхня влада поступово згасала.
Ереб і Нюкта поступалися місцем своїй доньці Гемері, яку часто порівнювали з богинею світанку – Еос. Однак особливу увагу приділяли богині Селені. З настанням ночі вона повільно й велично сходила на своїй срібній колісниці, запряженій біговими кіньми або биками.
Як виглядала богиня місяця Селена
Творчі особистості приділяли велику увагу богині місяця Селені. Збережені картини та літературні твори дозволяють скласти чітке уявлення про її образ. Зазвичай її зображували як молоду та привабливу жінку з головним убором у вигляді діадеми-півмісяця. У давньогрецькі часи Селена вважалася однією з наймогутніших богинь, тому її погляд завжди був сміливим і рішучим.
Характерні риси грецької богині Селени включають:
- граційний профіль;
- виразні очі;
- повні губи.
Довге волосся богині місяця вільно струмувало по її плечах, досягаючи майже поясниці. Традиційний одяг Селени включав легку сукню кольору шафрану. Незамінним атрибутом богині були крила, що дозволяли їй вільно переміщуватися між світами або подорожувати зоряним простором. Зображення богині Селени, доступні в мережі, допоможуть ясніше уявити її образ.
Любов місячної богині Селени
У той час, коли олімпійці поринали в світ пристрастей, Селена віддавала перевагу усамітненому способу життя і часто відпочивала біля вод Коринфської затоки. Містична природа місяця завжди приваблювала людей своєю таємничістю, що відображалося й на рисах характеру богині. За легендами, Селена була досить легковажною до того часу, поки не зустріла принца Ендиміона. Одного разу юнак попросив у Зевса дар вічної молодості. Всемогутній виконав його прохання, але Ендиміон так і не зміг насолодитися життям, бо був занурений у вічний сон.
Протягом дня та ночі юнак відпочивав у печері на горі Латмос у Карії, де його одного разу помітила богиня місяця Селена. Відтоді вона щоночі спускалася до свого коханого з небес, омиваючи його своєю ніжністю та турботою. З їхнього кохання народилося 50 прекрасних дочок — за числом місячних тижнів.
У легендах не йдеться про те, що принц відповідав на почуття богині.
Богиня Селена в грецькій міфології та Пан
У давніх текстах описується міф про Селену та лісового бога Пана, відомого своєю пристрасністю та невгамовністю. Пан, надівши на себе білу овечу шкуру, намагався звабити богиню місяця та завоювати її увагу. Його план спрацював, і Селена швидко втягнулася в новий романтичний союз. Пізніше елліни почали влаштовувати святкування на честь цього дивного союзу, відомі як травневі містерії.
Під час повного місяця одна з жерців втілювала образ богині місяця, тоді як чоловік набував образу Пана. Потім вони відтворювали міфологічний сюжет, звертаючись до вищих сил за допомогою та благословенням.
Грецька богиня місяця: за що ще відповідала Селена
У давнину Селена була не лише покровителькою місячного світила, але й символом жіночої сили. Вона також уособлювала образ коханки та нареченої. Щомісяця, тривалістю 30 або 31 день, вона надавала нове життя місячному циклу, який поступово згасав і зникав з небосхилу. Проте з часом на небі можна було помітити появу «брата» місяця. Вплив богині завжди відчувався на людях. З настанням ночі смертні занурювалися в сон, стикалися з різними явищами та тлумачили їх з містичної точки зору.
Давні греки вірили, що багато нічних явищ підпорядковуються владі богині місяця в грецькій міфології, Селени. Їй приписували здатність притягувати або відштовхувати ці явища від людини. Із записів історика та географа Страбона видно, що культ цієї богині був поширений навіть у найвіддаленіших куточках країни. До наших днів збереглося зображення дівчини з Олімпу, представлено́ї верхом на коні.
Зазвичай скульптури Селени створювалися з мармуру. Художники ретельно обробляли матеріал, прагнучи втілити в ньому прозорість і блідість місячного світла. У давнину місяць був не лише нічним джерелом світла, а й навігаційним орієнтиром для мандрівників. У своїх поемах Піндар і Есхіл порівнювали його з блискучим оком. Завдяки знанням, переданим Селеною, люди дізналися багато — від магії до морської навігації.
Втілення у культурі
Ідентифікувати богиню місяця можна через літературні та музичні твори, а також через зображення на художніх полотнах. Образ прекрасної дівчини втілювався в різних мистецтвознавчих жанрах, справляючи значний вплив на культурну спадщину Давньої Греції.
Кінематограф
У 1997 році на великі екрани вийшов фільм під назвою «Селена», присвячений життю богині. Сюжет фільму розповідає про молоду жінку з дивовижним голосом, яка стала популярною співачкою та підкорила серця багатьох шанувальників музики техно. На жаль, її життя трагічно завершилося у віці 23 років.
Історики та інші вчені проявляли інтерес до образу міфологічної Селени. Їхні дослідження стали основою для створення кількох документальних фільмів та оглядів:
- «Богині місяця (Селена та Дівія)»;
- «Орфічний гімн богині Селені»;
- «Селена – господиня зоряного неба», та ін.
Усі ці фільми доступні для перегляду в інтернеті, тож кожен може їх подивитися за бажанням.
Література
Віровизнання, присвячене Селені, має свої корені в давньогрецьких міфах. У різних літературних творах, починаючи від античних до сучасних, згадується ім’я цієї богині. Існуючі тексти дозволяють краще зрозуміти, хто була Селена і яке значення вона мала серед олімпійських богів.
Відомі автори, які згадували покровительку місяця, включають:
- Нонна Панопольського;
- Секста Проперція;
- Діодора Сицилійського;
- Вергілія;
- Гомера.
Селена займала важливе місце в міфології, оскільки контролювала ключові аспекти всесвітніх процесів, без яких наш світ не міг би існувати.
Живопис
Селена була однією з найчарівніших богинь на Олімпі, втілюючи в собі світло та рух місяця по небесах протягом дня. У деяких випадках її образ поєднувався з Артемідою, богинею полювання. У Давній Греції покровителька місяця також була відома під іменем Мене.
Велику кількість фресок, розписів та картин було присвячено Селені. Зазвичай її зображували як молоду та чарівну жінку. Її волосся вільно струмувало по плечах, а на тілі була легка сукня кольору шафрану. На голові завжди був золотий вінок, який розсіював темряву. Іноді богиню місяця зображували з факелом у руках.
Селену описували такі автори:
- Клеріссо Шарль-Луї;
- Стефано Тореллі;
- Сімеон Соломон;
- Себастьяно Річчі, інші.
Художники часто зображували сюжет про Селену та сплячого Ендиміона, який був їхнім улюбленим. Крім того, існують скульптури, присвячені цій богині.
Тату
З часом образи олімпійських богів стали популярними мотивами для татуювань, відображаючи їхній вплив не лише в культурі, а й в мистецтві татуювання. Сьогодні багато тату-майстрів пропонують різноманітні дизайни, включно із зображеннями богині місяця Селени. Ці татуювання часто обирають поціновувачі давньогрецької міфології та історії. Крім того, символіка покровительки місяця може відображати певні риси характеру людини, такі як певна непостійність.
Висновок та картинки Селени
Селена представляє собою богиню місяця в давньогрецькій міфології, відому своєю великою силою. Вона народилася від титанів, а її братами та сестрами були Геліос і Еос. У вільний час Селена віддавала перевагу подорожам по зоряному небу, використовуючи свою срібну колісницю, яку запрягали коні або бики. Її вважали однією з наймогутніших богинь, оскільки їй підпорядковувалися найважливіші астрономічні явища, такі як зміна дня і ночі.
Впродовж століть культ богині місяця був широко поширений у різних регіонах Давньої Греції. Її шанувальники часто влаштовували різні обряди та святкування, прагнучи заслужити її прихильність і увагу.
Селена картинки
Часті запитання на тему
У давньогрецькій міфології богиня місяця відігравала важливу роль у зміні дня і ночі, а також слугувала орієнтиром для мандрівників.
Одним із основних атрибутів богині місяця був золотий вінок, який світився та розсіював темряву.
Селена мала тісні зв’язки з Еребом, Нюктею та Еос. Вони разом проводжали світ у ніч щовечора та вітали його зі сходом сонця.
У Давній Греції під час повного місяця одна з жерців перетворювалася на образ Селени, тоді як чоловік набував образу Пана. У такому вигляді вони розігрували міфологічний сюжет.
