Зона 51: історія, розташування та таємниці секретної бази США

Непізнане, таємниче, незвичне привертає увагу й стає темою для обговорення. Об’єкт під назвою Зона 51 є одним із найбільш засекречених у світі. Інтерес до нього не вщухає, чутки й припущення лише підсилюють бажання відвідати це незвичне місце.

Зміст

Що таке Зона 51?

Розповіді про Зону 51 змушують одних людей боятися, а інших — будувати найнеймовірніші теорії та здогадки. Знайти її не можна на жодній офіційній карті. До 2013 року база перебувала під грифом «таємно». Відомо, що спеціальний підрозділ авіабази Едвардс розташований у США (Північна Америка). Місце — південна частина штату Невада. Орієнтир — 133 км від не менш відомого Лас-Вегаса. Щоб збудувати секретну Зону 51, обрали незвичне місце — південний берег сухого соляного озера Грум-Лейк.

Корисно знати: повітряні польоти (громадянські та військові) над зоною, знаходяться під забороною.

Секретність із бази не хотіли знімати на урядовому рівні. Це стало причиною різноманітних припущень з боку конспірологів. Основні теорії:

Підвищена секретність зробила Зону привабливим, у своїй таємничості, елементом масової культури. Нині це символ всесвітньої таємниці, змови й небезпеки.

Що відомо зараз і де знаходиться Зона 51?

Частково інформацію про те, де знаходиться Зона 51, знали й раніше. У 2013 році уряд США наважився на офіційне підтвердження існування секретного об’єкта. Спеціалістам, які вивчали це особливе місце на планеті, вдалося домогтися публікації звіту щодо знаменитої таємної військової бази. У результаті стало відомо, що на території об’єкта проводяться випробування літальних апаратів, зокрема U-2.

Зона 51 на Google-карті:

Зона 51 не відображається на звичайних картах, але розташована десь у цьому районі.

Головні проекти зони 51:

За результатами перевірок і після отримання схвалення з боку спеціальних підрозділів (ВПС США або ЦРУ) було впроваджено особливі заходи безпеки, зумовлені підвищеним інтересом до випробувальних процесів з боку звичайних людей, військових, розвідників і урядів інших країн.

Цікаво: Знімки бази були зроблені ще радянськими супутниками-шпигунами. Отримати детальну інформацію про полігон не вдалося, оскільки він посилено охороняється.

На розвідувальних фотографіях можна розглянути лише:

За неофіційною інформацією, 90% робочої частини бази знаходиться під землею. Зрозуміти, чи присутні інопланетяни в Зоні 51, неможливо. Щодо цього точаться суперечки не лише серед фанатів і прихильників теорій змови, а й у колах науковців, політиків і дослідників різних напрямів науки, техніки та космонавтики.

Читайте також:

Про Долину Смерті в США

Історія об’єкту

Об’єкт відвідування прибульців, експерименти над ними та над космічними кораблями — кожен такий слух лише підігріває інтерес до особливої зони на території Америки. Цікаві відомості про об’єкт:

Додатково використовується цілий ряд кодових назв: Dreamland, Paradise Ranch, Home Base, Watertown Strip, Groom Lake та Homey Airport (сучасна назва). Секретна база США — Зона 51 — це світова територія експериментів.

Перші фотографії, зроблені в ході розвідувальної операції, були отримані зі супутників СРСР у 1988 році. Під час Холодної війни перед країнами стояло завдання — знайти цікаві факти та розкрити секрети противника. Після офіційного завершення протистояння створені знімки були оприлюднені Федерацією американських учених. Підземні площі (якщо вони справді існують) зафіксувати досі не вдалося нікому.

Особливості штурму зони у 2019 році

Розкрити таємниці Зони 51 намагаються з моменту її заснування. У 2019 році відбувся масштабний флешмоб під назвою «Штурм Зони 51». Його метою було проникнення на особливо охоронювану територію, щоб з’ясувати, чи існують там секретні розробки.

Спочатку заклик, опублікований в одній із соціальних мереж, сприймався як жарт або розіграш. Причиною був запропонований стиль «штурму» — біг у стилі героя японського мультсеріалу. До призначеної дати кількість охочих вирушити в пригоду перевищила 3 мільйони. У результаті довелося посилити охорону об’єкта. Це було зроблено для того, щоб набіг на Зону 51 не переріс у безлад або сутички з охороною. У прямому ефірі за «штурмом» спостерігали ще близько 3 мільйонів людей.

Цікавий факт: ідею набігу підтримали багато зірок і акторів Голлівуду. Серед них — Кіану Рівз, Ілон Маск, Арнольд Шварценеггер. Звісно, це був жарт, який дехто сприйняв серйозно.

Програми та проекти досліджень

Зона 51 — територія, що займає понад 100 км². Тут проводяться різноманітні експерименти, випробування, навчання. Вона не є авіабазою в звичному розумінні цього слова. Над експериментами працюють не лише фахівці, а й вищі військові чини. Кожен науковець або пілот підписує угоду про нерозголошення відомостей і отриманої інформації цивільним особам.

Проєкти, програми та будь-який експеримент Зони 51 стають об’єктом інтересу для людей, які стежать за інформацією про прибульців. Відомі програми, що отримали схвалення з боку ЦРУ та ВПС США:

Однією з розробок, створених фахівцями Зони 51, є дозвуковий тактичний малопомітний ударний літак. Він має назву Lockheed F-117 або «Нічний яструб».

Особливість: розрахований на одного пілота.
Розробник: компанія Lockheed Martin (США).
Призначення: потайне проникнення на бази противника в обхід систем протиповітряної оборони та виявлення. Також здатен здійснювати атаки на стратегічно важливі військові об’єкти та інфраструктуру.

Особливості програм та розробок

Створений військовий літак уперше здійснив самостійний політ 18 червня 1981 року. Серійне виробництво тривало, і F-117 застосовувався в різноманітних за складністю військових операціях ВПС США до 1990 року. Спеціалізований F-117 (який проходив додаткову серію випробувань у той період) успішно використовувався в низці збройних конфліктів. Повністю зняли з озброєння літаки цього типу лише у 2008 році.

На окрему увагу заслуговує програма Have Blue/F-117 (1970 рік). Проходила вона так:

З цього моменту він виконував серію навчальних стрільб. Згодом проєкт (секретні зразки літака) було продовжено на аеродромі Тонопа. Після цього бойові одиниці були направлені на службу на військову базу Холломан. Повністю ввели F-117 у стрій у 1983 році.

Сучасні програми на території бази

Розгадати таємниці Зони 51 неможливо, навіть маючи доступ до Інтернету. Сучасні розробки, проєкти та програми стають відомими лише після дозволу спецслужб США. Існує інформація про проведення в стінах бази проєкту «Аврора», який передбачає створення літака з гіперзвуковими можливостями. По суті, це стратегічний стелс-розвідник.

Точна назва — SR-91 Aurora. Саме з ним пов’язують спостереження за незвичними об’єктами в небі над Зоною 51. Існує теорія, що основою для розробки став космічний корабель, який зазнав аварії в пустелі та потрапив до рук дослідників. Також є свідчення, що всередині перебував інопланетянин. Найвідоміше спостереження відбулося у 1980-х роках і отримало назву «Чорні трикутники».

Різні версії появи бази

Над виникненням міфів працювали як звичайні люди, так і спецслужби. В основі історії лежить політ, який проводився над пустелею Мохаве. Один зі співробітників ЦРУ звернув увагу на велику територію — полігон для військових льотчиків. Там розташовувалася зручна злітно-посадкова смуга. Це було ідеальне місце для проведення випробувальних польотів і розробок. До них входили й роботи, пов’язані з розробкою літака U-2 та підготовкою пілотів в умовах підвищеної секретності.

Саме з цим пов’язана перша таємнича історія про Зону 51. У той період ділянка землі перебувала у власності Комісії з ядерної енергії. Після переговорів було досягнуто домовленості, й об’єкт включили до списку полігонів США під назвою «Зона 51».

Після цього про появу секретної території дізналася преса. У газетах повідомили, що над Зоною зазнав аварії літак, який здійснював таємний політ. Унаслідок катастрофи загинули 14 осіб. Відомості надходили в мінімальній кількості, що лише підігрівало інтерес до подій.

Ніхто не знав, що саме перевозив літак, яка справжня мета його польоту, скільки точно людей перебувало всередині на момент катастрофи. Питання, що залишилися без відповіді, стали частиною міфічного образу бази.

Додатковим елементом секретності стала війна у В’єтнамі, що почалася в той самий період (1955 рік). Одразу ж проводилося безліч паралелей — війну пов’язували з випробуваннями у секретних бункерах і лабораторіях.

Ще одна версія

Існують різні припущення та теорії щодо того, що таке Зона 51 і що там відбувається. Не менш популярним, ніж випробування й розробки секретної зброї, є припущення про зв’язок спецслужб США та уряду країни з розробками, що мають інопланетне походження.

Образ прибульця в звичному вигляді (величезна голова та довгі кінцівки) був створений Бобом Лазаром. У 1991 році він опублікував доповідь, у якій заявив, що в період з 1988 по 1989 роки займався двигунами, які нібито стояли на інопланетних летальних апаратах. Розробка здійснювалася для уряду США.

Місцем проведення робіт був спеціальний підрозділ на території авіабази Нелліс (Центральна Невада), кодова назва — S-4. У цьому ж регіоні розроблялися шпигунські літаки U-2 та SR-71. Фінансування, за словами Лазара, надходило від ВПС США.

Фахівець також зазначав, що бачив прибульців. Їхній зріст становив до 4 футів (приблизно 120 см), вага — до 50 кг. Шкіра мала сірий колір і різні його відтінки. Голова була великою, очі — великими, виразними, мигдалеподібними (як у фільмах про прибульців або комп’ютерних іграх). Кінцівки, ніс, вуха — довгі й у 90% випадків непропорційні до зросту або маси тіла. Повних прибульців Лазар не бачив. Волосся або інший рослинний покрив на голові й тілі повністю були відсутні. Як доказ до доповіді додавалася фотографія.

Також Лазар заявив, що інопланетяни відвідують нашу планету вже понад 10 тисяч років, а їхня мета — вивчення й спостереження. Як спростування слів фізика були представлені докази його проблем із пам’яттю. За його ж словами, уряд провів експерименти, внаслідок яких спогади про виконану роботу у сфері інопланетних технологій на 90% були стерті. Саме тому, за його версією, він не може надати незаперечні докази своїх слів, щоб розкрити світу всі таємниці Зони 51.

Проект під назвою «Синя Книга»

Секретний проєкт, що продовжує міфологічну теорію Зони 51, — це «Синя книга». Він став своєрідною останньою краплею у формуванні уфологічної теорії. Закон США від 1966 року дозволяв розсекретити деякі відомості, що допомогло створити архів, якому було присвоєно назву «Синя книга».

У ньому були зібрані всі спроби ВПС США систематизувати та впорядкувати накопичені факти й дані, що стосуються НЛО, прибульців, таємниць і технологій, знань і досвіду інших космічних рас і розумних істот.

Період накопичення відомостей охоплює часовий проміжок з 1952 по 1970 роки. Військові дослідники, аналітики, науковці, пов’язані з космонавтикою, за цей час отримали понад 12 000 повідомлень різного ступеня достовірності, що стосувалися контактів із НЛО. 90% подібних свідчень виявилися даниною моді, істерією або жартами, проте частина потребувала додаткової уваги та ретельного вивчення.

Продовження історії

Різні монстри Зони 51 лякали людей, тому «Синю книгу» було закрито (однойменний серіал також не протримався на екранах довго й отримав лише 2 сезони). Ентузіасти, які з’явилися в цей період, продовжили дослідження. Їх шокувало усвідомлення того, що уряд країни дійсно проводить дослідження в галузі НЛО.

Залишалися сумніви, що правда коли-небудь стане доступною для громадськості. Також залишалося відкритим питання: куди зникають кораблі прибульців після аварій. Висновок було зроблено однозначний — їх переміщують співробітники до ангарів Зони 51. Це підтверджували й численні спостереження «об’єктів» у небі над пустелею та територією секретної бази.

Читайте також:

Хто такі Іфрити

Зона 51 у мистецтві та масовій культурі

Таємнича територія надихає сценаристів і акторів на створення фільмів та ігор, де згадується про неї. Містика й таємниця приваблюють увагу, що допомагає утримувати глядача. Найвідоміші фільми, мультсеріали та ігри: