Гуляючи вуличками старовинних середньовічних міст, можна зустріти кам’яних крилатих чудовиськ, що сидять на самих вершинах готичних будівель і храмів. В європейській міфології горгулям відведено особливе місце, оскільки давні легенди стверджують, що саме від цього підступного хижака походять усі нині відомі тварини.
Багато хто сприймає горгулій виключно як демонічних створінь, здатних завдати шкоди й принести руйнування. Однак насправді маленькі дракони покликані охороняти людство від нечисті та злих духів.
Хто така горгулья?
Образ крилатої істоти зустрічається в багатьох міфах і легендах. Люди зробили горгулій уособленням злого або доброго промислу богів, який був здатен передвизначати подальшу долю людини. Однозначної відповіді на запитання, хто така горгуля, не існує:
- горгулья — це демон нижчого рангу;
- стражі темряви, які перейшли на божественну сторону;
- уособлення іншого світу та виміру;
- непідкупні й суворі хранителі.
Історія горгулій
Згідно з писаннями, демонічні горгулії беруть свій початок із раннього Середньовіччя. Перша легенда про посланницю хаосу й зла зародилася на території французького міста Руан. Так, селяни поговарювали, що в околицях міста завелося жахливе чудовисько в образі дракона зі змієподібним тулубом.
Монстр раптово нападав із заростей на людей, які гуляли лівим берегом Сени, і топив човни. Сила дракона була настільки велика, що він із легкістю міг затопити ціле місто або перекинути десятки рибальських баркасів одним помахом.
Місцеві жителі не могли здолати дракона, тож досить швидко змирилися з уготованою долею й ублажали надприродну істоту численними жертвопринесеннями. Втім, люди виявили певну хитрість і замість гарних і молодих дівчат відсилали на вірну загибель засуджених до страти.
Такий уклад життя тривав у Руані аж до 630 року, поки єпископом міста не став Святий Роман. Узявши з собою одного із засуджених, священник вирушив на битву з крилатою істотою. Коли дракон побачив приманку, він одразу ж виліз на берег, намагаючись забрати відвойовану здобич. У цей момент слуга Божий осінив чудовисько знаменням хреста. Таким чином, на питання, хто такі гаргульї, міфологія дає доволі однозначне трактування: демонічний дракон, здатний принести людині неминучу смерть.
Божественна сила миттєво пропалила тіло монстра, який покірно схилився до ніг Єпископа. Тоді святий зав’язав на шиї горгулі власну столу (широку стрічку у вигляді шарфа) й повернувся разом із упійманою істотою в межі поселення. Подальша доля міфічного створіння була доволі трагічною. Місцеві жителі обклали переможене чудовисько хмизом і підпалили. На місці згарища згодом був зведений Руанський католицький собор, відомий у всьому світі.
Читайте також:
Божественний посланець
До наших часів дійшло кілька легенд про гаргулій. Згідно з однією з них, у незапам’ятні часи сам Господь вирішив витесати з каменю істоту, яку згодом назвав горгульєю. Від першого живого створіння Бог очікував великих звершень. Завдяки родючим умовам життя, летючі дракони швидко заселили всю землю.
У певний момент їх стало настільки багато, що божественні створіння вирішили влаштувати природний відбір, почавши винищувати власних побратимів. Саме звідси й пішли грецькі уявлення про нічних вартових, які стали образом посланої Творцем сили — подекуди злої, а подекуди й благодатної.
Винищення
Деякі дослідники вважають, що горгульї справді існували. Релігійні вчення стверджують, що страшні істоти могли бути породженням кохання людини й демона. Головним призначенням горгульї була охорона.
Архітектори спеціально залишали на вершинах будівель невеликі майданчики, призначені саме для драконів. Виконавши доручення людини, жива істота негайно поверталася на своє місце й перетворювалася на кам’яну статую, очікуючи наступного поклику від господаря.
Перебуваючи в такому стані, горгулья могла роками не їсти й не пити, нерухомо очікуючи вказівки. Будучи живою, істота харчувалася живими людьми, великими й дрібними тваринами, вкраденою домашньою худобою, а в деяких випадках — овочами й фруктами.
Трансформація образу горгульї
Припускається, що горгульї були близькими родичами таємничих хімер і горгон. Досить часто міфічних створінь плутають між собою. Так, більшість людей вважає, що хімери Собору Паризької Богоматері є представниками горгулій.
Величезну популярність крилаті захисники й мисливці здобули в часи Середньовіччя. Саме тоді архітектори почали розміщувати на дахах будівель фігурні завершення, призначені для зливу води. Статуї часто наділяли незвичайною, а іноді й лякаючою зовнішністю.
У народній свідомості горгульї стали уособленням темних сил, які були переможені божественним промислом або ж свідомо стали на шлях істини. Таким чином, демонічні створіння почали асоціюватися з охоронцями, що захищають місто від злої нечисті. У цей час до традиційних горгуль у вигляді драконів і змій додалися й різноманітні міфологічні істоти, а також багато тварин і птахів. Завдяки трансформації образу, первісні горгульї набули доволі гротескних обрисів.
Трохи згодом, у період розвитку готичного роману, істоти з вершин будівель і храмів перекочували на сторінки книжок. Автори творів подарували горгульям крила, за допомогою яких ті пересувалися повітрям до своїх господарів і виконували їхні доручення.
Де горгульї живуть та їх зовнішній вигляд
Зовнішній вигляд горгулій може набувати цілком різноманітних форм. Так, міфічні створіння можуть мати:
- роги будь-якого розміру;
- масивні крила;
- копита;
- пташиний дзьоб;
- козлячу бороду;
- жіночі груди;
- хвости тих чи інших тварин.
На фото горгулій можна побачити, що деякі істоти вкриті шерстю, лускою або пір’ям, а також мають перетинчасті лапи або плавці. Головна відмінна риса всіх зловісних охоронців — обличчя з виразними обрисами кажана.
Не всі горгульї виглядають лякаюче й загрозливо. Так, міфічне створіння, розташоване на соборі Нотр-Дам де Парі, має людську зовнішність.
Спочатку маленькі демони віддавали перевагу життю серед покинутих руїн, на каменях або в підземних печерах. З часом дракони вирішили перебратися на вершини будівель: високих замків, соборів і будинків. Існують також морські горгульї, які жили не на суші, а в неглибоких водоймах, озерах і ставках. Завдяки крилам істоти можуть не лише літати, а й з легкістю долати водні течії та простори.
Найбільше крилаті вартові полюбляли сидіти глибокої ночі на морських урвищах, зливаючись з навколишнім середовищем в єдине ціле.
Види горгулій
Усіх горгулій можна поділити на кілька категорій і варіантів:
- Плювальники. Дивлячись на статую, можна подумати, що з її рота ось-ось вирветься вода. Такі створіння мають прочинений рот і часто показують оточуючим свого язика;
- Гризучі. У гризучих кам’яних демонів часто щось знаходиться в роті: наприклад, людська рука або будь-яка інша частина тіла;
- Присіли. Присіли горгульї завжди зображуються навпочіпки, обхопивши коліна руками, лапами або крилами;
- Рогаті – створіння з одним або кількома рогами.
Читайте також:
Здібності та характер горгульї
Головна здатність горгулій – вміння літати. Міфічні істоти гаргульї буквально ковзають по небу, лише зрідка змахуючи своїми сильними й потужними крилами. Телекінез дозволяє маленьким демонам за власним бажанням переміщатися в просторі й часі. Так, кам’яні статуї за мить можуть зникнути з поля зору й миттєво з’явитися в зовсім іншому місці.
Голос горгулій нагадує булькотіння або дзюрчання води. Якщо людина наважиться звернутися до дракона з якимось лихим наміром (наприклад, помстою або вбивством), горгулья вмить розлютиться й проявить усю свою силу. Давні захисники допомагають здійснити лише справедливу відплату та цілі. Магічна природа створінь наділила їх цікавим знаряддям – визначати справжні, часто приховані в підсвідомості мотиви. Таким чином, міфічні істоти здатні позбавити чоловіка або жінку негативних думок і подій, що ведуть до занепаду та руйнування.
Втілення у культурі
Сьогодні горгульї мало чим схожі на давніх і величних драконів, покликаних захищати людство та допомагати людям. Тим не менш, відомі кінорежисери досить часто використовували образи нічних вартових у власних кінокартинах, завдяки яким можна дізнатися, що за істоти горгульї:
- «Гаргульї». В основі сюжету – історія про спецагентів, які зіткнулися з низкою незрозумілих смертей і надприродним зникненням людей. Головна зачіпка – давня фреска, на якій зображені міфічні крилаті створіння.
- «Гаргулья: Страж темряви». Дія фільму відбувається в Парижі. Готуючи собор до знесення, двоє робітників виявили таємничі артефакти й предмети культу. Раптом на них нападає невідома істота, що має гострі кігті й нагадує летючу мишу.
- «Горгульї: Пробудження героїв». Повнометражний мультфільм розповідає про фантастичних демонів, що мешкали в X столітті в Шотландії. За денного світла міфічні створіння набували вигляду кам’яних статуй, а з настанням темряви оживали, щоб захистити всіх мешканців величного замку.
- «Горбань із Нотр-Даму». У мультфільмі горгульї постають перед глядачами в позитивному світлі. Горгульї Нотр-Дам стали найкращими й єдиними друзями спотвореного Квазімодо.
- «Секретні матеріали». Творці серіалу присвятили міфічним драконам 14 серію 3 сезону. У серії детально описується, хто такі гаргульї та якими здібностями вони наділені.
- «Я, Франкенштейн». Особливе місце в кінокартині відведено горгульям, які виконують роль відважних воїнів, що ведуть боротьбу зі злими демонами й чортами.
Горгульї стали частими гостями комп’ютерних ігор, у яких розробники змогли втілити навіть найсміливіші фантазії:
- Disciples. У серії ігор крилаті вартові в минулому були покірними солдатами, які всупереч власній волі поклонялися жорстоким командирам. Виконуючи злі, а інколи й абсурдні завдання, серця горгульїй зачерствіли й стали кам’яними;
- Heroes of Might and Magic. У комп’ютерній грі маленькі дракони виконують захисну функцію;
- Warcraft 3: Reign of Chaos і Warcraft 3: The Frozen Throne. Головна здатність ігрових горгульїй – перетворення на камінь;
- Doom 3: Resurrection of Evil. Головним босом гри стало міфічне створіння в образі летючої миші;
- Dungeons & Dragons. Горгульї мають ключове значення у відомій рольовій грі й постають як розумні крилаті хижаки, здолати яких буває не так уже й легко.
Зустріти горгульї можна і в серії творів Аспріна. Окрім цього, образ маленького дракона фігурує і в деяких інших книгах: Дж. К. Ролінґ «Гаррі Поттер», Пратчетт «Плоский світ». Завдяки створеним творам будь-хто охочий може зрозуміти, що таке горгулья, де вони мешкають і на що здатні.
У сучасному світі величезну популярність здобули тату горгульї. Малюнки, розміщені на тілі, можуть мати доволі страхітливий або ж цілком безневинний вигляд. Значення тату горгульї несе в собі функцію оберега й охорони від злих сил. Зазвичай майстри зображують тату горгульї із Собору Паризької Богоматері. Така тату може свідчити про інтерес людини до надприродних явищ, містики й міфів.
Горгулья тату
Висновок
Горгульї зайняли особливу нішу в світовій культурі та міфології. Дослідники й митці безперервно звертаються до образу міфічної істоти, оповитої давніми легендами й таємницями. На сьогоднішній день спогади про крилатих вартових повною мірою відображені в містах, де величні горгульї сидять на дахах готичних соборів і будівель.
Спостерігаючи за людьми згори, вони всіма силами намагаються захистити людство від темних сил і очистити кам’яні серця від скверни, що оселилася в них.
