Молох – це одна з найсуперечливіших істот у слов’янській міфології. Йому по черзі приписували то божественну, то демонічну силу, здатну впливати на природний хід подій та змінювати людські долі. Навіть сьогодні дослідники ведуть гарячі суперечки щодо того, хто такий Молох і в який період часу виникли уявлення людства про цю істоту.
У християнській традиції існують вчення про падших духів, тісно пов’язані з практичною демонологією Середньовіччя. Саме звідти беруть свій початок сучасні погляди на Рай і Пекло, а також його мешканців. Різного роду гримуари та писання окультної кабали не втрачають своєї актуальності і залишаються затребуваними, оскільки саме там містяться унікальні знання про падших ангелів та інші темні сутності, зокрема й Молоха.
Молох – що це таке в міфології і хто такий Молох з Біблії?
У міфології перші згадки про незвичну істоту на ім’я Молох сягають давньозавітних книг та давніх переказів. Згідно з Торою, Господь заборонив людям віддавати своїх дітей на служіння Молоху.
Всім, хто не слухався, загрожувала страшна і мучительна смерть.
Осіб, викритих у ідолопоклонстві, мали негайно вбити їхні родичі, найближчі сусіди або друзі. У біблійних писаннях зазначається, що практично всіх дітей, відданих на поклоніння цьому бісу, чекало спалення заживо на вогні. Саме з цього моменту виникли неоднозначні думки щодо божества.
Часто в ті далекі часи його ототожнювали з пекучим сонячним жаром і пожираючим, але водночас очищуючим вогнем.
Читайте також:
Окрім цього, Молох був пов’язаний із культом Ваала, загальновідомим у семітських народностях. Божество шанували у Фінікії, Тірі та Карфагені, де й зародилася жорстока традиція спалювати дітей, які померли у віці 0–7 років. Коли карфагеняни перебували в сильній потребі, вони практикували принесення в жертву ще живих хлопчиків і дівчаток. В окремих випадках на милість божеству віддавали первородного або єдиного спадкоємця царя. Таким чином істота прощала всі вчинені нацією гріхи.
Завдяки жертвам біс захищав народ від нападів ворогів, небачених раніше хвороб, посухи та голоду. Проте, якщо Ваал уособлював благотворний вплив, то Молох являвся руйнівним вогнем, що спалював усе на своєму шляху. Саме цей демон вважався згубною силою війни, що спустошує міста і села. Збережені записи свідчать, що Молох – це страшний бог, який губить людей за їхні гріхи та злочини.
Місцеві жителі називали такі жертвопринесення «молх», що звучить схоже на ім’я божества. Саме через це лінгвісти часто оспорюють деякі релігійні тексти:
- Тору;
- Талмуд;
- Старий Завіт.
Думка про те, що Молох належить до бісівського світу, поширилася лише в Середньовіччі, коли автори випустили низку гримуарів, присвячених мешканцям Преісподньої та їхній ієрархії. Багато описаних у текстах демонів насправді були богами, інформація про яких містилася в юдейських писаннях. Тривалий час маги та демонологи не могли визначитися, хто такий Молох – окрема істота чи частина складного образу, наприклад, Вельзевула. У зв’язку з цим у міфах виникла ще одна невідповідність, і «молохи» почали вживатися у множині.
Трактування імені бога Молоха
З мови давніх іудеїв «мелех» перекладається як «цар». Звідси й виник канонічний образ демона Молоха – царя, що всідає на троні. Багато дослідників ототожнюють цю сутність з бездушним механізмом, який перемелює принесені жертви, не замислюючись над їхнім болем і стражданнями. Матері та батьки, спостерігаючи за страшною смертю своїх дітей, повинні були приховати в серці розриваючий їхній смуток. Навіть якщо батьки піддавалися гіркоти й починали нестримно кричати, їх заглушували звуки флейт і бубна.
Читайте також:
Адепти месіанського юдаїзму вважають, що язичницьке божество Молох – це один із головних ворогів Месії.
Вони переконані, що щойно Месія спуститься на Землю, усі його противники та зло, включно з Молохом, будуть знищені раз і назавжди. Після цього встановиться вселенський мир і прибуде Боже Царство.
Через такі подвійні трактування сьогодні неможливо зробити жодних чітких висновків щодо природи біса, а також його належності до певних сил: божественних чи демонічних.
Тим не менш, усі езотеричні та біблійні писання свідчать, що ця істота дуже небезпечна і суворо забороняють будь-яким чином закликати її в наш світ. Питання про те, що таке Молох і хто такий Молох у Біблії, залишаються відкритими й до сьогодні.
Культ Молоха, ритуальні жертвопринесення та зовнішній вигляд
За семітськими легендами, криваві жертви ідолу Молоху були пов’язані з полум’ям. У якості дару люди приносили йому маленьких дітей, найчастіше немовлят. Зустрічаються тексти, згідно з якими язичницькому богу не дозволялося віддавати власне насіння, оскільки в ті часи воно вважалося джерелом життя і приносилося як ритуальна жертва для майбутнього врожаю.
У Біблії не міститься жодних прямих згадок про Молоха, проте завдяки давнім міфам дослідники змогли реконструювати зовнішній вигляд демона:
- бичача голова;
- два роги, що закручуються;
- чоловіче тіло.
Іноді істоту ілюструють із двома масивними крилами чорного або алого кольору, завдяки яким сила божества багаторазово зростає, і воно набуває здатності пересуватися в повітрі.
Особливої уваги заслуговує і кореляція Молоха з Геєною вогняною, яка згодом стала центральним тезисом юдаїзму, ісламу та християнства. Слово «геєна» походить від назви долини Енном, що знаходиться поблизу священних земель Єрусалима. Саме там довгий час люди виконували вогняні жертвопринесення язичників, а трохи згодом спалювалися мертві тіла тварин та різний сміття. Через перекази, що оточували долину Енном, місцеві жителі почали вважати, що в Геєні вогняній живуть молохи.
Довгий час вважалося, що Молох – це бог удачі і обрушується він лише на ту людину, яка принесла велику жертву. Порятунок Карфагена від греків після масового спалення ні в чому невинних дітей лише зміцнив віру людей у могутність цієї істоти. Серед християн існує закон: не згадувати ім’я божества і не просити у нього успіху, оскільки плата за сприяння може виявитися непідйомною і жахливою.
Незважаючи на те, що обрядові дитовбивства були заборонені Законом Мойсея і переслідувалися смертною карою, вони активно практикувалися семітами до Вавилонського полону.
Відомо, що цар Соломон встановив на честь біса капище, після чого дозволив своїм наложницям і жінкам поклонятися цьому язичницькому божеству. Сьогодні Молох – це удача і везіння.
Як закликати бога удачі?
Деякі сміливці цікавляться тим, як можна закликати бога везіння і тим самим привернути до себе всесвітню Фортуну. На жаль, через суперечливі факти дослідники досі не можуть з’ясувати, хто такий Молох насправді. Так, відомий маг і окультист Макгрегор Мазерс асоціював цю істоту з архідияволом, що протистоїть небесним сфірам. Інші міфологи вважають, що Молох – це покровитель сліз, що живиться дитячими та материнськими сльозами.
Серед езотериків існує кілька ритуалів, які дозволяють вступити в контакт із демоном. Фахівці підкреслюють, що безпосереднього спілкування людини з істотою під час обряду не відбудеться, проте таким чином можна привернути удачу.
Найкращою жертвою для божества Молоха є спалена у вогні дитина, проте сьогодні такі ритуали суворо заборонені і не практикуються. Сучасні маги та окультисти винайшли інший, не менш ефективний спосіб поклоніння. Щоб закликати темну сутність у наш вимір, людині слід спорудити вогнище, в основі якого буде розміщена печатка Молоха, і попросити дитину перестрибнути через полум’я. Завдяки такій дії дитяча душа потрапить до розпорядження біса, проте не викличе жодних підозр з боку оточуючих.
Будь-який ритуал для виклику демона удачі Молоха потребуватиме ретельної підготовки. Якщо людина хоче помститися кривднику, їй доведеться виконати кілька етапів:
- взяти клаптик нестираного одягу;
- знайти усамітнену долину або галявину;
- спорудити багаття;
- на підставі багаття поставити печатку біса;
- У полум’я кинути шматочок одягу і прочитати слова давнього закляття: «In nomine Astaroth Baal Beelzebub et Lucifer Evoco Moloch! Tollite sacrificium! Accede ad eam, et conteram illud comburent eam, et capient eam! Amen. Amen. Amen;»
- Після цього слід кілька разів перестрибнути через вогнище.
Подальші обряди можна виконувати вдома за допомогою свічки. Людина повинна пам’ятати, що після обряду вона укладає угоду з однією з наймогутніших сутностей потойбічного світу.
Втілення у культурі
Молох – один із найнеоднозначніших міфологічних персонажів. Багато творчих діячів вдавалися до образу цього язичницького божества і намагалися зрозуміти, що таке Молох насправді: прислужник Люцифера чи прихильник Бога. Саме цій тематиці свої твори присвятили як вітчизняні, так і західні літератори:
- «Молох», Олександр Іванович Купрін;
- Цикл книг «Кіндрет», А. Пехова, Є. Бичкова, Н. Турчанінова;
- «Саламбо», Гюстав Флобер;
- «Крик», Ервін Аллен Гінзберг;
- «Декстер у темряві», Джефф Лінсі;
- «Скелелазка і світове дерево», Олег Синицин.
Особливе місце демон зайняв і в кінематографі. Згадки про темну сутність можна зустріти в кількох популярних фільмах:
- «Молох», 1999;
- «Бранець джунглів», 1945;
- «Надприродне», 2005-2020;
- «Кабірія», 1914;
- «Сонна лощина», 2013.
Окрім цього, існує й низка картин, у яких зачіпається образ демона. Молоху присвятили свої роботи: Стрєлков Дмитро, Ільїнський Володимир та ін. Завдяки створеним творам людина може детальніше дізнатися, хто такий Молох і яка його роль у світовій міфології.
Читайте також:
Тату Молоха
Міфологія всіх народів сповнена переказами про добрих і злих істот, особливе місце серед яких займають демони. Саме ці прислужники Сатани виконують на Землі важливу місію: занурюють людей у смертні гріхи, сіють роздор і смуту. Багато людей опиняються настільки захопленими потойбічними силами, що наважуються розмістити зображення темних істот на власному тілі. Все частіше чоловіки та жінки звертають увагу на ескізи з чортами та демонами, серед яких є й Молох.
Зазвичай язичницьке божество ілюструють у його канонічному образі: у вигляді страшного чудовиська, з довгими рогами, вогненними очима та бичачою головою. Подібні тату можуть мати подвійне значення Молоха. З одного боку, тату з демоном уособлюють жорстокість, руйнування, спустошення тощо.
У значній мірі тлумачення тих чи інших зображень залежать від культури людини, а також її віросповідання. У багатьох культурах тату з демонами роблять як захист від злих духів. Таким чином, питання, хто такий Молох, відпадає саме собою.
Багато людей віддають перевагу чорно-білим тату, проте за бажанням майстер може виконати й кольоровий ескіз. Найкраще такі тату виглядають на спині, руці або нозі.
Висновок
Багато людей вірять у існування надприродних істот і духів, а також наділяють їх різними якостями та функціями. Серед усіх демонів і язичницьких божеств особливо виділяється Молох – покровитель удачі та везіння. Протягом багатьох років люди приносили йому в жертву власних дітей, сподіваючись на заступництво та допомогу істоти.
Давні поклоніння та ритуали, пов’язані з Молохом, вражають своєю жорстокістю та масовістю. Тисячі дітей згоріли живцем у бушуючому полум’ї його вогню, оскільки люди вірили, що таким чином зможуть спокутувати власні гріхи та злочини. У міфології Молох справедливо вважається найстрашнішою істотою, що карає за будь-яке злодіяння. Вже з перших рядків біблійних писань стає зрозуміло, наскільки жахливими були уявлення людей про язичницького бога.
Картинки – Moloch
