У міфології будь-якого народу трапляються згадки про низькорослих людей, які живуть у скельних печерах, підземних містах або на вершинах гір. Гноми в західноєвропейському фольклорі постають в образі майстерних умільців, здатних навіть із звичайної кам’яної брили створити справжній витвір мистецтва.
Згідно з легендами та казками, саме раса гномів першою почала добувати руду й переплавляти її в міцні метали. У всьому світі маленькі чоловічки прославилися не лише своєю цікавою зовнішністю, а й моральними якостями: працелюбністю, добротою та любов’ю до всього живого.
Етимологія гномів у різних культурах
Етимологія гномів неймовірно велика й охоплює десяток назв. Уперше слово «гном» увів у вжиток і популяризував швейцарський алхімік Парацельс, який жив у XVI столітті. З грецької мови «гносіс» трактується як «знання». Існує теорія, за якою Парацельс назвав маленький народ гномами через те, що вони володіють таємними знаннями й уміннями, прихованими від звичайної людини. Зокрема, міфічні створіння знали точне розташування дорогоцінних металів, що знаходилися в надрах землі по всіх країнах.
Згодом слово «гном» почало широко вживатися в ренесансних творах, особливо в англо-скандинавському фольклорі. Звичне нам позначення міфічних істот міцно закріпилося в українській мові, ставши загальновживаним. Проте термін «гном» мало вживається в мовах германської сім’ї, а також в англійському діалекті.
Німці називають низькорослу расу «цвергами», англійці для означення гнома використовують слово «дварф», у романських мовах вживається термін «цверг» тощо.
Історія гномів
Щоб дізнатися, хто такі гноми, слід зануритися в цікаві й дивовижні історії, написані в давно минулі часи. Згідно зі стародавніми міфами, перші боги пантеону гномів були народжені на землі у вигляді сяйливих дорогоцінних каменів і рудних жил, після чого зазнали природної корозії підводних вод і набули свого зовнішнього вигляду. Таким чином, міфи стверджують, що маленькі міфічні створіння завжди були присутні у нашому вимірі, віками простоявши нерухомими брилами.
У фольклорі гномів зазначено, що маленькі люди з’явилися на світ із дорогоцінних каменів, які під час мандрів виявив Гарл Сяюче Золото, один із лідерів пантеону богів. Великий Бог зовсім випадково побачив запечатаний вхід у печеру, всіяний усілякими каменями, що сяяли на сонці. Він вирішив забрати камені та обробити їх за допомогою інструментів. Щойно Гарл закінчив важку працю, відполірував дорогоцінності й дмухнув на них, камені розкрилися, немов бутон троянди, й випустили на волю перших справжніх гномів.
Перш ніж відправити нову расу у світ, Бог вирішив підбадьорити гномів і розповів їм жарт, наділивши тим самим низькорослий народ притаманною їм радістю, веселістю, а подекуди й дитячістю. Гноми, що були ув’язнені в прекрасних алмазах, вирішили жити під земними просторами, ставши скельними гномами. Ті, що з’явилися зі смарагдів, віддали перевагу поселенню в густих хащах, серед зелених і величних дерев, і стали лісовим народом. Народжені з рубінів довгий час блукали, знайшовши притулок у самому серці планети. На жаль, до нашого часу збереглася лише мала частина давніх міфів, які розповідають про життя дивовижного народу й відповідають на запитання, хто такі гноми.
Гном’ячі перекази стверджують, що вони ніколи не втручалися у війни й не воювали за панування тієї чи іншої імперії. Історія відважного та працьовитого народу зберегла міфи, які розповідають про сотні надійно прихованих підземних сіл, кланів і фортець, що віддавали перевагу усамітненому й мирному способу життя, оминаючи будь-які конфлікти та затяжні битви.
Читайте також:
Як виглядають гноми?
У всі часи описи гномів були майже однаковими. Вони напрочуд схожі на людей. Головна відмінність підземного народу від людської раси – низький зріст. Навіть найвищий скандинавський гном навряд чи зможе перерости маленьку дитину. Завдяки такому зросту гноми можуть без зусиль пересуватися печерами та підземними ходами.
Усі міфічні істоти народжуються вже дорослими, з довгими бородами та зазвичай русявим або світлим волоссям. Більшість гномів мають бежеву або коричневу шкіру. Гноми не безсмертні, хоч і живуть набагато довше за звичайних людей. Якщо вони не гинули за трагічних обставин, то могли прожити близько 200 років. Серед гном’ячого народу траплялися й справжні довгожителі, які доживали до 350 років.
Руки гномів неймовірно сильні та витривалі, подібні до кам’яної брили. Маленькі люди майже невразливі до більшості хвороб, оскільки мають міцне здоров’я та хороший імунітет. Вони краще за всіх інших переносять голод, рани й важку фізичну працю.
Працьовитий народ зростає дуже повільно, адже жінок у їхньому роді майже не трапляється. Оточення часто не може відрізнити гнома-чоловіка від жінки.
З картин скандинавських гномів видно, що вони носять майже однаковий одяг і подекуди навіть мають бороду. Гноми-жінки ніколи не залишають межі села й не спілкуються з іншими расами.
Життєвий цикл гномів поділяється на кілька періодів:
- від народження і до 30 років. У цей час міфічна істота є маленькою дитиною, дуже юною й поки що недоумкуватою;
- від 40 до 60 років – юний карлик, що подорослішав і набрався знань;
- від 60 до 240 років – зрілий гном, здатний працювати та захищати село. Одружувалися маленькі люди зазвичай у 90–100 років.
Плата за таке довге життя полягала у швидкому старінні. Буквально за 10–15 років сповнений сил і енергії гном може перетворитися на старого.
Більшість підземних мешканців носять шкіряну або ткану одежу, а також завжди мають при собі сокири або зброю. Щоб захистити руки від важкої праці та ран, гноми одягають міцні рукавиці. На ногах умільців красуються чоботи, виготовлені з найякісніших матеріалів.
Що роблять гноми, їхні вміння та здібності
Гноми прославилися великими майстрами. Добуваючи самоцвіти, алмази, золото, срібло та інші дорогоцінності, низькорослі створіння з великим завзяттям виготовляли міцну зброю або вишукані прикраси. У своїх селах вони зберігають багато дивовижних скарбів, наділених чарівною силою.
Колись підземні мешканці були добродушні до всіх живих істот, проте через власну відкритість і наївність сильно постраждали від людської жадібності та корисливості. Саме тому в більшості творів гноми мають досить поганий і своєрідний характер. Працьовита раса відзначається прихованістю та страшним впертістю, вони ніколи не забувають зла, довго тримають образи й часто мстять кривдникам різними капостями (навіть друзям). Найкраще гноми знаходили спільну мову й заводили дружбу з ельфами.
Головна мета народу – накопичення багатств і скарбів. Незважаючи на величезні запаси дорогоцінностей, міфічні істоти рідко користуються матеріальними благами й роблять це виключно для отримання якоїсь вигоди.
Незважаючи на прихований і усамітнений спосіб життя, гноми люблять повеселитися. Народ часто влаштовує різні гуляння, під час яких можуть пуститися в танок або жартувати одне над одним.
Підраси та характеристика гномів: глибинні гноми
Усі гноми поділяються на 3 підраси. Кожна з них має власні унікальні риси, спосіб життя та моральні якості. Втім, практично всі види гномів віддають перевагу усамітненому життю далеко від інших мешканців.
Підраса глибинних карликів характеризується суворим характером і замкненістю. Ці гноми мешкають у самому центрі землі, глибоко під землею. Через важкі умови навколишнього середовища глибинний народ набув жилистого й витягнутого зовнішнього вигляду та блідої, мов кам’яна, шкіри.
Здебільшого ця підраса має сірий або чорний колір очей і волосся відповідного відтінку. Глибинні мешканці вважаються найнебезпечнішими й найстрашнішими гномами.
Більшість земних мешканців вважає цей народ злим і темним. Через постійне перебування під землею глибинні гноми почали остерігатися будь-якого спілкування. Вважається, що ця підраса не користується календарями і ніяк не відстежує прожиті дні чи минулі роки.
Діти глибинних створінь живуть разом із батьками, доки не одружаться й не обзаведуться власним житлом. Маленький народ дуже любить своїх нащадків і бережно охороняє їх від будь-якого негативного втручання. У більшості випадків у родині є 4 дитини, іноді батьки наважуються мати 6 і більше дітей.
Щойно гном трохи підростає, його одразу віддають на навчання. Більшість чоловіків усе життя важко працює на шахтах, видобуваючи дорогоцінні камені та метали, а жінки повністю поринають у домашні обов’язки: приготування їжі, прибирання та виховання підростаючого покоління. Глибинні карлики харчуються грибами, рибою, м’ясом кіз і овець. Мешканці підземель люблять соління, а також п’янкий напій. Такі гноми відзначають лише 2 свята.
До оточуючих глибинна раса ставиться досить ворожо, однак у сімейному колі вони добродушні, шанобливі та ввічливі.
Скельні
На відміну від своїх усамітнених побратимів, скельні гноми завжди допитливі та привітні. Вони відомі серед інших мешканців як алхіміки, вправні техніки, геніальні винахідники та ілюзіоністи найвищого рівня. Найчастіше скельні карлики живуть на пагорбах і в селах.
Скельна підраса відзначається легким і веселим характером, а також любов’ю до жартів і підколок. Вони обожнюють очищати та полірувати алмази, а також будь-які інші дорогоцінні камені. Багато з них є талановитими музикантами, пивоварами й виноробами.
Думаючи про те, що люблять гноми, слід згадати виготовлення дитячих іграшок. Багато міфічних істот уміють створювати красиві та захопливі предмети, які можуть зацікавити малюка.
Представники сильної статі дбають про свій зовнішній вигляд: підстригають бороди й волосся, носять чистий і охайний одяг. Скельні мешканці не вирізняються кулінарними навичками, тому їхня їжа часто буває пересоленою або перевареною. Однозначної відповіді на питання, що їдять такі гноми, не існує. Скельні мешканці вживають практично будь-яку їжу — чи то фрукти, овочі, чи м’ясо.
Лісові
Лісова підраса веде найусамітненіший спосіб життя серед усього гном’ячого народу. Майже ніхто ніколи не зустрічав лісових карликів і навіть не підозрював про їхнє існування. Головні риси їхнього характеру — непомітність і вміння залишатися невидимими. Представники лісової підраси обожнюють природу, розташовану поза межами будь-якої цивілізації.
Представники лісових гномів — найнижчі на зріст. Вони ніколи не підстригають волосся та бороди, які часто волочаться по землі. Очі міфічних створінь мають дивовижний рубіновий або глибокий коричневий колір. Мешканці лісів харчуються лише тим, що можуть зібрати: ягодами, фруктами чи горіхами. Ця підраса є найбільш побожною: вони щиро вірять у богів і шанують їх.
Мова гномів
Між собою гноми спілкуються мовою під назвою Кхуздул. За допомогою спеціального діалекту карлики передавали накопичені знання з покоління в покоління і майже не змінювали його.
Через таємничість і величезну складність для вивчення практично ніхто не міг опанувати Кхуздул. Із розробленої мови гноми вибирали імена для свого потомства, які не називали стороннім і навіть не вказували на могилах. Під час спілкування з іншими расами карлики використовували прізвиська, запозичені з інших діалектів.
Слідами небаченої цивілізації
Існує теорія, згідно з якою гноми реально існували і населяли територію планети. Сліди підземних мешканців були виявлені в засніженій Антарктиді, на Північному полюсі, а також в андинських рудниках.
Гноми в індустрії кіно
Для екранізації казок і фентезійних фільмів режисери часто використовують образ маленької міфічної раси:
- «Хроніки Шаннари». Серіал розповідає про війну, яка розділила давні раси та зробила колись дружніх мешканців заклятими ворогами.
- «Десяте королівство». Сюжет розповідає про молоду дівчину-офіціантку, яка потрапила до казкового світу Дев’яти Королівств.
- «Віллоу». Головний герой фільму постає перед глядачами в образі гнома.
- «Хобіт». Відома в усьому світі трилогія розповідає про пригоди гобітів, які є прототипом гномів.
- «Артеміс Фаул». У кінострічці показано прихований від людей світ, який населений расою гномів, ельфів, піксі та інших міфічних істот.
- «Шерлок Гномс». Мультфільм сподобається як дорослим, так і дітям. Історія кохання, що виникла між двома гномами, не залишить байдужим жодного глядача.
- «Білосніжка: Помста гномів». Сучасна інтерпретація казки.
Численні кінокартини допоможуть дізнатися, що таке гноми, і сформують чітке уявлення про життя підземних створінь.
Читайте також:
Гноми у комп’ютерних іграх
Гноми дуже часто зустрічаються в комп’ютерних іграх, представляючи одну з головних рас. Розробники люблять наділяти підземних мешканців скандинавськими або германськими рисами зовнішності. У більшості ігор персонаж гнома представлений як носій технологічного прогресу, який різко відкидає давню магію і чаклунство. Так, геймери можуть приміряти на себе роль творців складних механізмів, а також дізнатися, хто такі гноми, у низці цікавих і реалістичних ігор:
- Warcraft;
- The Elder Scrolls;
- Arcanum;
- Overlord;
- Forsaken world и др.
Гноми у літературі
З історією та пригодами гномів можна ознайомитися завдяки казкам братів Грімм, Вільгельма Гауфа, Ернста Теодора, а також Сельми Лагерлеф і Джона Толкіна.
Образ підземних мешканців зустрічається й у інших письменників:
- Клайва Льюїса;
- А. М. Волкова;
- Калем Струм;
- Агнеш Балінт;
- Олега Нікітіна;
- Олени Лактіоновій та ін.
У численних творах про гномів маленьких людей описують як позитивними, так і негативними персонажами. Вони часто винагороджували людей за проявлену доброту, проте могли й жорстоко покарати за жадібність чи корисливість.
Завдяки казкам навіть діти можуть зрозуміти, як виглядає гном, а також поринути у світ казкових пригод і чарівництва. Автори детально описали життя підземних істот, їхній характер і працелюбність.
Татуювання
Як чоловіки, так і жінки часто наносять на своє тіло зображення маленьких чоловічків. Така тату може символізувати прагнення до багатства, любов до накопичення і бажання отримати велику вигоду.
Найчастіше прихований народ асоціюється з незліченними багатствами, які можуть зробити щасливою будь-яку людину. Саме тому до ескізів майстри часто додають малюнок конюшини або купюр, а також зелені та блакитні відтінки.
За бажанням татуїст може озброїти чарівного гнома грізною зброєю або обладунками, а також зобразити природні чи казкові мотиви. Вважається, що символ гнома здатен притягти удачу і принести прибуток.
Висновок
Стародавні перекази та легенди свідчать, що глибоко в надрах землі мешкає таємничий народ, який ховається від людей. Майстерні ювеліри та вправні ковалі не покладають рук, створюючи чудові витвори, здатні вразити будь-кого з нас. Вони ретельно охороняють свої скарби, остерігаючись, що їм знову можуть завдати шкоди.
У фольклорі різних культур міфічні створіння уособлюють духів, покликаних захищати флору і фауну від посягань інших рас. Достеменно невідомо, чи існують гноми насправді, однак будь-хто охочий може побачити міфічних істот власними очима завдяки фільмам, картинам і яскравим ілюстраціям.
Гноми фото
